CPT Reports, Events, Human Rights, United Kingdom, Політика протидії тортурам

Звіт ЄКЗК про візит до Сполученого Королівства у 2021 році

Вступ

Під час візиту до Сполученого Королівства у червні 2021 року делегація Комітету ознайомилася з умовами поводження з особами, які утримуються у закритих закладах Англії. Особливу увагу було приділено впливу обмежень, запроваджених у контексті триваючої пандемії Covid-19, безпеці та запобіганню насильству у в’язницях, положенню ув’язнених жінок та умов приміщень для посиленої ізоляції у різних відвіданих установах.

Крім того, делегація ознайомилася з умовами лікування та проживання, а також з  правовими гарантіями пацієнтів, у тому числі дітей та підлітків, які перебувають у кількох психіатричних закладах. Особливу увагу приділено використанню засобів стримування та ізоляції пацієнтів у всіх відвіданих медичних закладах.

Делегація також відвідала декілька поліцейських установ, щоб ознайомитись з умовами поводження та гарантіями, що надаються затриманим особам.

Упродовж усього візиту делегація Комітету отримала достатньо добре сприяння як з боку національних органів влади, так і з боку персоналу всіх закладів, які були відвідані. Тим не менш, у поліцейській дільниці Shepcote Lane Police Station (Sheffield) доступ делегації до місця тримання затриманих було відкладено приблизно на 40 хвилин, а у в’язниці Wormwood Scrubs Prison делегація спочатку зіткнулася з труднощами у доступі до інформації, пересуванні всередині в’язниці та опитуванні ув’язнених, які утримувалися у в ізоляторі.

Shepcote Lane Police Station

Органи правопорядку

Під час візиту делегація не отримала заяв про умисне жорстоке поводження з боку працівників поліції щодо осіб, які перебували або нещодавно перебували під вартою. Навпаки, кілька осіб, опитаних під час візиту, прямо заявили, що поліцейські з ними поводилися коректно та з достатньою повагою. Тим не менш, делегація почула кілька скарг щодо використання надмірно тугих наручників.

Основні гарантії проти жорстокого поводження нараз гарантовано відповідним законодавством, і делегація виявила, що вказані гарантії зазвичай реалізуються офіцерами поліції. Проте в окремих відвіданих відділеннях поліції було виявлено певні недоліки.

Зокрема, виявилося, що затримані особи можуть перебувати у невеликих камерах тривалий час після доставлення до відділення поліції, перш ніж відповідальні посадові особи відділення поліції офіційно поінформують їх про їхні права. Крім того, затриманих осіб інколи просили засвідчити своїм підписом, що вони були проінформовані про свої права, хоча затримані особи не мали реальної можливості усвідомити, що саме вони підписують. Більше того, згідно з документами про затримання, вивченими делегацією, у кількох випадках працівники поліції зв’язувалися з черговим адвокатом лише через деякий час після того, як затримані особи подали заяву про надання ним правничої допомоги. Деякі недоліки також були виявлені щодо ведення документації щодо затримання. Комітет повторює кілька рекомендацій щодо забезпечення того, щоб усі особи, затримані поліцією, були повною мірою поінформовані про свої основні права з самого початку їх позбавлення волі та мали можливість користуватися своїми правами упродовж усього терміну тримання у стані несвободи.

Матеріальні умови в камерах відділень поліції були загалом хорошими. Водночас було отримано декілька скарг про те, що затриманих не повідомляли про можливість користуватися душем та/або мати прогулянки на свіжому повітрі.

В’язниці для дорослих чоловіків

Перенаселення пенітенціарних установ давно викликає занепокоєння Комітету. Комітет констатував, що загальна кількість ув’язнених зменшилася, але очевидно, що це було в основному результатом безпрецедентної ситуації, спричиненої пандемією Covid-19, зокрема затримок у судових засіданнях і зменшення спроможності судів.

Судячи з останніх доступних даних, кількість ув’язнених в країні знову починає зростати. Комітет бере до уваги плани влади Сполученого Королівства створити додаткові місця для осіб, позбавлених волі, але повторює, що вирішення проблеми переповненості пенітенціарних установ вимагає ширшої узгодженої стратегії, яка охоплює як прийом ув’язнених до в’язниці, так і звільнення з неї, щоб гарантувати, що позбавлення волі дійсно є останнім заходом у переліку заходів, що застосовуються до підозрюваних, обвинувачених та засуджених.

Делегація Комітету не почула прямих звинувачень від ув’язнених щодо у жорстокого поводження персоналу. Навпаки, кілька опитаних під час візиту ув’язнених  позитивно відгукувалися про персонал. Однак у світлі недоліків, виявлених у звітах про застосування сили у відвіданих установах (див. нижче), Комітет вірить, що влада Сполученого Королівства залишатиметься постійно пильною щодо будь-яких ознак жорстокого поводження з ув’язненими з боку персоналу, особливо тому, що в’язниці відновлюють звичайний режим після пандемії Covid-19.

Інформація, акумульована під час візиту, свідчить про зниження рівня зареєстрованих насильницьких нападів у в’язницях. Однак це зниження було пов’язане, принаймні певною мірою, з обмеженнями на фізичні контакти, запровадженими в контексті пандемії Covid-19.

Крім того, все ще мали місце численні випадки серйозного насильства між ув’язненими та застосування насильства з боку ув’язнених проти персоналу, в результаті яких ув’язнені та персонал отримали серйозні тілесні ушкодження. Комітет рекомендує владі активізувати зусилля для боротьби з таким явищем, як насильство у в’язницях. Оскільки в’язниці відчувають різні етапи пом’якшення обмежень, пов’язаних з COVID-19, потрібно буде особливо обережно, щоб уникнути нової хвилі насильства у в’язницях.

Що стосується фіксації епізодів насильства у пенітенціарних установах, то в ряді випадків у звітах про тілесні ушкодження ув’язнених бракувало деталей, звіти були неповними або взагалі відсутні. Комітет рекомендує покращити загальну якість запису епізодів насильства, застосування сили та тілесних ушкоджень.

Матеріальні умови у в’язниці Woodhill Prison були загалом хорошими. У в’язницях Durham та Wormwood Scrubs Prisons докладалися зусилля для покращення умов. Тим не менш, ув’язнені продовжували вдвох перебувати в камерах, призначених для одномісного розміщення, а у деяких камерах були відсутні перегородки туалетів. Крім того, в установі Durham Prison делегація Комітету виявила ознаки ветхості у деяких камерах та місцях загального користування.

До пандемії Covid-19 у всіх відвіданих закладах докладалися зусилля для залучення ув’язнених до організованої діяльності. Однак, незважаючи на ці зусилля пом’якшити найгірші наслідки режимних обмежень, запроваджених під час пандемії (таких як продовження основної роботи та надання документів для навчання та особистого розвитку в камері, а також певного доступу до вправ на свіжому повітрі), переважна більшість ув’язнених (тобто тих, хто не займався основною роботою) продовжували бути замкненими у своїх камерах упродовж 22 – 23 годин на добу, маючи надто мало роботи. Така ситуація мала місцем упродовж пандемії.

Main gate to the HM Prison Wormwood Scrubs in London, England, Great Britain
HM Prison Wormwood Scrubs

Зрозуміле рішення про те, що під час пандемії Covid-19 режимні вимоги та спілкування у в’язниці має бути суворо обмежено, вплинуло на життя ув’язнених, які утримувалися в відділенні особливого нагляду (CSC) та відділенні посиленої ізоляції (SC) у в’язниці Woodhill Prison. Комітет пропонує владі Сполученого Королівства забезпечити, щоб під час переходу пенітенціарних установ від обмежень, пов’язаних із Covid-19, було прийнято більш чітко відкалібрований підхід до відновлення діяльності режиму та корисної діяльності, віддаючи пріоритет невеликим спеціальним відділенням, таким як у в’язниці Woodhill Prison, де це можна зробити з мінімальними ризиками.

Комітет також рекомендував, щоб поряд із пом’якшенням обмежень, пов’язаних з Covid-19, ув’язненим, які утримуються у відділенні особливого нагляду (CSC) та ізоляторі (SC) у в’язниці Woodhill Prison, було надано більш повний режим діяльності.

Що стосується охорони здоров’я, рівень укомплектування медичним персоналом у трьох відвіданих закладаху цілому виявився достатнім для задоволення потреб ув’язнених, ув’язнені проходили всебічне медичне обстеження при надходженні до установ, а медична документація загалом зберігалася належним чином. Проте протоколи зазвичай не містили жодних висновків щодо узгодженості між заявою ув’язненого щодо походження тілесних ушкоджень та об’єктивними медичними висновками.

У в’язниці Durham Prison делегація отримала дуже хороші враження від надання послуг щодо психіатричної допомоги. Тим не менш, у в’язницях Woodhill та Wormwood Scrubs делегація помітила значні затримки у переведенні ув’язнених із серйозними проблемами психічного здоров’я до психіатричних лікарень, і Комітет повторює свою рекомендацію, що влада має вживати усіх необхідних заходів для забезпечення того, щоб ув’язнені з серйозними психічними розладами передавалися без затримки для догляду та лікування до закритої лікарні з належним обладнанням та достатньо кваліфікованим персоналом для надання їм необхідної допомоги.

Останнім часом спостерігаються ознаки покращення щодо плинності персоналу пенітенціарних установ, що призвело до збільшення кількості оперативного персоналу, який має достатній досвід. Тим не менш, існувала велика частка персоналу пенітенціарних закладів, які мали менше двох років досвіду роботи у в’язниці та ніколи не бачили, як в’язниці функціонують у нормальних умовах; це стане справжньою проблемою, коли режими знову відкриються.

Поодинокі випадки занадто тривалого поміщення до умов ізоляції зберігаються в усіх трьох установах, а режим діяльності, запропонований ізольованим ув’язненим, був незадовільнений.

В’язниці для ув’язнених жінок

Делегація не отримала жодних заяв від опитаних жінок щодо жорстокого поводження з боку персоналу. Навпаки, деякі жінки позитивно відгукувалися про персонал і ставлення до них. Проте недоліки, виявлені у в’язниці для чоловіків щодо фіксації епізодів насильства та тілесних ушкоджень, отриманих ув’язненими, також спостерігалися у в’язниці Bronzefield Prison. Відповідно, Комітет рекомендує владі залишатися пильними щодо будь-яких ознак жорстокого поводження з боку персоналу в цій установі.

Матеріальні умови у в’язниці Bronzefield Prison були загалом дуже хороші.

Делегація також отримала дуже хороші враження від заходів режиму, які пропонувалися жінкам до пандемії Covid-19. Практично всі ув’язнені були залучені до різноманітних видів діяльності, більшість з яких відбувалися у просторому та добре обладнаному «бізнес-центрі», що складався з кількох майстерень та класів. Однак ситуація під час пандемії характеризувалася такими ж самими обмежуваннями, що і у в’язницях для чоловіків.

Команда медиків у в’язниці Bronzefield Prison була добре укомплектована, і установу також регулярно відвідували цілий ряд спеціалістів.

Комітет встановив, що у закладі міститься декілька жінок з важкими психічними розладами, яким не може бути забезпечений належний догляд у в’язничних умовах. З 14 пацієнтів, які перебувають у стаціонарі закладу, 13 були поміщені туди за ознаками стану психічного здоров’я. Відділення фактично діяло як психіатричний заклад без будь-яких структурованих терапевтичних заходів для жінок-пацієнток. Особливе занепокоєння делегації Комітету викликало становище чотирьох жінок, які перебували в стаціонарі та мали гострі форми психічних розладів. Комітет рекомендує ретельно та всебічно переглянути надання психіатричної допомоги у в’язниці Bronzefield Prison та запровадити швидке невідкладне переведення до психіатричного закладу для в’язнів із гострими психічними розладами.

Під час пандемії у Bronzefield Prison різко зросла кількість випадків самоушкодження. Більше того, випадки потенційно високої летальності, пов’язані з використанням лігатур, були частими, і делегація була особливо стурбована виявленням того, що в деяких випадках ув’язнені могли використовувати той самий метод накладення лігатур кілька разів протягом кількох годин і протягом кількох днів поспіль. Комітет формулює декілька рекомендацій щодо боротьби з явищем самоушкодження, в тому числі шляхом перегляду поточного процесу оцінки ризику та забезпечення того, щоб оцінка психічного здоров’я проводилася щоразу, коли це необхідно.

Стосовно персоналу служби охорони, Комітет зазначає, що було кілька вакантних посад і плинність персоналу залишалася відносно високою.

Докладено значних зусиль щодо реінтеграції жінок, раніше поміщених до відділень посиленої ізоляції, назад до звичайних умов ув’язнення. Однак делегація зустрілася із сімома жінками, які перебували у відділенні посиленої ізоляції та догляду упродовж дуже тривалого періоду часу. Комітет рекомендує владі активізувати свої зусилля, щоб уникати, наскільки це можливо, роздільного розміщення ув’язнених протягом тривалих періодів. Крім того, слід запровадити багатогранний підхід із залученням клінічних психологів для розробки індивідуальних програм, включаючи психосоціальну підтримку та лікування. У більш загальному плані ізольовані ув’язнені повинні мати індивідуальний план режимних обмежень, який допоможе їм повернутися до нормального режиму, і вони повинні отримувати користь від структурованої програми цілеспрямованих і, бажано, позакамерних заходів і значущих соціальних контактів на щоденній основі.

Психіатричні установи

Делегація не отримала жодних заяв про фізичне жорстоке поводження з пацієнтами з боку персоналу. Навпаки, делегація зустрілася з багатьма відданими медичними працівниками, які наполегливо працюють, щоб найкраще піклуватися про своїх пацієнтів. Проте була одна окрема скарга, пов’язана зі словесними образами расистського характеру в лікарні Priory Hospital Enfield, щодо якої Комітет запросив додаткову інформацію.

Матеріальні умови у закладах, які відвідали, були від хороших до відмінних. Тим не менш, деякі з приміщень на відкритому повітрі (а саме палати посиленої охорони у лікарні Priory Hospital Enfield та одна в лікарні Cygnet Hospital Sheffield) не сприяли покращенню терапевтичному середовищу, орієнтованому на пацієнта. У деяких лікарнях, які було відвідано, пацієнти мали обмежений доступ до свіжого повітря. Комітет рекомендує забезпечити необмежений доступ до щоденних прогулянок на свіжому повітрі.

Лікування, яке надавалося пацієнтам, було загалом високої якості. Індивідуальні плани догляду та лікування були здебільшого комплексними, розробленими міждисциплінарною командою із залученням самих пацієнтів. Більшість закладів також пропонують численні можливості для реабілітації та професійної терапії. Однак у відділенні Blake Ward у лікарні Priory Hospital Enfield, лікування, яке пропонували пацієнтам, та програма психосоціальної та професійної терапії були недостатніми, і пацієнти не знали про умови догляду за ними та плани їхнього лікування.

Загалом кількість персоналу була достатньою в усіх відвіданих лікарнях, хоча існувала велика залежність від окремих категорій персоналу, особливо в Priory Hospital Enfield. Крім того, плинність персоналу в лікарні Cygnet Sheffield була надзвичайно високою, що впливало на якість медичної допомоги. Позитивним є те, що регулярна присутність працівників підтримки у двох лікарнях, які відвідали, вважається хорошою практикою.

Делегацією було виявлено відносно високий рівень використання обмежувальних практик, особливо у відділенні Alnwood Unit у лікарні St Nicholas Hospital Newcastle. Комітет наголошує, що слід докладати подальших зусиль для реалізації існуючої стратегії щодо зменшення використання засобів стримування у цьому підрозділі. Фізичне стримування у положенні лежачи (обличчям вниз) все ще застосовувалося у більшості відвіданих лікарень, у тому числі щодо дітей та підлітків, всупереч національним рекомендаціям. Крім того, делегація отримала кілька заяв щодо пацієнтів, до яких застосовували фізичний вплив за присутності інших пацієнтів, в тому числі під час назошлункового годування. Вказані інвазійні процедури слід проводити поза полем зору інших пацієнтів.

Що стосується умов посиленої ізоляції, то Комітет із занепокоєнням відзначає ситуацію з кількома пацієнтами, які трималися в умовах посиленої ізоляції упродовж тривалого часу (до кількох тижнів, а в одному випадку – протягом 2-х місяців із застосуванням великої кількості різних обмежувальних заходів).

У звіті також розглядається довгострокова ізоляція  (LTS), яка була визнана проблемою в лікарнях вищого рівня безпеки під час візиту Комітету до Сполученого Королівства у 2016 році. Комітет висловлює занепокоєння щодо використання LTS у закладах, відвіданих у 2021 році, сумніваючись у тому, чи може його використання сприяти лікуванню пацієнта, і зауважуючи, що тривалі періоди ізоляції та LTS можуть призвести до погіршення психічного здоров’я пацієнта. Що стосується лікарень високого рівня безпеки, у звіті знову розглядаються питання примусового введення клозапіну через назошлунковий зонд та нічної ізоляції.

Стосовно правових гарантій пацієнтів, Комітет відзначає поточну реформу Закону про психічне здоров’я (the Mental Health Act) та Білу книгу Уряду, яка пропонує зміни до закону, зокрема розширення повноважень Трибуналу з питань психічного здоров’я (the Mental Health Tribunal). Проте Комітет вважає, що запропоновані нові часові рамки для примусового лікування все ще занадто довгі. У будь-якому випадку, коли пацієнт заперечує проти лікування, запропонованого лікарями закладу, необхідно негайно звернутися до зовнішнього лікаря-психіатра. Крім того, Комітет рекомендує, щоб пацієнти мали можливість оскаржувати рішення про примусове лікування до незалежного органу. Що стосується згоди на лікування, Комітет повторює, що пацієнтів не можна лікувати проти їхньої волі лише тому, що вони були госпіталізовані на примусовій основі. Примусове лікування має бути крайнім заходом, і кожен випадок його застосування має бути повністю задокументований; пацієнти також повинні мати можливість підписати свою згоду в електронному вигляді.

Затримки з виписками пацієнтів залишаються достаттньо високими, і це було особливо у випадку з відділенням Alnwood Unit у лікарні St Nicholas Hospital Newcastle, де велика кількість дітей з аутизмом та вадами навчання очікує на виписку. Були також відзначені затримки в доступі до SOAD (Second opinion appointed doctor), що означає, що пацієнтів лікували проти їхньої волі довше встановлених законом 3-х місяців, а під час пандемії Covid-19 пацієнтів не оцінювали особисто, а по телефону, що є практикою, яку Комітет вважає неприпустимою. Також не було достатнього доступу до незалежних захисників психічного здоров’я (які забезпечують додатковий захист прав пацієнтів) у лікарні Priory Hospital Enfield.

Що стосується контактів із зовнішнім світом, позитивним було те, що на момент візиту пацієнтів знову почали особисто відвідувати їхні родини. Вони також могли зв’язатися зі своїми родичами по телефону або за допомогою відеоконференцію, а в деяких закладах багато пацієнтів мали доступ до своїх мобільних телефонів (включаючи смартфони) на основі індивідуальної оцінки ризику.

REPORT

RESPONSE

EXECUTIVE SUMMARY

Interview of Mark Kelly (Head of the CPT’s visiting delegation to the UK):