CPT Reports, Human Rights, Italy, Italy, Reports, Torture prevention

Спеціальний візит ЄКЗК до Італії (2019)

29 липня 2021 року ЄКЗК оголосив, що у 2022 році серед країн, до яких Комітет планує здійснити періодичні візити, буде Італія. Щодо історії питання співпраці італійської влади з Комітетом, то необхідно нагадати, що з 12 по 22 березня 2019 року мав місце спеціальний візит Комітету до Італії.

21.01.2020, відповідно, Комітет опублікував звіт за результатами згаданого вище спеціального візиту до італійських пенітенціарних установ.

Метою спеціального візиту Комітету у 2019 році було переглянути становище ув’язнених, які перебувають в пенітенціарних установах середнього та високого рівня безпеки, особливого режиму «41-bis» та ув’язнених, до яких згідно з рішеннями суду застосовано різні заходи ізоляції та сегрегації, зокрема довічно ув’язнених isolamento diurno»).

З цією метою делегація Комітету відвідала в’язниці Biella, Milano Opera, Saluzzo та Viterbo. Співпраця, продемонстрована італійською владою, була загалом чудовою, за винятком в’язниці Viterbo, де виявилося, що керівництво закладу взагалі не було проінформовано про мандат Комітету.

Комітет позитивно відзначає ухвалення парламентом поправок до Закону про в’язниці у жовтні 2018 року. Водночас, Комітет занепокоєний постійним зростанням кількості ув’язнених з часу періодичного візиту 2016 року, а також тим, що велика кількість ув’язнених не забезпечуються мінімальним стандартом у 4 м.кв. житлової площі у багатомісних камерах.

Ще одним вартим уваги аспектом є нещодавнє рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у справі «Marcello Viola v. Italy (№ 2)» щодо довічного ув’язнення відповідно до ст. 4-bis Закону про в’язниці, в якому ЄСПЛ встановив, що нинішня система виконання покарань зосереджена виключно на питанні співпраці з органами юстиції з боку засуджених до довічного ув’язнення, де водночас поза увагою перебуває питання налагодження механізмів їх ресоціалізації.

У відвіданих пенітенціарних установах переважна більшість ув’язнених, з якими делегація Комітету мала зустріч, заявила, що персонал поводиться з ними належним чином.

Однак у в’язницях Biella, Milano Opera та Saluzzo було отримано кілька звинувачень у надмірному застосуванні сили та фізичному жорстокому поводженні.

Saluzzo Prison
Saluzzo Prison
Saluzzo Prison

Крім того, у в’язниці Viterbo було отримано значну кількість заяв про фізичне жорстоке поводження, і делегація Комітету визначила причини та умови навмисного заподіяння жорстокого поводження з боку персоналу.

У звіті Комітету відображено декілька випадків, коли оглянуті травми та записані медичні докази були сумісними з твердженнями про жорстоке поводження з боку в’язнів.

Італійська влада повинна проявляти підвищену пильність до персоналу, ефективно розслідувати скарги ув’язнених та покращувати підготовку персоналу, зокрема щодо професійного застосування методів контролю та стримування, а також методів деескалації конфліктів.

Умови утримання ув’язнених в установах та відділеннях середнього рівня безпеки були різними у відвіданих пенітенціарних установах. Загалом, у камерах була наявна достатня житлова площа та належні умови перебування з точки зору доступу до природного освітлення, вентиляції та стану ремонту.

Тим не менш, матеріальні недоліки все ще були помітні, зокрема, напівзруйновані та негігієнічні загальні душові кабіни, суворе облаштування внутрішніх двориків та – в деяких випадках – погана якість їжі з огляду на відсутність різноманітності та низький вміст білків. Комітет рекомендує владі усунути ці недоліки.

З точки зору режиму Комітет зауважив, що право на фізичні вправи поза камерами та на свіжому повітрі, що пропонуються ув’язненим, були реалізовані у належному обсязі, проте тюремний персонал не заохочується до налагодження конструктивних відносин з ув’язненими. Персонал досі неправильно розуміє концепцію динамічної безпеки. Існує також необхідність удосконалити програму діяльності та можливості професійного навчання у в’язницях Biella та Saluzzo та заповнити вакантні посади вихователів.

Доповідь Комітету містить опис ситуації з 28 інтернованими особами, до яких застосовано заходи безпеки, які були розміщені у звичайному відділенні в’язниці Biella у поганих матеріальних умовах та суворого режиму. Комітет просить надати додаткову інформацію про задеклароване переміщення інтернованих до іншого закладу, щоб надати їм належну допомогу та поводження саме з огляду на їх правовий статус.

Що стосується ув’язнених, які утримуються в умовах високого рівня безпеки, Комітет виявив певні суттєві недоліки, такі як відсутність вентиляції у санітарних ділянках камер та постійні проблеми із забезпеченням опаленням та гарячою водою. Режим високого рівня безпеки був подібний до того, що діяв щодо ув’язнених із середнім рівнем безпеки, за винятком того, що перелік видів трудової, професійної та освітньої діяльності, а також права на відвідування та телефонні дзвінки були більш обмеженими. Комітет вважає, що необхідно докласти більших зусиль, щоб розширити спектр заходів, які пропонуються ув’язненим, які перебувають в умовах високого рівня безпеки. Комітет також рекомендує італійській владі переглянути критерії класифікації та рекласифікації для цілей розміщення ув’язнених у режимі високої безпеки, враховуючи відсутність чітко визначеної процедури та правової визначеності.

Переходячи до різних форм ізоляції та сегрегації ув’язнених, Комітет вважає, що призначене судом додаткове покарання у вигляді одиночного ув’язнення відповідно до ст. 72 КК isolamento diurno») є анахронізмом, що підлягає скасуванню. Таке додаткове покарання у вигляді тривалого утримання в одиночній камері може мати шкідливі наслідки і суперечить принципу ресоціалізації ув’язнених, особливо тому, що воно зазвичай накладається через кілька років після початку ув’язнення. Щодо режиму особливого нагляду sorveglianza particolare») відповідно до ст. 14-bis Закону про в’язниці, Комітет встановив, що ув’язнені, на яких поширювався цей режим, фактично тривалий час перебували в умовах одиночного ув’язнення. Враховуючи потенційно шкідливі наслідки тривалого ув’язнення, Комітет закликає владу забезпечити таким ув’язненим належний режим (тобто щонайменше 2 години просоціальних контактів з іншими особами на день).

У доповіді Комітету також вказуються на інші заходи ізоляції ув’язнених з підстав порушення режиму та критикується відсутність регулярного перегляду застосування таких заходів та неможливість оскаржити застосування таких заходів.

Крім того, доповідь Комітету також містить конкретні рекомендації щодо покращення матеріальних умов у відділеннях ізоляції пенітенціарних установ, які були відвідані делегацією Комітету.

Комітет знову розглянув суттєві обмеження, що накладаються на ув’язнених, які підпадають під дію ст. 41-bis Закону про в’язниці у в’язницях Milano Opera та Viterbo. Комітет закликає італійську владу серйозно замислитися над нинішньою конфігурацією режиму «41-bis», надаючи ув’язненим у всій пенітенціарній системі ширший спектр просоціальних заходів, а також збільшуючи обсяг прав ув’язнених на зустрічі із відвідувачами та користування телефонним зв’язком, а також усуваючи встановлені проблеми та недоліки. Комітет також вважає, що розміщення у так званому «aree riservate» має бути обмеженим у часі через надзвичайно суворі умови таких заходів.

Щодо медичної допомоги у пенітенціарних установах, то Комітет отримав в цілому позитивне враження від якості первинної медичної допомоги, що надається ув’язненим у закладах, які були відвідані. Водночас знову виявлено регіональні відмінності. Комітет рекомендує заповнити вакантні посади охорони здоров’я у в’язницях Biella та Saluzzo та покращити доступ до спеціалізованої та стоматологічної допомоги у зазначених пенітенціарних установах. Крім того, необхідно усунути недоліки, що стосуються стоматологічної допомоги та умов перебування у лазареті в’язниці Viterbo. Важливо також вжити заходів для забезпечення дотримання конфіденційності медичних оглядів ув’язнених.

У доповіді Комітету також піддано критиці тривале розміщення психічно хворих осіб у місцях позбавлення волі через відсутність місць у відповідних закладах (наприклад, так званих Резиденціях для виконання заходів безпеки (REMS) та спеціалізованих психіатричних відділеннях у в’язницях (ATSM)).Необхідно вжити заходів для того, щоб психічно хворих ув’язнених негайно доставили до закладів охорони здоров’я. З офіційної статистики щодо самогубств, наданої Комітету, та з висновків делегації Комітету виявилося, що особи, які були поміщені de facto до одиночних камер, мали значно більший ризик вчинити самогубство. Навіть особи, які були оцінені як схильні до суїциду, часто були ізольовані від інших ув’язнених, а не перебували під безпосереднім наглядом персоналу, на додаток до чого їм не пропонувалися як позитивні контакти з іншими співробітниками та ув’язненими, так і доступ до позитивних видів, якщо це було доречно.

У доповіді Комітету також розглядається істотна роль персоналу пенітенціарних установ та необхідність кращого розподілу персоналу по пенітенціарних установах для забезпечення ефективної присутності у кожному відділенні. Потрібно краще пропагувати концепцію динамічної безпеки та покращити підготовку персоналу, що особливо стосується навичок міжособистісного спілкування.

Нарешті, Комітетом надані рекомендації щодо збільшення кількості телефонних та сімейних контактів ув’язнених, які перебувають в умовах режиму високого рівня безпеки, та посилення правових гарантій ув’язнених під час здійснення дисциплінарних проваджень проти них.

Report

Response

World Prison Brief – Italy

Italian top court rules 41-bis as unconstitutional

Anti-Mafia in Italy: the 41-bis prison régime