Human Rights, Torture prevention

Свавільні затримання, катування та жорстоке поводження в контексті збройного конфлікту на сході України (2014 – 2021)

Загальна кількість випадків затримання у зв’язку з конфліктом в Україні з 14 квітня 2014 року по 30 квітня 2021 року становить від 7900 до 8700 (при цьому чоловіки становлять приблизно 85%, а жінки – 15%): 3600 – 4 000 – урядовими акторами і 4300 – 700 – озброєними групами та іншими акторами на території, яка контролюється самопроголошеними «республіками». Ці числа охоплюють осіб, які брали участь в бойових діях, а також цивільних осіб, затриманих за реальну або ймовірну підтримку супротивних сил або просто за їхню антиукраїнську або проукраїнську позицію, а також інших осіб, затриманих у прямому або побічному зв’язку з конфліктом.

Близько 60% випадків затримань, пов’язаних із конфліктом, відбулися протягом перших двох років конфлікту, в 2014 і 2015 роках: приблизно 2000 затримань урядовими акторами та близько 3000 затримань озброєними групами та іншими акторами на території, яка контролюється самопроголошеними «республіками». З 2016 до 2021 року щорічна кількість випадків тримання під вартою, пов’язаних із конфліктом, істотно зменшилася як на території, яка контролюється Урядом, так і на території, яка контролюється самопроголошеними «республіками», складаючи в середньому кілька сотень на рік.

Близько 60% всіх пов’язаних із конфліктом випадків тримання під вартою з боку урядових акторів у період з 2014 до 2021 року (приблизно 2300), були свавільними, і більшість з них відбулися на початку конфлікту (2014 – 2015). Ці свавільні затримання часто не відповідали жодним правовим процедурам, що порушувало всі процесуальні права затриманих, і часто включали утримання осіб у неофіційних місцях тримання під вартою, зокрема таємні тримання під вартою і тримання під вартою без зв’язку із зовнішнім світом, протягом короткого або тривалого періоду часу. Такі тримання під вартою здійснювалися переважно у приміщеннях СБУ, таких як в Краматорську, Маріуполі та Харкові, а також в інших місцях, зокрема військових базах у аеропортах Краматорська і Маріуполя.

Проаналізувавши понад 1300 випадків затримань, пов’язаних з конфліктом, УВКПЛ виявило сильну кореляцію між свавільними затриманнями, пов’язаними з конфліктом, і катуваннями і жорстоким поводженням як на території, яка контролюється Урядом, так і на території, яка контролюється самопроголошеними «республіками».

Загальна кількість осіб, затриманих у з в’язку з конфліктом, які стали жертвами катувань і жорстокого поводження, з 2014 по 2021 рік становить близько 4000 (приблизно 3400 чоловіків і приблизно 600 жінок), включно з приблизно 340 жертвами сексуального насильства (190 – 230 чоловіків і 120 – 140 жінок): приблизно 1500 осіб, які постраждали від урядових акторів, і близько 2500 осіб, які постраждали від озброєних груп та інших акторів на території, яка контролюється самопроголошеними «республіками».

Cвавільні затримання, включаючи таємне тримання під вартою і тримання під вартою без зв’язку із зовнішнім світом, катування та жорстоке поводження з боку урядових акторів

Методи катування і жорстокого поводження включали побиття, сухе та мокре удушення, удари електричним струмом, сексуальне насильство проти чоловіків та жінок, катування положенням, позбавлення води, їжі, сну або доступу до туалету, ізоляцію, імітацію страти, тривале застосування наручників, надягання мішка на голову, та погрози смертю чи подальшим катуванням, сексуальним насильством або завданням шкоди сім’ї. У багатьох випадках, особливо на початку конфлікту, ситуація з катуванням або жорстоким поводженням з окремими затриманими погіршувалася ще і поганими умовами тримання під вартою, які самі по собі часто дорівнювали жорстокому поводженню.

Із 767 осіб, свавільно затриманих на території, яка контролюється Урядом, і справи яких були задокументовані УВКПЛ з середини квітня 2014 року до 30 квітня 2021 року, 35 осіб (18 ч оловіків т а 1 7 жінок), тобто 4,6% (4,3% затриманих чоловіків і 15,2% затриманих жінок) зазнали сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом (зґвалтування, пропускання електричного струму через геніталії, удари по геніталіях, примусове оголення, небажані дотики сексуального характеру і погрози сексуальним насильством).

Якщо екстраполювати цю цифру на оціночну загальну кількість свавільних затримань, пов’язаних із конфліктом, з боку урядових акторів (2300), то кількість жертв сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом можна оцінити в 140 – 170 осіб, зокрема 80 – 100 чоловіків і 60 – 70 жінок. У багатьох випадках особам, які пережили сексуальне насильство, важко зізнатися і розповісти про свій досвід через страх перед стигмою або помстою. Реальні цифри, отже, можуть бути вищими.

Cвавільні затримання, включаючи таємне тримання під вартою, тримання під вартою без зв’язку із зовнішнім світом, катування та жорстоке поводження з боку озброєних груп та інших акторів на території, яка контролюється самопроголошеними «республіками»

В цій загальній кількості задокументованих випадків затримань, поширеність катувань і жорстокого поводження становила 51,1% на території, яка контролюється «Донецькою народною республікою», і 56,3% на території, яка контролюється «Луганською народною республікою». У 2014 і 2015 роках поширеність катувань і/або жорстокого поводження щодо осіб, свавільно затриманих у зв’язку з конфліктом, була вищою і становила 82,2% на території, яка контролюється «Донецькою народною республікою», і 85,7% на території, яка контролюється «Луганською народною республікою».

Екстраполяція середніх співвідношень за 2014-2021 роки на оціночну загальну кількість осіб, затриманих у зв’язку з конфліктом озброєними групами та іншими акторами на території, яка контролюється самопроголошеними «республіками» за весь період конфлікту (4500), вказує на те, що жертвами катувань і жорстокого поводження, пов’язаних із конфліктом, стали приблизно 2500 осіб.

У випадках, зафіксованих УВКПЛ, озброєні групи та інші актори на території, яка контролюється самопроголошеними «республіками», активно застосовувалися катування і жорстоке поводження для примусу до зізнань або отримання інформації, або щоб іншим чином змусити затриманих співпрацювати, а також у каральних цілях, для приниження і залякування, або вимагання грошей і майна.

Методи катування і жорстокого поводження, які жертви описали УВКПЛ, включали побиття, сухе та мокре удушення, удари електричним струмом, сексуальне насильство проти чоловіків та жінок, катування положенням, позбавлення води, їжі, сну або доступу до туалету, ізоляція, імітація страти, тривале застосування наручників, надягання мішка на голову, та погрози смертю чи подальшим катуванням, сексуальним насильством або

завданням шкоди сім’ї. У багатьох випадках, особливо на початкових стадіях конфлікту, катування або жорстоке поводження з окремими затриманими додатково погіршувалося через погані умови утримання, які самі часто становили жорстоке поводження.

З 532 осіб, затриманих у зв’язку з конфліктом озброєними групами та іншими акторами на території, яка контролюється самопроголошеними «республіками», справи яких були задокументовані УВКПЛ, 21 особа (14 чоловіків та сім жінок), тобто 3,9% (3,1% затриманих чоловіків і 8,2% затриманих жінок) зазнали сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом (зґвалтування, пропускання електричного струму через геніталії, удари по геніталіях, примус до оголення, небажані дотики сексуального характеру і погрози сексуальним насильством).

Якщо екстраполювати цю цифру на розраховану загальну кількість затримань, пов’язаних із конфліктом, з боку озброєних груп та інших акторів на території, яка контролюється самопроголошеними «республіками» (4300 – 4700), то кількість жертв сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, у контексті затримання можна оцінити в 170 – 200 осіб, зокрема 110 – 130 чоловіків і 60 – 70 жінок. У багатьох випадках особам, які пережили сексуальне насильство, важко зізнатися і розповісти про свій досвід через страх перед стигмою або помстою. Реальні цифри, отже, можуть бути вищими.