Netherlands, Netherlands, Інше

Періодичний візит ЄКЗК до Нідерландів (2016)

29 липня 2021 року ЄКЗК оголосив, що у 2022 році серед країн, до яких Комітет планує здійснити періодичні візити, будуть Нідерланди. Минулого разу ЄКЗК здійснював свій періодичний візит до Нідерландів у період 2 – 13 травня 2016 року. 19 лютого 2017 року, відповідно, Комітет опублікував звіт за результатами згаданого вище періодичного візиту до місць несвободи Нідерландів. Це був шостий періодичний візит Комітету до цієї країни.

Однією з основних цілей візиту було вивчення поводження та нагляду за пацієнтами, які перебувають у психіатричних відділеннях пенітенціарних установ. Делегація Комітету також вперше вивчила становище пацієнтів, утримуваних проти їх волі у двох цивільних психіатричних лікарнях. Крім того, для цілей перевірки умов утримання та режиму, що застосовується до ув’язнених, було відвідано три в’язниці (включаючи аналіз умов поводження з особами, засудженими до довічного позбавлення волі). Також делегацією Комітету було проаналізовано практику поводження з особами, які перебувають під вартою у поліції, та стан дотримання гарантій, що застосовуються до них.

Під час візити до Нідерландів делегацію Комітету було відвідано наступні місця несвободи:

ОРГАНИ ПРАВОПОРЯДКУ

Alkmaar Police Station (Head Office)

Amersfoort Police Station

Baarn Police Station

Deventer Police Station

Houten Police Detention Facility

Zwolle Police Station

Court House detention facility, Alkmaar

ПЕНІТЕНЦІАРНІ УСТАНОВИ

De Schie Prison, Rotterdam

Krimpen aan den IJssel Prison

Nieuwersluis Prison, Utrecht (умови утримання «довирокових» ув’язнених)

Scheveningen Prison, The Hague (відвідування психіатричного відділення)

Zuyder Bos Prison, Heerhugowaard

Zwolle Prison (відвідування психіатричного відділення)

De Schie Prison
Krimpen aan den IJssel Prison
Nieuwersluis Prison
Scheveningen Prison
Zuyder Bos Prison
Zwolle Prison

ЦИВІЛЬНІ ПСИХІАТРИЧНІ ЗАКЛАДИ

High and Intensive Care Ward of the Psychiatric Centre «Rielerenk», Deventer

«Zon en Schild» Psychiatric Hospital, Amersfoort

Упродовж візиту делегація Комітету зустріла відмінне співробітництво з боку влади, за винятком лише Scheveningen Prison, де її роботі заважало ставлення керівного персоналу.

Органи правопорядку

Багато осіб, опитаних Комітетом, чітко заявили, що поліція ставилася до них належним чином, і вони цінують ввічливість та професіоналізм офіцерів поліції. Однак водночас було отримано кілька поодиноких звинувачень у надмірно жорстокому використанні наручників.

Комітет надає особливу значення трьом гарантіям від жорстокого поводження. Щодо доступу до адвоката, Комітет вітає той факт, що особи, які перебувають під вартою в поліції, тепер мають, в принципі, можливість отримати допомогу адвоката до початку допиту поліцією. Однак водночас критичним є практика, коли неповнолітні у віці 16 – 17 років не завжди отримували доступ до захисника та довіреної особи з числа дорослих до проведення допиту поліцією.

Що стосується надсилання повідомлення третій особі про затримання поліцією, то багато людей стверджували, що їхнє прохання про зв’язок із третьою особою відхилялося поліцією. Були також деякі проблеми з доступом до лікарів, яких не допускали працівники поліції, а також проблеми з дотриманням медичної конфіденційності офіцерами поліції.

Матеріальні умови у більшості поліцейських дільниць, які було відвідано, були дуже хорошими, особливо у Houten Police Detention Facility, найбільшому поліцейському закладі в країні. Тим не менш, у деяких поліцейських установах, які було відвідано, слід внести певні покращення щодо штучного освітлення вночі, доступу до природного освітлення та використання камер відеоспостереження у камерах.

Пенітенціарні установи

Комітет вітає значне зменшення кількості ув’язнених у Нідерландах за останнє десятиліття – ситуацію, яка є майже унікальною в Європі. Як і під час візиту 2011 року, делегація не отримала жодного скарги на фізичне жорстоке поводження з боку персоналу відвіданих в’язниць – De Schie Prison, Krimpen aan den IJssel Prison та Zuyder Bos Prison. Крім того, виявилося, що насильство серед самих ув’язнених є обмеженим, а конфлікти належним чином вирішуються вже на стадії їх ідентифікації.

Що стосується матеріальних умов, то в’язничні будівлі, які було відвідано, перебували у належному стані та функціонували нижче їхньої максимальної місткості, а ув’язнених, як правило, утримували в окремих добре обладнаних камерах.

Однак було почуто чимало скарг щодо попередньо упакованої замороженої їжі, яку надавали ув’язненим у двох закладах, а тому Комітет закликає владу слідувати зразком, який діє у в’язниці Zuyder Bos Prison, де ув’язнені могли готувати для себе.

Основний режим, який надається ув’язненим, в цілому є хорошим з можливістю займатися позитивною діяльністю, роботою та фізичними вправами. Тим не менш, освітні програми та професійну підготовку слід удосконалювати. Комітет також стурбований впливом поточного скорочення бюджету на режим, зокрема закриттям тюремних бібліотек та скороченням часу відкритих дверей.

Делегація отримала дуже позитивне враження від відділу надання додаткової допомоги (the Extra Care Provision unit (EZV)), який наявний у кожній голландській в’язниці, де вразливі ув’язнені отримують належний догляд. Щодо підрозділу «терористів» у De Schie Prison, то Комітет переглянути процедури розміщення та оцінки ризиків та покращити чинний режим.

Комітет вважає, що слід провести фундаментальний огляд медичних послуг у пенітенціарних установах, зокрема шляхом надання більш активної ролі лікарям. Крім того, необхідно подвоїти присутність лікарів загальної практики у трьох закладах, які були відвідані. Також доцільно покращити медичний огляд новоприбулих ув’язнених та вдосконалити механізми вирішення проблем, пов’язаних з наркотиками, що мають вирішуватися у менш каральний спосіб. Загалом, Комітет пропонує владі розглянути можливість передачі тюремних медичних послуг під управління Міністерства охорони здоров’я.

Комітет вітає намір влади запровадити механізм переоцінки ризиків з боку ув’язнених, засуджених до довічного позбавлення волі, і рекомендує негайно вжити необхідних законодавчих та адміністративних заходів, щоб забезпечити зазначеним особам як перспективу звільнення, так і можливість перегляду, на основі об’єктивних критеріїв після визначеного періоду часу. Щодо дисципліни, Комітет вважає, що поточні процедури не відповідають вимогам належного процесу, і їх слід переглянути, включаючи роль медичного персоналу.

Пенітенціарні психіатричні центри (ППЦ)

Комітет, передусім, наголошує, що його загальна оцінка концепції ППЦ є досить позитивною, зокрема щодо ситуації, що спостерігається її делегацією у Zwolle Prison. ППЦ представляють більш придатне середовище для в’язнів, які страждають на психічні розлади, аніж звичайні пенітенціарні установи.

В обох ППЦ, які було відвідано, жодних повідомлень про навмисне фізичне жорстоке поводження з пацієнтами з боку персоналу не надходило. У цьому контексті необхідно зазначити, що делегація Комітету отримала сприятливе враження від ставлення персоналу, який працює у безпосередньому контакті з пацієнтами щоденно (доглядальникам), а також від навчання, яке їм надається.

Водночас в обох установах декілька пацієнтів, яких зустрічала делегація, стверджували, що вони зазнавали жорстокого поводження з боку груп спеціального реагування у деяких випадках до передачі їх до ППЦ. Всім членам груп спеціального реагування необхідно нагадати, що для того, щоб взяти під контроль збудженого та/або агресивного пацієнта чи ув’язненого, не можна застосовувати більше сили, аніж це строго необхідно та пропорційно.

Матеріальні умови в обох ППЦ у всіх аспектах були дуже високими. Щодо режиму, Комітет вважає позитивним, що пацієнти в обох ППЦ могли б брати участь у роботі, спорті та навчанні та могли спілкуватися з іншими пацієнтами у просторій спільній кімнаті.

Тим не менш, в обох відвіданих ППЦ пацієнти проводили до 17 годин на день, зачинені у своїх окремих кімнатах (ті, які трималися за «індивідуальним режимом» – до 22 годин), без будь-якого контакту з персоналом чи іншими пацієнтами. У цьому плані режим ППЦ дуже не відповідає стандартам психіатричної лікарні, і Комітет рекомендує переглянути режимні вимоги та час зачинення дверей у відповідних приміщеннях.

Через проблему співпраці, про яку йшлося вище, у Scheveningen Prison делегація Комітету не змогла отримати повну картину закладу. Однак, на основі інформації, отриманої під час співбесід із персоналом та пацієнтами, Комітет формулює кілька рекомендацій, включаючи збільшення штатного розкладу певних категорій персоналу, розширення спектру терапевтичних можливостей, що пропонуються пацієнтам, та складання комплексних індивідуальних планів лікування пацієнтів.

Що стосується ситуації, що спостерігається у Zwolle Prison, психіатричне лікування в цілому здійснюється на достатньо високому рівні. Пацієнти беруть участь у складанні та коригуванні своїх планів лікування, і їм доступний широкий спектр немедикаментозного лікування.

Однак існує потреба переглянути штатний розпис певних категорій персоналу.

Також Комітет висловлює занепокоєння щодо обох закладів в аспекті відсутності медичного огляду пацієнтів після того, як щодо них була застосована фізична сила, і, загалом, щодо неповного запису тілесних ушкоджень і травм пацієнтів.

Основними засобами стримування в обох закладах, які були відвідані, були ізоляція та хімічне стримування. Пацієнти були ізольовані на відносно короткий проміжок часу, від кількох годин до кількох днів.

Проте Комітет висловлює занепокоєння щодо частого використання спеціальних груп втручання у повному захисному спорядженні для цілей переведення пацієнтів до умов ізоляції та поширеною повсякденної практики використання наручників та обшуку ізольованих пацієнтів.

Крім того, від ув’язнених не можна вимагатя роздягатися на очах у працівників закладу протилежної статі, як це мало місце у Zwolle Prison.

Застосування хімічних засобів стримування могло аналізуватися делегацією лише у Zwolle Prison, і у доповіді особлива увага приділяється використанню швидкодіючих транквілізаторів на основі рецептів pro re nata.

У зв’язку з цим Комітет нагадує пов’язані з цим ризики та підкреслює, що таке використання повинно бути надзвичайно винятковим і що будь-який рецепт pro re nata має бути лише умовним, тобто необхідно звернутися до лікаря та підтвердити рецепт перед його використанням. Комітет також визначає запобіжні заходи, що повинні супроводжувати використання рецептів pro re nata щодо швидких транквілізаторів та, загалом, застосування будь-яких засобів стримування.

Що стосується дисциплінарних стягнень, Комітет визнає зусилля, докладені обома ППЦ, що було відвідано, щоб звести до мінімуму одиночне дисциплінарне ув’язнення. Проте водночас Комітет висловлює загальні застереження щодо застосування дисциплінарних стягнень щодо психіатричних пацієнтів та заохочує владу скасувати дисциплінарні стягнення у ППЦ.

Цивільні психіатричні заклади

Делегація Комітету не отримала жодних звинувачень і не виявила жодних інших ознак жорстокого поводження з пацієнтами з боку персоналу ані у High and Intensive Care Ward of the Psychiatric Centre «Rielerenk», ані у Kastanjehof building of the «Zon en Schild» Psychiatric Hospital in Amersfoort.

Psychiatric Centre «Rielerenk»

В обох закладах матеріальні умови були на дуже високому рівні. Що стосується режиму, то позитивним є те, що у жодному із закладів пацієнти не були зачинені у своїх кімнатах вдень або вночі, а натомість могли вільно пересуватися по палатах та спілкуватися з іншими пацієнтами.

Комітет підкреслює, що персонал, з яким проводилися зустрічі, був компетентним, цілеспрямованим та добре навченим, і виявив значний професіоналізм у своєму ставленні до пацієнтів.

Проте водночас кількість психіатрів у Kastanjehof building of the «Zon en Schild» Psychiatric Hospital in Amersfoort має бути збільшена.

Психіатричне лікування, яке надається пацієнтам в обох відвіданих закладах, було, як правило, якісним, і більшості пацієнтів пропонували ряд терапевтичних заходів.

Однак у Kastanjehof пропозиція заходів для пацієнтів, які перебували у режимі закритого відділення, була обмеженою. Більше того, у цьому закладі пацієнти не завжди брали участь у складанні та подальшому корегуванні свого плану лікування. Комітет вважає що зазначені недоліки слід усунути.

Щодо застосування засобів стримування, то Комітет вважає позитивним, що механічні обмеження не застосовувалися у жодному із двох закладів; у разі необхідності пацієнти можуть бути піддані ізоляції та/або хімічному стримуванню, що, як видається, використовується в крайньому випадку, проте не надмірно. Однак у Kastanjehof використання заходів стримування має вноситися до центрального реєстру.

Щодо використання у Kastanjehof швидкодіючих транквілізаторів pro re nata, Комітетом зроблено посилання на міркування Комітету стосовно ППЦ.

Комітет висловлює занепокоєння, що в обох закладах працівників поліції (або працівників приватної служби охорони) іноді викликались для втручання, коли дуже збуджені пацієнти не могли контролюватися медичним персоналом. Комітет рекомендує припинити подібну практику та забезпечити відповідне навчання медперсоналу. Більше того, пацієнти, які брали участь в насильницьких діях, особливо в контексті втручання поліції, не проходили систематичного огляду на наявність тілесних ушкоджень. Комітет наголошує на необхідності таких обстежень та систематичного обліку тілесних ушкоджень.

Report

World Prison Brief – Netherlands