10 Лип

Пост про слідчих пенітенціарної служби

27.06.2017 вперше в історії «пенітенціарного слідства» Печерський районний суд м. Києва зобов’язав уповноваженого слідчого ДКВС МЮ внести відомості до ЄРДР за заявою про вчинення злочину. МЮ повідомило суд, що органу досудового розслідування не існує, а тому реєструвати злочин немає кому.

05.07.2017 слідчий орган Міністерства юстиції України вперше відмовився виконувати рішення суду. В.о.керівника органу досудового розслідування повідомив, що «она – нэ танцует», оскільки доступу до ЄРДР начебто (?) немає.

Я не знаю чого немає більше – доступу чи бажання.

Проте є очевидним, що є жага до службового житла, автомобілів, гелікоптерів та броньовиків, без яких розслідувати злочини, як виявляється, неможливо.

Навіщо правові позиції відомих юристів. Навіщо рекомендації міжнародних експертів. Навіщо рішення національних судів. Навіщо ЄСПЛ з його принципами ефективного розслідування вбивств та катувань у пенітенціарних установах.

Навіщо все це, якщо можна ось так взяти і почати саботувати виконувати свої ж власні посадові обов’язки.

Якщо існує ціле слідче управління, яке вже як сьомий місяць не може розпочати свою роботу, проте вже вимагає від платників податків забезпечити себе тріумфальною винагородою за сумлінну та наполегливу працю на ниві боротьби з пенітенціарною злочинністю.

Що буде далі? Слідчі ДКВСУ не будуть вносити відомості до ЄРДР в силу того, що їх не було забезпечено тактичними шкарпетками?