Human Rights, Penitentiary Inspections, Prison and Probation Reform

Нотатки щодо проекту закону про пенітенціарні інспекції

У 2018 році Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів та прав людини (БДІПЛ) та Міжнародна тюремна реформа (PRI) видали важливий документ – Керівництво із застосування Правил Мандели (українською мовою).

Увага приділяється inter alia питанням внутрішніх та зовнішніх пенітенціарних інспекцій, що ще більше актуалізує питання відповідного проекту закону про пенітенціарні інспекції та принципів, які мають бути позакладені в основу цього закону. Так само це стосується і проекту закону про пенітенціарну систему в частині пенітенціарного інспектування.

Не так давно писали про ризики та небезпеки, пов’язані зі створенням в Україні квазіправоохоронного органу під виглядом внутрішніх пенітенціарних інспекцій відповідно до розробленого Міністерством юстиції України проекту закону.

Керівництво із застосування Правил Мандели також наголошує, що як внутрішні, так і зовнішні наглядові механізми є інструментами професійного управління (!) пенітенціарними установами. Вони служать для того, щоб забезпечити управління в’язницями відповідно до чинного законодавства, нормативно-правових актів, керівних документів та процедур із метою досягнення цілей пенітенціарних та виправних служб, а також щоб забезпечити захищеність прав в’язнів.

Між тим у проекті закону про пенітенціарні інспекції, оприлюдненому Міністерством юстиції України, «пенітенціарний нагляд» прокуратури не зникає, а фактично передається іншому органу, що матиме наслідком той самий формалізм, якого вже як 25 років закликає позбавитися Рада Європи. Згідно з проектом закону про пенітенціарні інспекції передбачається створення таких собі клонів прокуратури, проте вже у структурі різних органів влади, діяльність яких матиме здебільшого репресивно-каральний характер, що аж ніяк не сприятиме кращому реалізації політики.

Між тим, у Керівництві із застосування Правил Мандели наголошується, що внутрішня перевірка – це вид перевірки, яка проводиться в окремих пенітенціарних установах працівниками центрального органу пенітенціарної служби. Цей вид перевірки часто проводиться у формі аудиту процедур. Такі перевірки можуть охоплювати широкий спектр тем, таких як безпека, фінанси, заходи для в’язнів, навчання персоналу або дискримінація. У багатьох адміністраціях в’язниць ці процедури будуть оцінюватись відповідно до стандартів, які розроблені централізовано, щоб забезпечити узгодженість між пенітенціарними установами.

Внутрішні перевірки можуть мати відношення до технічних аспектів управління в’язницями, правил та процедур щодо персоналу, відповідності умов праці персоналу пенітенціарної установи урядовій політиці щодо праці та боротьби з корупцією, використання державних коштів адміністрацією в’язниці.

Внутрішні інспекції, загалом, включають такі питання, як навчання персоналу, результати фінансової та адміністративної діяльності, тоді як зовнішні механізми, як правило, зосереджують увагу на правах в’язнів та виконанні національних і міжнародних стандартів. Обидві системи покликані доповнювати одна одну. Водночас, як чітко видно з Правила 83 (2), сфера внутрішніх перевірок також охоплює захист прав в’язнів.

Відтак, проект закону про пенітенціарні інспекції, де зазначається, що пенітенціарна інспекція – «діяльність, спрямована на забезпечення нагляду за додержанням законів», вже суперечить за концептуальними положеннями і Правилам Мандели, і Керівництву. із застосування Правил Мандели.

Актуальним питанням проекту закону про пенітенціарні інспекції є достатня операційна незалежність внутрішніх інспекцій.

Так, у Керівництві наголошується, що внутрішні перевірки, як правило, проводяться урядовими департаментами, що підпорядковані органу адміністративної влади або міністерству, яке відповідає за національні пенітенціарні установи. Проте принциповим моментом моментом є те, що така установа чи інспекція створюється найвищими органами влади та підзвітна їм.

Ще одним актуальним моментом, який потребує вирішення є наявність достатніх гарантій для осіб, які співпрацюють з інспекторами. У Керівництві наголошується, що особи, які співпрацюють із зовнішніми контролерами, повинні бути захищені від будь-яких видів стягнення, репресій чи іншого блокування внаслідок такої співпраці. Держави повинні утримуватися від того, щоб призначати, застосовувати, дозволяти або ставитись поблажливо до будь-якого стягнення чи покарання будь-якої особи чи організації за спілкування з органом контролю або за надання йому інформації, незалежно від її точності. Відповідно, це потрібує відображення і в національному законі про систему пенітенціарних інспекцій.