Росія розгортає мережу тотального спостереження: від метро до банківського листування

Росія швидко розширює свою інфраструктуру цифрового спостереження, посилюючи контроль над фізичним та онлайн-життям своїх громадян. Ця всепроникна система, яка часто виправдовується під приводом безпеки, розглядається багатьма як створення «цифрового Гулагу» — механізму тотального контролю над суспільством.

Ключові події у сфері спостереження:

• Розпізнавання облич у московському метро: Московське метро інтегрує турнікети нового покоління, оснащені технологією розпізнавання облич для біометричних платежів та ідентифікації пасажирів. До 2031 року планується встановити понад 4500 таких систем.

• Мережі камер на автомагістралях: На основних автомагістралях Москви вже встановлено понад 1500 «розумних» камер з функцією розпізнавання, і планується подальше розширення мережі.

• Регіональна експансія: Системи спостереження поширюються по всій країні. Наприклад, Воронеж до 2025 року впровадить систему вартістю 57 мільйонів рублів для відстеження підозрюваних у злочинах та «екстремізмі». Очікується, що кількість регіонів, які використовують ці технології, зросте з 14 у 2020 році до щонайменше 68 до вересня 2025 року.

• Масове впровадження камер: Наразі в Росії працює понад мільйон камер спостереження, третина з яких оснащена функцією розпізнавання облич. Уряд планує збільшити цю кількість до п’яти мільйонів до 2030 року, інвестувавши приблизно 12 мільярдів рублів.

• Контроль над Інтернетом: Влада посилює контроль над онлайн-сферою. Головний радіочастотний центр Роскомнадзору придбаває сучасні «технічні засоби протидії загрозам» — пристрої, обов’язкові для операторів телекомунікацій відповідно до закону «Про суверенний Рунет». Ці фільтри дозволять більш точно блокувати, посилювати контроль за приватним спілкуванням та покращувати відстеження осіб, які шукають «екстремістські матеріали».

• Доступ ФСБ до банківських комунікацій: Новий наказ зобов’язує кредитні установи вживати оперативних та слідчих заходів, надаючи спеціальним службам доступ до аналізу кореспонденції клієнтів, включаючи голосові повідомлення, відеозаписи та інший користувацький контент. Банки зобов’язані зберігати ці дані до 2027 року.