Щодо статусу КДКА як суду в автономному конвенційному тлумаченні цього поняття

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Le Compte, Van Leuven and De Meyere v. Belgium» (заяви №№ 6878/75 та 7238/75, рішення від 23.07.1981), принципи справедливого судового розгляду, встановлені статтею 6 Конвенції про захист прав людини, мають застосовуватися і в дисциплінарних провадженнях проти організацій стосовно їх професійної діяльності (п.п. 54-66).

З цього випливає правовий висновок, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини, так само як і інші статті зазначеної Конвенцію, підлягають застосуванню у дисциплінарних провадженнях щодо адвокатів.

Є беззаперечним, що КДКА регіону має усі ознаки «суду» в силу того, що цей квазісудовий орган розглядає скарги, відкриває дисциплінарні провадження проводить квазісудовий розгляд, витребовує докази, викликає свідків, досліджує докази, опитує свідків, а головне – застосовує суворі дисциплінарні стягнення, які – за певних обставин – можуть дорівнювати рівню «покарання» за статтею 6 Конвенції про захист прав людини.

При цьому принципи судового розгляду закладені в саму основу діяльності КДКА регіону (пункт 7 Порядку розгляду скарг проти адвокатів).

КДКА регіону має розглядатися саме як «суд» в автономному конвенційному значенні цього слова, адже члени КДКА регіону, будучи наділеними широкими владними повноваженнями, приймають імперативне рішення, а згодом беруть участь у голосуванні при прийнятті рішення у висуванні дисциплінарних звинувачень проти адвоката на підставі результатів проведеної ними відповідної перевірки.

Відповідно до усталеної прецедентної практики ЄСПЛ, поняття «суд» не обов’язково повинен розумітися як юрисдикція класичного типу, інтегрована до загальної судової системи держави («Campbell and Fell v. the UK», заяви №№ 7819/77 та 7878/77, рішення від 28.06.1984, п. 76).

Для дотримання пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини «суд» не повинен представляти собою суд загальної юрисдикції за стандартним механізмом судочинства у державі. Він може бути призначений для вирішення конкретних питань, які можуть бути відповідно розглянуті поза межами звичайної судової системи. Для виконання вимог п. 1 ст. 6 Конвенції важливо забезпечити виконання відповідних гарантій («Rolf Gustafson v. Sweden», заява № 23196/94, рішення від 01.07.1997, п. 45).

Лише той факт, що орган виконує багато функцій (адміністративну, регулятивну, судову, консультативну та дисциплінарну) не суперечить визначенню органу як «суду» («H. v. Belgium», заява № 8950/80, рішення від 30.11.1987, п. 50).

Крім того, відповідно до пункту 3 Принципу VІ Рекомендацій № R (2000) 21 Комітету Міністрів державам-членам про свободу професійної діяльності адвокатів Ухвалених Комітетом Міністрів Ради Європи на 727 засіданні заступників міністрів 25 жовтня 2000 року, дисциплінарне провадження має здійснюватися з повним додержанням принципів і норм, викладених у Європейській конвенції з прав людини.

Отже, дисциплінарний орган адвокатів – у даному випадку КДКА регіону – це «суд» (в автономному конвенційному значенні цього слова), на провадження в якому повністю поширюються гарантії, передбачені статтею 6 Конвенції про захист прав людини.