Клопотання слідчого ГСУ НПУ про продовження строку досудового розслідування до 12 місяців.

Але слідчий “забув” прочитати ст. 209 КПК України разом з ч. 1 ст. 42 КПК України.

“Забув”, що спочатку клієнта затримали з автоматами, закували у кайданки та 6 годин допитували в поліції. А потім вже затримали за ухвалою слідчого судді через місяць. Вдруге…

Але головним є те, що слідчий “забув” і ч. 3 ст. 271 КПК України. Адже виявилося, що що уся справа побудована за заявах та показаннях класичного поліцейського агента-провокатора.

Хоч назвати цього агента-провокатора “класичним” – це явно нічого не сказати. Там справа “Teixeira de Castro”, “Ramanauskas”, “Bannikova”, “Yevgeniy Trifontsov” та інші просто відпочивають у порівнянні.

Так сталося, що в процесі роботи над справою ми викрили давній “бізнес” працівників правоохоронних органів щодо провокацій, які мали місце упродовж останніх 7 років.

Так одна й та ж особа “по вєлєнію совєсті” за 7 років “забезпечила” вироки щонайменше 5-ти особам. Про кількість ухвал про доступ, обшуки і таке інше – взагалі не говорю. Там сотні й сотні судових рішень.

Будемо піднімати питання згідно з законом про відповідальність за системну та привалу фальсифікацію матеріалів кримінальних проваджень та засудження на підставі підставних агентів-провокаторів.