Шановний пане Міністре!

Більш ніж тривалий час Ви були особою, від якої безпосередньо залежало реформування пенітенціарної системи України відповідно до стандартів ООН та Ради Європи.

Тому звертаюся до Вас з цим листом щодо пенітенціарної реформи та оцінки результатів реформування пенітенціарної системи України.

Перед Вами, дійсно, було надзвичайно нелегке, проте й водночас важливе завдання розробити курс пенітенціарної політики України на найближчі роки та створити усі умови для реалізації такого курсу.

Проте головне фактичне завдання, що стояло перед Вами як Міністром – це вивести пенітенціарну систему України з темряви минулих років та забезпечити її сталий розвиток в умовах гласності, прозорості, відкритості та дотримання прав людини з дотриманням вимог щодо економії грошей платників податків та забезпечення максимально ефективного витрачання коштів.

Віддаючи належне багатьом ініціативам, запровадженим у площині реформування пенітенціарної системи України, мушу сказати, що за результатами реалізації пенітенціарної політики в Україні упродовж останніх 5-ти років виникає дуже багато питань, які до цього не отримали відповіді від Міністерства юстиції України. Причому кількість таких питань зростає швидше, аніж Міністерство юстиції України надає відповіді на ці питання.

На жаль, за останні п’ять років Міністерство юстиції Україні не було представлено однією службовою особою, відповідальною за формування та реалізацію пенітенціарної політики. Натомість було декілька акторів (Міністр юстиції, Перший заступник Міністра, заступники Міністра), які впроваджували окремі заходи, проте аж ніяк не брали на себе всю повноту відповідальності за реалізації курсу курсу публічної політики у сфері реформування пенітенціарної системи України.

Крім того, пенітенціарна політика в Україні останніх 5-ти років, як засвідчив час, була вкрай непослідовною.

Так, невмотивована, непрозора та незрозуміло поспішна ліквідація Державної пенітенціарної служби України у 2016 році та створення через короткий проміжок часу Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України у 2017 році говорить про те, що, ліквідувавши конкретну модель державного управління пенітенціарною системою України, Міністерство юстиції України через певний час повернулося до цієї ж моделі управління (навіть беручи до уваги деякі новели державного управління). Подібний реверс свідчить про відсутність про застосування інструментів аналізу публічної політики, так само як і про відсутність прогнозування її наслідків.

Крім того, на превеликий жаль, Міністерством юстиції України було ініційовано створення інститутів, які не відповідають вимогам захисту прав людини.

Яскравим прикладом цього є ініціатива Міністерства юстиції України зі створення інституту «пенітенціарних слідчих», яку Міністерство юстиції України, на жаль, відстоювало до останнього. Проте навіть після визнання такого інституту неконституційним, Міністерство юстиції України зробило таємними результати діяльності достатньо тривалої діяльності пенітенціарних слідчих, у тому числі питання ефективності, дієвості та вартості запровадження інституту пенітенціарних слідчих.

Між тим, публічна політика – це не лише «розробка» та «впровадження», проте також й «оцінювання» (у тому числі ефективності та результативності) та «обговорення результатів зі усіма зацікавленими акторами». Проте, на жаль, як засвідчив час, саме «обговорення» (як при розробці окремих реформаторських кроків), так і результатів впровадження таких кроків) було тим, чому Міністерство юстиції України не приділяло уваги.

Так, вельми дивний є факт, що Концепція реформування (розвитку) пенітенціарної системи України, не зважаючи на задекларовані відкритість та прозорість пенітенціарної системи, за ініціативи Міністерства юстиції України отримала гриф «для службового користування» щодо окремих її частин, причому подавалася ця Концепція як така, що, як на думку Міністерства юстиції України, «не потребувала обговорення з громадськістю».

Отже, багато питань є відкритими та залишаються без відповіді. Не зважаючи на проголошену відкритість пенітенціарної системи, остання за останні роки стала ще більш закритою від суспільства.

Таким прикладом є явно недостатня активність Міністерства юстиції України щодо створення пенітенціарних інспекцій та практичного запровадження цього інституту (включаючи підготовку проекту відповідного закону).

Це може свідчити про відсутність зацікавленості Міністерства юстиції України у виконанні конституційних приписів щодо пенітенціарних інспекцій та ліквідації «пенітенціарного» прокурорського нагляду. Між тим саме пенітенціарні інспекції можуть розглядатися як найбільш перспективний механізми забезпечення прозорості пенітенціарної системи та її підзвітності суспільству.

Тому я звертаюся до Вас як до посадовця, який уособлює пенітенціарну політику в України, вжити невідкладних заходів щодо підведення підсумків реформування пенітенціарної системи України за останні 5 років.

Так, проведення конференцій, відповідною до Положення про Міністерство юстиції України, є однією з форм роботи Міністерства юстиції України.

Тому формою підведення підсумків реформування пенітенціарної системи України може бути проведення конференції у Міністерстві юстиції України під Вашим персональним головуванням з одночасним формуванням порядку денного з питань, які заздалегідь будуть надіслані до Міністерства юстиції України науковцями, представниками громадських організацій, практичними працівниками органів виконання покарань та усіма іншими зацікавленими особами.

В умовах, коли в Україні навіть на теоретичному рівні ще не запрацював інститут пенітенціарних інспекцій, та, відповідно, відсутня фактична основа для розробки нового політичного пенітенціарного курсу, наступний Міністр юстиції України повинен розпочинати новий період реформування пенітенціарної системи України, маючи перед особи затверджений Вами як чинним Міністром юстиції України перелік проблем, які з тих чи інших причин залишаються невирішеними, а головне – перелік затверджених Вами статистичних показників функціонування пенітенціарної системи України за усіма напрямками за останні п’ять років.

Проблема, яку, як на мою думку, має невідкладно вирішити Міністерство юстиції України, є відсутність будь-якої статистичної звітності функціонування пенітенціарної системи України.

Приблизним, проте далеко не повним переліком таких показників, які будуть служити для формування порядку денного конференції, може бути таке:

  1. Детальна структура Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби та функції її структурних підрозділів.
  2. Кількість пенітенціарних установ та органів пробації.
  3. Передумови, показники та результати оптимізації пенітенціарних установ.
  4. Кількість та соціально-демографічні показники персоналу пенітенціарних установ та органів пробації.
  5. Кількість засуджених, ув’язнених та клієнтів пробації.
  6. Соціально-демографічні показники засуджених, ув’язнених та клієнтів пробації.
  7. Показники смертності засуджених та ув’язнених.
  8. Показники пенітенціарної злочинності та злочинності клієнтів пробації.
  9. Показники щодо кількості та предметна спрямованість скарг, заяв та інших звернень ув’язнених, засуджених та клієнтів пробації.
  10. Показники злочинності персоналу пенітенціарних установ та органів пробації.
  11. Показники масових заворушень, актів непокори, бунтів тощо у пенітенціарних установах.
  12. Показники та результати діяльності слідчих Міністерства юстиції України.
  13. Показники застосування воєнізованих формувань у пенітенціарних установах.
  14. Фінансування та матеріально-технічне забезпечення пенітенціарної системи.
  15. Заборгованість підприємств пенітенціарної системи.
  16. Рівень матеріального забезпечення працівників органів виконання покарань та пробації (зарплати, пенсії, будь-які соціальні виплати тощо)

Перелік, звичайно, не є вичерпним. Відповідні статистичні, кримінологічні, фінансові, економічні та інші показники повинні бути надані станом на 1 січня та 1 липня кожного року упродовж останніх 5-ти років, а також станом на момент проведення конференції.

З урахуванням викладеного вище прошу Вас невідкладно ініціювати проведення підсумкової звітної конференції Міністерства юстиції України щодо результатів реформування пенітенціарної системи України за період останніх 5-ти років зі створенням можливості для усіх зацікавлених акторів взяти участь у формуванні порядку денного такої конференції шляхом надсилання на адресу Міністерства юстиції України переліку питань, за якими Міністерство юстиції України має відзвітувати за результатами проведення пенітенціарної реформи.

Проведення такої конференції з формуванням порядку денного за участі суспільства – це більш, ніж вимога сьогодення. Суспільство має право знати, за що саме платили свої гроші платники податків останні 5 років, як ці гроші було витрачено та який захист отримало суспільства завдяки функціонуванню пенітенціарною системи за створеним політичним курсом Міністерства юстиції України. Суспільство має знати, наскільки успішною, ефективною та результативною була національна пенітенціарна політика.

Прошу Вас невідкладно розглянути це звернення та вирішити питання щодо проведення національної конференції щодо результатів проведення пенітенціарної реформи в Україні за останні 5-ти років.

З повагою,

Дмитро Ягунов

а/с 74, м. Київ, 01024;

+38 (097)  094 75 15

d.yagunov@gmail.com

www.yagunov.in.ua