Під час свого п’ятого періодичного візиту до Сербії делегація Комітету ознайомилася з поводженням і гарантіями, які надаються особам, затриманим правоохоронними органами. Делегація Комітету також розглянула поводження та умови тримання осіб, які утримувалися в трьох пенітенціарних установах – як «довирокових», так і засуджених. Крім того, у центрі уваги делегації під час візиту було лікування та умови проживання психіатричних пацієнтів, які утримуються рамках цивільної медицини та судово-медичної експертизи, а також мешканців будинків соціального догляду. Крім того, делегація оцінила вплив заходів, вжитих для запобігання поширенню Covid-19 у вказаних закладах.
Співпраця, отримана під час візиту делегацією Комітету, була дуже хорошою. Проте влада Сербії повинна вжити більш ефективних заходів для виконання рекомендацій Комітету щодо боротьби з жорстоким поводженням з боку поліцейських. Існує також необхідність прискорити впровадження реформ, що реалізуються, щодо поводження з особами, які перебувають у слідчих ізоляторах. Слід також розглянути рекомендації Комітету щодо правових гарантій пацієнтів, які госпіталізовані або лікуються проти їх волі у психіатричних лікарнях та будинках соціального догляду.
Поліція
Делегація Комітету знову отримала значну кількість достовірних й послідовних заяв про катування та інші форми жорстокого поводження щодо затриманих з боку офіцерів поліції. Заявлене жорстоке поводження полягало у ляпасах, ударах руками, ногами та кийками, а також у застосуванні електрошоку за допомогою ручних пристроїв та електричних кабелів, підключених до автомобільного акумулятора, а також введення людей у стресове положення під час допитів. Звинувачення були підтверджені, зокрема, документацією, дослідженою у поліцейських дільницях, і докладними звітами про тілесні ушкодження, зафіксованими медичним персоналом в’язниці.
Визнаючи зусилля сербської влади подолати жорстоке поводження з боку офіцерів поліції, ЄКЗК рекомендує запровадити низку більш рішучих заходів, включаючи: офіційну заяву на найвищому політичному рівні про нульову толерантність до неправомірної поведінки поліції; цільові навчальні заходи з таких питань, як практичні аспекти попередження жорстокого поводження; та запровадження методик слідчого інтерв’ю у роботі поліції. Крім того, необхідний більш суворий нагляд за режимом роботи поліцейських інспекторів Белградського відділу боротьби з наркотиками. Також слід запровадити обов’язковий аудіо- та відеозапис усіх допитів у поліції.
Делегацією було проаналізовано результативність розслідувань, проведених за заявами про жорстоке поводження з боку поліції, щоб визначити прогрес, досягнутий після візиту ЄКЗК у 2017 році. Аналіз численних слідчих матеріалів показав, що у дуже багатьох випадках прокурорські перевірки можливих порушень ст. ст. 136 – 137 Кримінального кодексу не відповідали критеріям результативності, викладеним у Методиці розслідування справ про жорстоке поводження, прийнятій владою Сербії у 2018 році. ЄКЗК вважає, що ст. ст. 136 – 137 Кримінального кодексу повинні бути змінені відповідно до ст. 1 Конвенції ООН проти катувань. Крім того, Коміте рекомендує, щоб прокурори та механізми нагляду за поліцією при проведенні розслідувань у випадках ймовірного жорстокого поводження були більш ретельними, всебічними та оперативними. Усі прокурори та слідчі повинні пройти навчання за Методикою розслідування випадків жорстокого поводження. ЄКЗК також висловлює занепокоєння щодо м’якості вироків, винесених судами поліцейським, засудженим за жорстоке поводження.
Що стосується гарантій проти жорстокого поводження (тобто права на повідомлення про взяття під варту та права на доступ до адвоката та лікаря), більшість затриманих осіб, опитаних делегацією, зазначили, що родичу або іншій довіреній особі було повідомлено незабаром після їх затримання. Однак необхідно вжити заходів, щоб гарантувати право на доступ до адвоката з самого початку затримання, а також можливість для затриманих осіб на конфіденційне побачення зі своїм адвокатом. Необхідно також вжити заходів для забезпечення того, щоб медичні огляди завжди проводилися так, щоб поліцейські не чули хід розмов під час огляду, а наявні (видимі) ушкодження, виявлені на затриманих особах, точно фіксувалися у відповідних протоколах про затримання, а також щоб усі затримані особи були повністю поінформовані про свої права з самого початку. Крім того, слід ретельно заповнювати протоколи затримання та прийняти кодекс поведінки під час допитів поліцейськими, а також запровадити суворіші вимоги щодо звітності про застосування поліцейськими засобів примусу.
ЄКЗК позитивно відзначає покращення умов місць утримання під вартою, зокрема в районі Белграда, і поточний план реконструкції всіх місць для тримання підозрюваних.
В’язниці
Комітет вітає заходи, вжиті сербською владою для зменшення переповненості в’язниць і модернізації території установ, у тому числі шляхом будівництва нових в’язниць або нових блоків у вже існуючих установах. Нова виправна установа Панчево (Pančevo Correctional Institution) виділяється як зразкова в’язниця з точки зору дизайну та матеріальних умов. Тим не менш, характерними є переповненість та погані умови тримання під вартою, що проявляється у тісних, напівзруйнованих та антигігієнічних камерах, де також залишаються помітними незадовільнені санітарні приміщення в деяких частинах окружної в’язниці Белграда (Belgrade District Prison) та виправної установи Пожаревац (Požarevac Correctional Institution). Влада Сербії повинна усунути ці недоліки та прискорити програму реконструкції.
Що стосується нещодавнього законодавства, яке запроваджує покарання у вигляді довічного ув’язнення без умовно-дострокового звільнення, ЄКЗК рекомендує внести до нього зміни, щоб дозволити всім особам, засудженим до довічного ув’язнення, мати надію на умовне звільнення відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини та усталених поглядів Комітету з цього питання.
Більшість ув’язнених стверджували, що в’язничний персонал поводився з ними коректно. Однак у виправних установах Панчево (Pančevo Correctional Institution) та Пожаревац (Požarevac Correctional Institution) було отримано кілька заяв про фізичне жорстоке поводження та надмірне застосування персоналом сили щодо ув’язнених. Органи влади мають забезпечити суворе дотримання персоналом пенітенціарних закладів основних принципів використання засобів стримування, а також те, що будь-яке застосування сили має повністю документуватися та підлягати суворому нагляду.
Насильство серед ув’язнених та залякування ув’язнених залишається широко поширеним явищем, і влада Сербії повинна розробити ефективну національну стратегію для боротьби з цим явищем, яка має включати вирішення проблем незадовільного режиму, який пропонують ув’язненим, нестачі персоналу, а також зростання торгівлі психоактивними речовинами.
Комітет знову критикує незадовільнений режим для ув’язнених. Нещодавні кроки, вжиті у виправній установі Панчево (Pančevo Correctional Institution) щодо залучення ув’язнених до оплачуваної діяльності та пропонування їм занять спортом у тренажерному залі на регулярній основі, слід розширити та поширити на усі в’язниці. Що стосується засуджених, у звіті Комітету відзначаються зусилля, докладені для розширення пропозиції цілеспрямованих заходів та розробки індивідуального підходу до їхнього утримання, а також більш справедливої системи класифікації ув’язнених. Тим не менш, необхідно вжити заходів для усунення відсутності реабілітаційних заходів для ув’язнених, які відбувають тривалі строки ув’язнення, особливо тих, які розміщені у блоці № VII виправної установи Пожаревац (Požarevac Correctional Institution), де відсутність заходів призводить до того, що вони не можуть прогресувати у класифікації свого режиму.
У відділенні особливого режиму виправної установи Пожаревац (Požarevac Correctional Institution) ЄКЗК відзначив покращення щодо професійного ставлення персоналу, більш спокійну атмосферу та краще обладнані приміщення спільного користування. Проте слід запропонувати більш широкий спектр цілеспрямованих заходів реабілітаційного характеру. Крім того, мають бути збільшені права на побачення і телефонні розмови для ув’язнених. ЄКЗК також вважає, що нове поміщення до особливого режиму має бути більш аргументованим та містити додаткові гарантії.
Комітет відзначив покращення у наданні медичної допомоги у в’язницях, зокрема, щодо відповідних умов у лазаретах, задовільного рівня укомплектованості та кращої реєстрації травм під час надходження до в’язниці. Тим не менш, певні давні недоліки потребують уваги, як-от відсутність комплексної стратегії надання допомоги ув’язненим з проблемами, пов’язаними з наркотиками (легший початок замісної терапії, доступ до заходів із психосоціальної реабілітації та програм зменшення шкоди), а також труднощі з доступом до спеціалізованого лікування ув’язнених з інфекційними захворюваннями. Медичні працівники також повинні припинити відбір зразків сечі для скринінгу на наркотики у в’язнів на вимогу офіцерів колонії.
У звіті Комітету також йдеться про професіоналізацію управління в’язницями. Крім того, надано рекомендації щодо вдосконалення режиму та процесу розгляду поміщення ув’язнених до режиму посиленого нагляду, скорочення максимальної тривалості одиночного ув’язнення за дисциплінарні провини на строк не більше 14 днів та збільшення права на побачення для засуджених ув’язнених та правове забезпечення доступу до телефону для ув’язнених. Нарешті, Комітет відзначає нові повноваження наглядового судді відвідувати пенітенціарні установи та спілкуватися з ув’язненими наодинці, і Комітет знову наголошує на важливості того, що наглядові судді є неупередженим і незалежним наглядом за практикою пенітенціарної системи.
Щодо Спеціальної тюремної лікарні Белграда (the Special Prison Hospital Belgrade), Комітет зазначив, що хоча більшість пацієнтів позитивно відгукуються про персонал, було отримано деякі звинувачення у надмірному застосуванні сили в контексті використання засобів фізичного стримування. Крім того, незважаючи на те, що насильство між пацієнтами зменшилося з 2015 року, перманентний брак приватності та перенаселеність призвели до напруженості, а іноді й до насильства. Дійсно, необхідно вжити термінових заходів, щоб зменшити кількість пацієнтів у лікарні, розвантажити переповнені гуртожитки та покращити матеріальні умови, особливо напівзруйновані та брудні душові кімнати спільного користування.
Доступ до свіжого повітря має важливе значення для благополуччя та психічного здоров’я пацієнтів, але навіть його не пропонували пацієнтам щодня. Комітет вважає, що всі пацієнти повинні мати можливість користуватися необмеженим доступом упродовж дня до прогулянок на свіжому повітрі.
Що стосується умов лікування, Комітет знову закликає розробити індивідуальний план лікування для кожного пацієнта за його участі, що слід регулярно переглядати та оновлювати. Також необхідно докладати подальших зусиль для розвитку ряду психосоціальних заходів для психіатричних пацієнтів, включаючи ерготерапію. Незважаючи на те, що було докладено зусиль, щоб скоротити використання ізоляції та фізичного стримування, існує потреба в тому, щоб тюремна лікарня переглянула письмові вказівки та практику застосування засобів фізичного стримування відповідно до критеріїв Комітету.
Комітет встановив, що троє неповнолітніх (двоє хлопчиків і дівчинка) які не мали родинних зв’язків, утримувалися разом із дорослими у великих гуртожитках та не отримували спеціальної підтримки чи уваги з боку персоналу. Необхідно вжити заходів для того, щоб неповнолітні більше не утримувались разом з дорослими, а для них був забезпечений режим і поводження відповідно до їх віку та потреб.
Психіатричні установи
Більшість пацієнтів, з якими зустрілася делегація Комітету, позитивно відгукуються про персонал. Тим не менш, кілька заяв про фізичне жорстоке поводження та словесні образи з боку персоналу було отримано як у психіатричній клініці Лази Лазаревича (the Laza Lazarević Psychiatric Clinic), так і в спеціальній психіатричній лікарні Бакаловича (the Bakalović Special Psychiatric Hospital).
Умови перебування the Laza Lazarević Psychiatric Clinic були загалом пристойними, тоді як у the Bakalović Special Psychiatric Hospital вони були більш різними, де окремі палати вимагали термінових заходів щодо оновлення санітарних умов. Необхідно також докласти зусиль, щоб надати пацієнтам можливість персоналізувати своє оточення та забезпечити їм трохи приватності. У the Laza Lazarević Psychiatric Clinic у Белграді пацієнтам слід дозволити носити власний одяг та мати щоденний доступ до відкритого простору.
Що стосується лікування, фармакотерапія була хорошим стандартом, але, враховуючи обмеження, пов’язані з пандемією Covid-19, існує потреба розробити низку терапевтичних варіантів та залучити пацієнтів, які довго перебували у реабілітаційних психосоціальних заходах, щоб підготуватися їх до самостійного життя або до повернення до своїх родин. В обох лікарнях пацієнти повинні мати необмежений доступ до свіжого повітря. Що стосується персоналу, кількість медсестер та допоміжного персоналу слід збільшити у the Bakalović Special Psychiatric Hospital, щоб забезпечити більшу присутність у палатах протягом дня, а також інвестувати більше ресурсів в забезпечення початкового та постійного навчання персоналу.
Що стосується засобів стримування, існує потреба переглянути письмові вказівки та практику щодо використання фізичних засобів стримування відповідно до критеріїв, встановлених Комітетом, щоб гарантувати, щоб до пацієнтів не застосовувалися заходи на очах інших пацієнтів і щоб відповідний захід належним чином реєструвався, обмежувався у часі, належним чином контролювався та застосовувавсяваліфікованим персоналом.
Комітет пропонує серію заходів, які влада Сербії повинна вжити для посилення гарантій, що стосуються розміщення та згоди на лікування психіатричних пацієнтів у примусовому порядку. Комітет також вважає, що слід вжити ефективних заходів для створення відповідних структур у громаді для пацієнтів, які більше не потребують госпіталізації.
Заклади соціальної допомоги
На початку Комітет наголошує, що ізольований від місцевої громади заклад великої місткості, такий як Будинок для дорослих із психічними вадами в Кулині (Home for mentally impaired adults in Kulina), має бути виведено з експлуатації, як тільки для мешканців стануть доступними менші приміщення. Загалом, необхідно вжити рішучих кроків для реорганізації системи соціального захисту та розробки відповідних рішень у громаді.
Позитивним є те, що мешканці Home for mentally impaired adults in Kulina та Будинку для дітей та молоді «Душко Радович» (Home for Children and Youth “Duško Radović”) у Ніші позитивно відгукувалися про персонал, а персонал демонстрував турботливе ставлення.
Умови проживання в будинку Radović були гідними та приємними. Дві відремонтовані палати будинку «Kulina» були такими ж хорошими, тоді як рівень гігієни, стан ремонту та меблів в інших палатах, зокрема у жіночій палаті № 2 та чоловічій палаті № 1, були жахливими та потребували термінового ремонту. Корисна діяльність в обох будинках повинна бути посилена, а мешканці повинні мати індивідуальну програму реабілітаційних заходів. Необхідно покращити доступ до свіжого повітря для всіх мешканців, у тому числі для тих, хто має фізичні вади.
Гарантії щодо розміщення мешканців та функціонування системи опіки залишаються недостатніми. Необхідно вжити заходів для того, щоб рішення про розміщення в будинках для людей похилого віку підлягали регулярному судовому перегляду, а процедури позбавлення дієздатності мають бути посилені на користь відповідної особи.
