14 квітня 2022 ЄКЗК опубліковував звіт про свій ad hoc візит до Румунії, здійснений з 10 по 21 травня 2021 року
Вступ
Під час візиту 2021 року делегація Комітету дослідила умови поводження з особами, які утримуються у в’язницях та поліцейських установах, а також оцінила заходи, вжиті владою Румунії для покращення ситуації після візиту Комітету в лютому 2018 року. З цією метою делегація Комітету відвідала чотири в’язниці, приділивши особливу увагу особам, які утримуються в умовах максимального, закритого та «довирокового» режимів, а також ув’язненим з психічними розладами. Делегація також відвідала сім поліцейських центрів для затриманих осіб та проаналізувала умови поводження поліції із затриманими особами. Крім того, делегація мала можливість перевірити ефективність розслідувань заяв про жорстоке поводження з боку представників правоохоронних органів та персоналу пенітенціарних установ.
Під час візиту делегація Комітету мала чудову співпрацю з румунською владою. Однак принцип співпраці також вимагає вжиття рішучих дій для покращення ситуації у світлі ключових рекомендацій Комітету. У зв’язку з цим Комітет із занепокоєнням відзначає, що щодо певних рекомендацій, висловлених у попередніх звітах, було вжито мало або взагалі не було вжито жодних дій, зокрема щодо ситуації з ув’язненими, які утримуються в умовах максимального рівня безпеки, роботи підрозділів оперативного реагування та надання медичної допомоги у місцях позбавлення волі.
Органи правопорядку
У звіті зазначається, що переважна більшість осіб, опитаних делегацією Комітету, заявили, що поліцейські з ними поводилися коректно. Тим не менш, від затриманих надійшло кілька заяв про фізичне жорстоке поводження з боку працівників поліції. Звинувачення полягали переважно у ляпасах, ударах руками, ногами та кийками, нанесених поліцейськими підозрюваним під час затримання або під час допиту в поліцейській дільниці. Також надходили скарги на надмірно тугі наручники.
У доповіді рекомендовано, щоб Міністр внутрішніх справ і Генеральна інспекція поліції Румунії наголосили, що жорстоке поводження із затриманими особами є незаконним, непрофесійним та має наслідком суворе покарання. Крім того, необхідно заохочувати використання методик поліцейського інтерв’ю при проведенні допитів підозрюваних. Важливо також, щоб тілесні ушкодження, які виявляє на затриманих медичний персонал під час їх надходження до центрів утримання та превентивного арешту (Detention and Preventive Arrest Centres (DPACs)), були точно зафіксовані. Комітет також звертає увагу на розслідування звинувачень у жорстокому поводженні з боку поліції та рекомендує створити в системі органів прокуратури власних слідчих як засіб підвищення незалежності, а також швидкості та ретельності розслідувань.
Стосовно гарантій проти жорстокого поводження з затриманими поліцією особами, було помічено низку недоліків, зокрема щодо доступу до адвоката, включаючи можливість конфіденційної розмови з адвокатом, і права на доступ до лікаря. Необхідно також вжити заходів для того, щоб гарантувати, щоб всі особи інформувалися про їхні права, а також їм було надано право повідомити родича або третю сторону про своє затримання з самого початку їхнього фактичного позбавлення свободи.
Комітет стверджує, що слід серйозно розглянути можливість передачі Detention and Preventive Arrest Centres (DPACs) у підпорядкування Міністерства юстиції. Висновки візиту 2021 року знову підкреслюють погані матеріальні умови та вкрай недосконалий режим для осіб, які утримуються у відвіданих центрах, що робить їх непридатними для утримання осіб протягом 2-х місяців і більше. Слід також вжити заходів для покращення нагляду та режиму, який надається неповнолітнім, які утримуються у DPACs, а також слід змінити процедури проведення обшуку з роздяганням, щоб уникати того, щоб люди були повністю оголеними під час цього процесу. Щодо медичної допомоги, то вона в цілому була адекватною, за винятком скринінгу новоприбулих на віруси, що передаються через кров. Нарешті, Комітет бажає бути запевненим, щоб нові DPACs відповідали мінімальним стандартам тримання людей під вартою упродовж 2-х місяців або більше.
Пенітенціарні установи
Комітет відзначає триваючі інвестиції у реформу пенітенціарної системи, як зазначено в оновленому Плані дій на період 2020 – 2025 рр. Незважаючи на це, виклики залишаються більш ніж суттєвими: покращення умов життя, пропонування низки цілеспрямованих заходів для ув’язнених, щоб допомогти їм підготуватися до реінтеграції у суспільство, збільшення кількості тюремного персоналу та забезпечення того, щоб медичні послуги у в’язницях відповідали потребам ув’язнених.
Крім того, переповненість залишається серйозною проблемою, оскільки в’язнична система працює на 127% від офіційної місткості. Деякі відвідані заклади, такі як в’язниці Craiova and Mărgineni, працювали понад 150% від своєї потужності. Такі рівні переповненості знижують загальну якість життя у в’язниці та підривають зусилля щодо підготовки ув’язнених до реінтеграції у суспільство. Органи влади Румунії повинні вжити необхідних заходів для забезпечення того, щоб усі особи у в’язниці утримувалися у гідних умовах, а тим, хто живе в багатомісних камерах, було надано щонайменше 4 м² житлової площі кожна (за винятком санітарної частини), а також збільшити використання альтернатив. до ув’язнення.
Більшість осіб, з якими зустрічалася делегація Комітету, зазначили, що персонал поводився з ними коректно. Зокрема, це було у Galaţi Prison, де стосунки між ув’язненими та персоналом виглядали більш спокійними та шанобливими порівняно з візитом у 2018 році. Тим не менш, було отримано значну кількість заяв про фізичне жорстоке поводження з ув’язненими з боку тюремного персоналу, включно з членами груп оперативного реагування (у масках), зокрема у Giurgiu Prison. Звинувачення також надходили з Craiova Prison, а також меншою мірою з в’язниць Mărgineni Prison та Galaţi Prison. Особливо тривожною була ситуація у Giurgiu Prison, де делегація отримала достовірні твердження про те, що кілька осіб неодноразово піддавалися ударам по підошвах ніг: метод тортур, відомий як фалака (falaka). У звіті знову висловлюється серйозне занепокоєння з приводу того, що служба охорони здоров’я не реєструє, не звітує про тілесні ушкодження та не проводить ефективного розслідування звинувачень у жорстокому поводженні.
Загалом, особлива увага має приділятися обов’язкам щодо здійснення нагляду керівників вищої та середньої ланки, віддаючи особливу увагу діям персоналу, який відповідає за них, а також навчанню тюремних офіцерів методам контролю та використанню методів та засобів стримування. Крім того, адміністрація кожної в’язниці повинна наголосити всьому персоналу установи, що словесні образи (особливо расистського характеру) та цілеспрямоване роздратовування ув’язнених є непрофесійним та неприпустимим. Також важливо, щоб системи відеоспостереження повністю запрацювали в усіх в’язницях як гарантія від жорстокого поводження. Подібним чином усі розслідування випадків стверджуваного жорстокого поводження з ув’язненими з боку персоналу пенітенціарних установ мають суворо відповідати критеріям ефективності, встановленим ЄСПЛ.
Хоча випадків насильства між ув’язненими було менше, ніж у 2018 році, це все одно викликає занепокоєння, особливо у в’язницях Giurgiu and Galaţi. Обов’язок влади піклуватися про ув’язнених вимагає, щоб кожна в’язниця розробила чітку стратегію протидії булінгу. Така стратегія має передбачати інвестування більших ресурсів у додатковий персонал та розвиток професіоналізму й навчання персоналу, а також у забезпечення цілеспрямованого режиму та гідних умов життя ув’язненим. Вказана стратегія також повинна забезпечити належну оцінку ризику щодо вибору камери перед тим, як помістити особу до конкретної камери.
Матеріальні умови в усіх в’язницях, які відвідали, були загалом поганими, камери були напівзруйнованими та не мали обладнання (місця для зберігання особистих речей, столів і стільців), а матраци та постільна білизна були зношені та забруднені постільними клопами й тарганами. Було отримано багато скарг на дуже обмежений доступ до гарячої води, а також на недостатнє опалення камер взимку. Крім того, багато камер були сильно переповнені, особливо у в’язницях Craiova та Mărgineni, де кожному ув’язненому часто надавалося лише 2 м² житлової площі. Крім того, санітарні приміщення часто перебували у незадовільному стані, а ув’язнені не забезпечувалися належною кількістю миючих засобів та засобів гігієни.
У всіх відвіданих в’язницях було важко оцінити спектр заходів, які пропонуються ув’язненим, враховуючи обмеження, обумовлені пандемією Covid-19. Проте очевидно, що потрібно зробити набагато більше, щоб забезпечити ув’язненим цілеспрямовану корисну діяльність з метою підготовки їх до реінтеграції до суспільства. Зокрема, дуже поганим залишається режим утримання ув’язнених, які перебувають у камерах по 22 години і більше на добу; для них має бути встановлений комплексний режим щоденної позакамерної діяльності. Необхідно також вжити заходів для заміни поточної системи кредитів на більш якісну оцінку діяльності, що виконується соціально-виховною командою в кожній в’язниці.
Комітет вважає, що режим максимальної безпеки слід переглянути з метою надання більшого часу перебування поза камерою та більшого спектру корисних заходів. Крім того, слід ретельно переглянути політику надягання наручників на руки (та щиколотки) ув’язненим з високим ступенем ризику, щоб переконатися, що цей захід є винятковим, а також ґрунтується на індивідуальній та комплексній оцінці ризику.
Що стосується надання медичних послуг у в’язницях, то результати візиту 2021 року продемонстрували, що з 2018 року було досягнуто певного прогресу, зокрема щодо адміністративної незалежності служб охорони здоров’я в’язниць від керівництва та персоналу в’язниці. Тим не менш, багато ще потрібно зробити для покращення якості нагляду за ув’язненими, зокрема: збільшити кількість персоналу; оснащення всіх пенітенціарних установа основним та невідкладним медичним обладнанням; гарантування лікарської таємниці; покращення обліку травм; забезпечення комплексного медичного обстеження при надходженні до місць позбавлення волі; а також ухвалення комплексної стратегії допомоги особам, які мають проблеми, пов’язані з наркотиками. Слід також вжити заходів для покращення координації з місцевими службами охорони здоров’я та запровадити систему нагляду з боку Міністерства охорони здоров’я спільно з Міністерством юстиції.
Також необхідно покращити психіатричну допомогу у в’язницях. Ситуація у в’язницях Craiova та Mărgineni була особливо згубною для осіб, які страждають на психічні захворювання. Відсутність психіатричної допомоги ускладнювалася тим, що осіб утримували в умовах, у тому числі у великих гуртожитках, що погіршувало їхній стан. Усі в’язниці повинні отримувати відповідний обсяг психіатричної допомоги як від психіатра, так і від медсестер, які спеціалізуються на проблемах психічного здоров’я. Такі заклади, як Craiova Prison з нібито відокремленим відділенням психічного здоров’я, повинні забезпечувати середовище, сприятливе для людей з психічними розладами.
Комітет знову наголошує на нагальності посилення кадрового забезпечення відвіданих в’язниць на основі перегляду ролі та обов’язків в’язничного персоналу. Основний пріоритет також слід приділяти початковій підготовці персоналу та навчанню без відриву від роботи. Що стосується груп оперативного реагування у масках, що діють у тих установах максимального рівня безпеки то Комітет давно поставив під сумнів їх сенс існування та методи їх діяльності. У світлі висновків делегації під час візиту 2021 року Комітет знову висловлює переконання, що зазначені групи необхідно розформувати, а також збільшити штат у відділеннях режиму максимальної безпеки та запровадити механізми динамічної підхід безпеки.
Комітет встановив, що дисциплінарна процедура застосовуються належним чином, і що не було надмірного застосування дисциплінарних процедур та санкцій. Тим не менш Комітет знову критикує той факт, що випадки самоушкодження та спроби самогубства все ще розглядаються як дисциплінарні правопорушення. Комітет також повторює, що обмеження на побачення не повинні застосовуватися як дисциплінарне стягнення. Що стосується контактів із зовнішнім світом, то Комітет повторює, що відкриті побачення для всіх ув’язнених мають бути правилом, а закриті – винятком. У більш загальному плані слід докладати подальших зусиль для сприяння контактам між ув’язненими та їхніми родинами. Насамкінець, Комітет вважає, що необхідно вжити заходів для сприяння поглиблення довіри ув’язнених до справедливості системи розгляду скарг, оскільки наразі скарги не точно відображають проблеми у в’язницях, особливо щодо питань насильства.
