22 Січ

Практика ЄСПЛ (питання кримінального та цивільного судочинства, захисту власності, приватного і сімейного життя)

Шановні друзі та колеги!

Щиро вітаю на сторінках нового видання авторської серії видань з практики Європейського суду з прав людини.

Це видання є продовженням ініціативи, розпочатої десять років тому з метою висвітлення практики ЄСПЛ та ширшого використання прецедентів ЄСПЛ у практичній діяльності українських адвокатів, суддів та прокурорів.

2009 року увазі читачів було подано видання, яке водночас було і навчальним посібником, і хрестоматією з практики ЄСПЛ. Увага фокусувалася на передумовах виникнення того або іншого рішення ЄСПЛ, його основних положеннях та впливі, який певна справа справила на практику захисту прав людини в контексті тієї або іншої статті Конвенції.

2010 року за ініціативи голови Ради адвокатів Одеської області Й.Л.Бронза ми видали наступне видання цієї авторської серії. Воно характеризувалося виключно практичною спрямованістю та було призначено для користування адвокатами, прокурорами, слідчими та суддями, хоч найбільшою цільовою аудиторією для цього видання були саме адвокати. Структура видання 2010 року була обумовлена змістом самої Конвенції з відповідними Протоколами, положення яких стосуються забезпечення дотримання прав людини переважно у сфері кримінальної юстиції. Кожна стаття Конвенції супроводжувалася найважливішими положеннями прецедентів ЄСПЛ.

Видання 2015 року було розроблено для практиків системи кримінальної юстиції. Увазі адвокатів було запропоновано виключно практичний довідник, який є найбільш зручним саме з огляду на повсякденні питання адвокатської діяльності у сфері кримінального судочинства.

Проте час минув, і потреба перевидання посібника 2015 року стала очевидною.

По-перше, минуло 4 роки, які багато в чому змінили національну систему кримінальної юстиції як з огляду на нормативно-правове регулювання кримінального процесу, так і на ставлення адвокатів, суддів, слідчих та прокурорів до Конвенції та практики ЄСПЛ.

По-друге, за роки, що минули з моменту виходу у світ першого видання цього авторського проекту, ЄСПЛ ухвалив велику кількість рішень, у тому числі у справах проти України. Відтак існувала очевидна потреба в опрацюванні та узагальненні цих рішень.

По-третє, ЄСПЛ було винесено декілька рішень у справах щодо недотримання Україною деяких статей Конвенції та Протоколів, які нечасто зустрічаються у практиці ЄСПЛ. Так, Суд прийняв рішення у справах за статтею 18 Конвенції («Lutsenko v. Ukraine», «Tymoshenko v. Ukraine»), де ЄСПЛ застосовує суворий стандарт доведення. Результатом цього є те, що існує лише декілька справ, в яких було встановлено порушення статті 18 Конвенції. На жаль, Україна поповнила цю невелику «скарбницю» рішень ЄСПЛ саме за статтею 18 Конвенції, що також потребувало відповідної уваги.

По-четверте, це видання було розширено за рахунок включення рішень ЄСПЛ у справах щодо порушення статті 4 Конвенції («Siliadin v. France», «Rantsev v. Cyprus and Russia», «Stummer v. Austria»). Деякі з них є надзвичайно важливими сьогодні для запобігання сексуальній експлуатації, розслідування фактів сексуальної експлуатації та випадків торгівлі людьми, а також для захисту прав осіб, які стали або можуть стати жертвами сексуальної експлуатації та торгівлі людьми.

По-п’яте, питання, пов’язані із захистом права на життя, права на свободу та визначенням юрисдикції, стали ще більш актуальними через захоплення Криму та частини Сходу України російськими збройними формуваннями та захоплення українських кораблів у Керченській протоці. Тому це видання було розширено за рахунок включення рішень ЄСПЛ у справах, пов’язаних із визначенням «юрисдикції» держави та гарантуванням прав та свобод осіб, які перебувають під «юрисдикцією» («Al-Skeini and Others v. the UK» [GC], «Hassan v. the UK» [GC[, «Chiragov and Others v. Armenia» [GC], «Sargsyan v. Azerbaijan»[GC]).

Зокрема у рішенні «Sargsyan v. Azerbaijan» [GC] ЄСПЛ вказав на дуже важливий в умовах сьогодення аспект: «У випадках, коли держава позбавлена можливості здійснювати владу на частині своєї території, її відповідальність за Конвенцією обмежується виконанням позитивних зобов’язань. Такі зобов’язання стосуються як заходів, необхідних для відновлення контролю (як вираження своєї юрисдикції) над відповідною територією, так і заходів із забезпечення поваги до особистих прав заявника. Таким чином, перша частина цих зобов’язань вимагає від держави відстояти або відновити свій суверенітет над територією та утриматися від будь-яких дій з підтримки сепаратистського режиму. Згідно з другою частиною зобов’язань держава повинна вжити судових, політичних або адміністративних заходів для забезпечення особистих прав заявника» («Sargsyan v. Azerbaijan» [GC], n. 131).

По-шосте, це видання було розширено за рахунок включення рішень у справах щодо порушення статті 7 Конвенції.

По-сьоме, подальша практика самого автора як адвоката у кримінальних провадженнях за ці роки зумовила більш критичний авторський погляд на проблемні або дискусійні аспекти чинного КПК щодо дієвого захисту прав сторін та учасників кримінального процесу крізь призму прецедентної практики ЄСПЛ.

По-восьме, за останні роки автор започаткував та сформував власну практику ведення справ в ЄСПЛ, яка не могла не вплинути на зміст та спрямованість цього видання.

Проте головним є те, що видання 2019 року вийшло далеко за межі «кримінального». Наразі воно містить ґрунтовний «цивільний» компонент.

Так, у цьому виданні знайшла своє більш детальне відображення та висвітлення практика ЄСПЛ з наступних питань:

– розслідування вбивств та інших випадків позбавлення життя;

– розслідування випадків позбавлення життя внаслідок дорожньо-транспортних пригод;

– розслідування випадків катувань та нелюдського поводження;

– превентивні арешти з метою запобігання вчиненню злочинів та порушень громадського порядку;

– застосування статті 6 Конвенції у цивільному аспекті;

– застосування статті 6 Конвенції у кримінальному аспекті;

– вислання іноземців;

– поняття та види «свідків»;

– розкриття доказів стороною обвинувачення;

– нові можливості для захисту у кримінальному провадженні;

– принципи допиту свідків обвинувачення відповідно до вимог статті 6 Конвенції;

– протидія провокаціям злочинів з боку органів правопорядку та захист від таких провокацій;

– питання «приватного життя» в розумінні статті 8 Конвенції;

– сфери «приватного життя» в розумінні статті 8 Конвенції;

– межі та підстави втручання до права на повагу до приватного життя відповідно до вимог статті 8 Конвенції;

– сімейне життя;

– право на повагу до мирного володінням майном;

– поняття «майна»;

– види «майна»;

– втручання до права на повагу до мирного володінням майном;

– межі та підстави втручання до права на повагу до мирного володінням майном.

Крім того, це видання містить предметний покажчик основних тем та розділів (для зручності користування у практичній діяльності).

Говорячи про окремі структурні деталі цієї книги, ми маємо зазначити, що джерелом цитат з рішень ЄСПЛ щодо України, які використовуються в цьому виданні, є офіційні сайти Європейського суду з прав людини та Міністерства юстиції України.

Важливу роль у підготовці цього видання відіграв сайт Платформи стратегічного судового захисту[8].

Переклад більшості рішень ЄСПЛ є авторським.

Маємо надію, що це видання буде корисним для адвокатів, суддів, прокурорів, слідчих та експертів у практичній діяльності.

Висловлюємо щиру подяку своїй сім’ї за підтримку у виданні цієї книги.

 Д. В. Ягунов

Ягунов – ЄСПЛ – 2019 – 15.01.2019