Right advoсate. Right now.
Важливість справи «S.P. and Others v. Russia» важко переоцінити. Окрім того, що Європейським судом було констатовано, що субкультура у російських пенітенціарних установах – це не просто перманентне явище з «понятіями», татуюванням та іншою зовнішньою мішурою, а, передусім, відносини влади, спрямовані на перманентне приниження (мортифікацію) ув’язнених.
Continue ReadingПроблема, що аналізується у цій статті, пов’язана з соціальним феноменом катування та нелюдського поводження, а також з політичними передумовами поширення зазначеного феномену у ХХІ столітті у більшості сучасних держав. Головна авторська теза, подана у цій статті, полягає в тому, що у ХХІ столітті катування та нелюдське поводження стали категорією не скільки юридичної, стільки політичної науки, формуючи важливу частину сучасного політичного дискурсу взаємовідносин влади та соціуму, ігнорувати який не уявляється можливим.
Continue ReadingПенітенціарні системи країн Азії характеризуються різними показниками в’язничного населення та, відповідно, демонструють різні тенденції розвитку. Так, багато країн Азії характеризується умовною стабільністю за абсолютними та відносними показниками в’язничного населення, хоча загальна кількість ув’язнених у тій чи іншій країні може сягати надзвичайно високого рівня. При цьому окремі країни, навпаки, демонструють невпинне зростання як загальної кількості ув’язнених, так і зростання за показником incarceration rate, обумовлюючи більш ніж суттєвий внесок до глобальної кількості ув’язнених.
Continue ReadingПісля ескалації російського вторгнення у лютому 2022 року Україна зробила відступ за статтею 15 Конвенції про захист прав людини, у тому числі, за статтею 5 («Право на свободу»). Для більшості громадян «відступ» пройшов повз уваги. Проте крізь призму практики органів правопорядку та, відповідно, адвокатської практики, відступ від статті 5 Конвенції значило набагато більше, особливо в світлі надання прокурорам права брати під варту підозрюваних.
Continue ReadingCвітові тенденції в’язничного населення останніх двадцяти років доводять те, що ув’язнення продовжує бути надзвичайно поширеним явищем на усіх континентах всупереч задекларованим аболіціоністським гаслам. Продовжуючи тезу Мішеля Фуко про «досконалі та суворі заклади», ми обґрунтовуємо, що у ХХІ столітті ув’язнення продовжує бути надзвичайно корисним для цілей соціального контролю за громадянами з боку держав та квазідержавних акторів. Відповідно, вказана «корисність» частково обумовлює багато у чому декларативність, а частково – неефективність аболіціоністських рухів у політичній дуелі з намаганнями забезпечити існування традиційного балансу між «свободою» та «безпекою», де політичні еліти послідовно намагаються надати пріоритет «безпеці».
Continue ReadingThe 2022 military invasion to Ukraine became the event that significantly changed the European political landscape as well as impacted economic and cultural life in all European countries and the EU in general in context of perspectives of the EU – Ukraine relations.
Continue ReadingЩе одна бельгійська справа – відома «Справа бродяг», яка прямо стосується питання реабілітації девіантів та національної системи соціального контроля, що, як на прикладі Бельгії, мала коріння ще у законодавстві початку ХІХ століття.
Справа побудована на скаргах трьох “бродяг”, до яких було застосовано Закони 1849 та 1891 років, за яким «кожна особа, яку затримано як бродягу, має бути заарештована та передана до поліцейського суду» який «передає бродягу «у розпорядження Уряду для тримання під вартою в центрі для бродяг».
Continue ReadingДоповідь Penal Reform International “Глобальні тренди у в’язничній системі”. Спеціальний випуск: Альтернативи ув’язненню (російською мовою)
Continue Reading21.01.2020 ЄКЗК опублікував звіт за результатами спеціального візиту до Італії, де предметом Комітету уваги стали пенітенціарні установи для утримання «довирокових» та засуджених ув’язнених. У відповідному звіті за результатами спеціального візиту Комітет звернув увагу, inter alia, на рішення ЄСПЛ у справі «Marcello Viola v. Italy (№ 2)» щодо довічного ув’язнення відповідно до ст. 41-bis італійського Закону про пенітенціарну систему, в якому ЄСПЛ встановив, що італійська система виконання покарань зосереджена виключно на питанні співпраці засуджених до довічного позбавлення волі з органами юстиції, проте водночас поза увагою перебуває питання налагодження механізмів їх ресоціалізації.
Continue ReadingЗа даними інформаційної бази World Prison Brief станом на серпень 2021 року до десяти країн з найбільшими показниками кількості ув’язнених на 100 тис. населення входили:
Continue Reading