CPT Reports, Human Rights, Investigation of ill-treatment, Kosovo, Kosovo, Torture prevention, Політика протидії тортурам

Візит ЄКЗК до закладів несвободи Косово

23.09.2021 ЄКЗК опублікував звіт про свій візит до Косово, що мав місце з 6 по 16 жовтня 2020 року разом з United Nations Interim Administration Mission in Kosovo (UNMIK). Під час візиту делегація вивчила поводження та умови перебування осіб, які утримуються у кількох поліцейських установах та пенітенціарних закладах, а також поводження, умови проживання та правові гарантії, які пропонуються пацієнтам психіатричних закладів та закладів психіатричної експертизи, а також мешканцям установ соціальної допомоги.У зв’язку з цим ЄКЗК переглянув заходи, вжиті відповідними органами щодо виконання рекомендацій, зроблених Комітетом після попереднього візиту, здійсненого у 2015 році.

Місця несвободи поліції

Більшість опитаних делегацією осіб не заявляли про жорстоке поводження з боку працівників поліції.

При цьому делегація отримала низку заяв про фізичне жорстоке поводження під час затримання та під час допиту в поліції, а також про погрози фізичного жорстокого поводження під час допитів працівниками поліції, вербальне насильство з боку поліцейських та непропорційно надмірне застосування наручників.

Комітет вважає, що необхідні подальші дії для боротьби з жорстоким поводженням з боку працівників поліції, і закликає відповідні органи влади докласти зусиль у цьому відношенні, зокрема, шляхом чіткого повідомлення всім працівникам поліції про те, що будь-яка форма жорстокого поводження із затриманими особами, включаючи вербальними насильство, є незаконною і буде каратися відповідним чином.

Хоча основні гарантії проти жорстокого поводження в принципі закріплені у відповідному законодавстві, необхідні подальші кроки для забезпечення їх ефективного застосування на практиці з самого початку затримання особи працівниками поліції.

Зокрема, Комітет отримав ряд тверджень про те, що вимоги затриманих повідомити третю особу про своє затримання не задовольняються працівниками поліції на початковому етапі затримання, і що прохання мати побачення з адвокатом задовольняється лише після першого допиту затриманих слідчими або коли затримані вперше постають перед суддею при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Хоча практична реалізація права на доступ до лікаря не виявляла серйозних труднощів, існують численні випадки, коли поліцейські присутні під час медичних оглядів затриманих осіб. Крім того, особи, затримані поліцією, очевидно, систематично та всебічно не інформуються про свої права на початковому етапі затримання.

Позитивним моментом є те, що реєстри затриманих, які були оглянуті делегацією у різних поліцейських установах, як правило, добре ведуться, а строки затримання поліцією дотримуються на практиці.

У відвіданих поліцейських установах умови утримання  загалом прийнятними. Тим не менш, Комітет зробив ряд рекомендацій щодо усунення певних недоліків, які помітила делегація.

Vranidoll Detention Centre for Foreigners

Комітет вітає той факт, що у міграційному центрі Вранідолл не утримувалися неповнолітні без супроводу, і що лише кілька сімей з дітьми утримувалися там останні роки і зазвичай лише на короткий час.

Кімнати для утримання під вартою та приміщення загального користування, як правило, перебували у прийнятному стані, вони були чистими, просторими, добре освітленими та вентильованими.

Однак, Комітет закликає відповідні органи влади зробити матеріальне середовище менш гнітючим і карцерним, наскільки це можливо.

Крім того, визнаючи, що більшість іноземних громадян утримувалися у міграційному центрі лише на короткий період, Комітет рекомендує надавати всім іноземним громадянам доступ до спільних приміщень упродовж усього дня та надавати їм різноманітні види відпочинку, зокрема, при тривалому утриманні у міграційному центрі.

Іноземні громадяни повинні в принципі також мати доступ до тренувань на свіжому повітрі протягом дня (тобто більше двох годин на день).

Що стосується охорони здоров’я, то позитивним є те, що було організовано відвідування психолога. Однак новоприбулі іноземні громадяни не були систематично піддаються медичному огляду після надходження. Комітет підкреслює, що такий скринінг має вирішальне значення для запобігання поширенню захворювань серед ув’язнених та персоналу, а також для виявлення осіб, які пережили травми та потребують психологічної підтримки.

Крім того, Комітет рекомендує відповідним органам розробити конкретну та всеосяжну стратегію Covid-19 щодо затримання іммігрантів.

З огляду на те, що співробітники служби безпеки, очевидно, не пройшли майже жодного спеціального навчання для роботи із затриманими мігрантами, Комітет рекомендує їм пройти спеціальне навчання методам деескалації, міжособистісному спілкуванню та культурній чутливості.

Визнаючи, що нещодавно було створено реєстр дисциплінарних стягнень, Комітет рекомендує встановити офіційні дисциплінарні процедури для міграційного центру та надати затриманим мігрантам ряд гарантій, зазначених у звіті.

Пенітенціарні установи

Комітет визнає позитивні зміни, які відбулися після візиту 2015 року, такі як реконструкція деяких закладів та відкриття нових, а також той факт, що загальне наповнення пенітенціарних установ не сягало рівня 100 % (хоча переповнення спостерігалося у деяких установах).

Крім того, у Prishtinë/Priština Detention  Centre було відкрито відділення оцінки та класифікації ув’язнених, і Комітет заохочує відповідні органи влади продовжувати розвивати цю концепцію у всій в’язничній системі, щоб забезпечити ефективне впровадження індивідуального плану відбування покарання на практиці.

Незважаючи на кроки, які, як повідомляється, були вжиті відповідними органами для боротьби з корупцією у Dubrava Prison, ряд ув’язнених, опитаних делегацією, стверджували, що корупція із залученням в’язничного персоналу зберігається у закладі, і що існує поширена думка, що багато речей можна було купити, наприклад, наркотики, мобільні телефони та пільгове лікування. Комітет закликає відповідні органи влади продовжити свої зусилля по боротьбі з корупцією у Dubrava Prison (та в інших в’язничних установах), у тому числі шляхом чіткого повідомлення персоналу в’язниці про те, що отримання чи вимагання грошей чи інших переваг від ув’язнених є неприйнятним і буде каратися відповідним чином.

Більшість ув’язнених, опитаних делегацією, не скаржилися на те, як з ними поводиться персонал.

Однак у Dubrava Prison та у High Security Prison делегація отримала ряд достовірних звинувачень щодо фізичного жорстокого поводження із засудженими ув’язненими з боку персоналу. Крім того, декілька поодиноких звинувачень щодо в’язнів, які отримали удари та удари ногами від працівників установи, також були заслухані у Mitrovica/Mitrovicë Detention Centre та про надмірне застосування сили у Prishtinë/Priština  Detention Centre. Комітет рекомендує керівництву відвіданих закладів залишатися постійно пильними та доносити чітке повідомлення всьому персоналу установ, що всі форми жорстокого поводження, включаючи вербальне насильство, є незаконними і будуть каратися відповідним чином.

Матеріальні умови суттєво відрізнялися серед відвіданих закладів. Вони залишалися непоганими у High Security Prison та багато в чому були адекватними у нещодавно відкритому Prishtinë/Priština Detention Centre, хоча останній заклад страждав від низки недоліків, які, як повідомляється, були пов’язані з низькою якістю використовуваних матеріалів та будівельних робіт.

У Dubrava Prison житлові блоки №№ 4, 6 та 8 були відремонтовані та в принципі забезпечували прийнятні умови. Проте матеріальні умови в інших частинах закладу були дуже поганими, і деякі камери виявились непридатними для розміщення людей. Крім того, незважаючи на значне зменшення кількості ув’язнених з часу останнього візиту Комітету, значна кількість камер у різних блоках були переповненими.

Аналогічно, у Mitrovica/Mitrovicë Detention Centre умови в більшості камер характеризувалися тіснотою.

Що стосується режиму, то засуджені у стандартному та посиленому режимах у закладах, які відвідувалися, в принципі мали право вільно пересуватися у своїх підрозділах упродовж дня та спілкуватися з іншими ув’язненими. Було також зроблено зусилля, щоб забезпечити їх роботою, а у Dubrava Prison – професійним навчанням та освітою.

Однак режим утримання ув’язнених та засуджених, утримуваних у базових умовах, а також засуджених у Mitrovica/Mitrovicë Detention Centre, які не працювали, залишається дуже збіднілим. Ці ув’язнені були зачинені у своїх камерах на 21 – 22 години на день, і єдиним, що їм пропонувалося, були щоденні фізичні вправи.

Комітет знову рекомендує усім ув’язненим забезпечити комплексний режим діяльності поза камерою. Мета повинна полягати в тому, щоб усі ув’язнені (включаючи осіб, які перебувають під вартою) мали змогу проводити розумну частину дня за межами своїх камер, займаючись цілеспрямованою діяльністю різноманітної природи: роботою, бажано з професійною цінністю; освіта; спорт; відпочинок/асоціація.

Комітет визнає ряд позитивних покращень щодо надання медичної допомоги у в’язниці з моменту візиту 2015 року.

Наприклад, штат лікарів загальної практики та медсестр залишався у цілому достатнім, і в кожному з відвіданих закладів працював штатний психолог, перебої з постачанням ліків були усунені, була доступна терапія агоністами опіоїдів у пенітенціарних установах, які відвідували, і медичні кабінети, як правило, продовжували забезпечувати хороші матеріальні умови та були належним чином обладнані.

При цьому Комітет повторює конкретні рекомендації з метою суттєвого покращення психіатричної допомоги, що надається ув’язненим у психіатричному відділенні лікарняного відділення Dubrava  Prison.

Були також зроблені рекомендації щодо забезпечення того, щоб у всіх тюремних установах новоприбулих ув’язнених систематично перевіряли на наявність захворювань, що передаються, покращували облік та повідомлення про травми та на практиці повністю дотримувались медичної конфіденційності.

У звіті також описуються висновки та містяться конкретні рекомендації щодо різних інших питань, таких як дисциплінарні процедури та контакт ув’язнених із зовнішнім світом, а також заходи, вжиті відповідними органами у відповідь на пандемію Covid-19.

Психіатричні заклади

Делегація здійснила подальші візити до Психіатричної клініки та Інституту судово-психіатричної допомоги у Prishtinë/Priština.

В обох закладах делегація майже не отримувала жодних свідчень про навмисне фізичне жорстоке поводження з пацієнтами, і багато пацієнтів, опитаних делегацією, позитивно відгукнулися про те, як із ними поводиться персонал.

Однак було отримано кілька скарг через надмірне застосування сили щодо збуджених пацієнтів.

Комітет рекомендує керівництву обох закладів проявляти безперервну пильність з цього приводу та нагадувати персоналу, зокрема, про те, що для того, щоб взяти під контроль агресивного пацієнта, слід застосовувати не більше сили, ніж суворо необхідно, та пропорційно.

Умови ремонту та гігієни в Інституті судової експертизи залишаються на належному рівні.

Тим не менш, умови в психіатричній клініці (у старій будівлі) були досить поганими, і в обох закладах кімнати для пацієнтів та громадські приміщення були суворими та не мали умов для усамітнення.

Більше того, Комітет із занепокоєнням зазначає, що в Інституті судово-медичної експертизи досі не було окремого відділення для пацієнтів жіночої статі, і що в Психіатричній клініці в окремих палатах не було окремих душових кабін/ванних кімнат для жінок та чоловіків. Комітет рекомендує усунути ці недоліки.

Крім того, Комітет рекомендує, щоб усі пацієнти могли ефективно користуватися доступом до відкритих майданчиків щодня (за відповідного нагляду та/або безпеки, якщо це необхідно).

Рівень персоналу в цілому був достатнім в обох закладах. Тим не менш, залишається так, що співробітники приватної охорони та (в Інституті судово-медичної експертизи) в’язничні офіцери не пройшли навчання щодо роботи з пацієнтами з психічними розладами, і що їх іноді викликали медсестри для надання допомоги у стримуванні агресивних пацієнтів, включаючи примусове введення ліків. Комітет наголошує, що персонал, призначений для виконання завдань безпеки у психіатричних закладах, повинен бути належним чином навчений та ретельно контролюватися медичним персоналом.

В обох закладах спостерігався явний брак структурованої терапевтичної та реабілітаційної діяльності для пацієнтів, і лікування полягало, по суті, у фармакотерапії. Крім того, індивідуальні плани лікування не були систематично складені, і в медичних документах пацієнтів не було належних записів про оцінку та прогрес.

Комітет рекомендує негайно вжити заходів для припинення практики рутинного призначення психотропних ліків для новоприбулих пацієнтів та проходження навчання персоналу щодо потенційно смертельних побічних ефектів лікування клозапіном та важливості регулярного аналізу крові.

Крім того, Комітет наголошує, що кожному пацієнту має бути запропонована можливість брати участь щонайменше в одному різновиді організованої психосоціальної діяльності.

Засоби фізичного стримування  не застосовувалися в жодному із закладів.

Тим не менш, відокремлення пацієнтів було частою практикою (навіть коли пацієнти, очевидно, не були збуджені), що зазвичай поєднувалося з примусовим введенням ліків (хімічним стримуванням).

Комітет нагадує, що використання засобів стримування має бути предметом всебічної політики, і він формулює низку конкретних рекомендацій щодо цього.

Що стосується запобіжних заходів, Комітет зазначає, що після прийняття нового Закону про психічне здоров’я відсутня чіткість щодо правових положень, що регулюють примусове розміщення та примусове лікування пацієнтів у психіатричних закладах. Особливе занепокоєння викликає те, що на практиці суди все ще не були залучені до процедур примусового розміщення. Комітет закликає відповідні органи влади створити чітку та всеосяжну правову базу та забезпечити її належне впровадження на практиці у всіх психіатричних установах.

Звіт також містить зауваження та рекомендації щодо ряду інших питань, таких як процедури подання скарг, контакти пацієнтів із зовнішнім світом та заходи, вжиті у відповідь на пандемію Covid-19.

Спеціальний інститут Shtime/Štimlje (SSI) для осіб з вадами навчання

Комітет із задоволенням відзначає, що його делегація не отримала жодних повідомлень про жорстоке поводження з мешканцями з боку персоналу SSI. Навпаки, загальна атмосфера виявилася розслабленою, і делегація могла на власні очі побачити прихильність та дбайливе ставлення персоналу. Крім того, залишається випадком, що насильство між мешканцями не становить серйозної проблеми в SSI.

Матеріальні умови у SSI залишалися в цілому задовільними з точки зору ремонту та гігієни. Тим не менш, зокрема, у палаті В для мешканців з найтяжчими вадами, кімнати та комунальні зони мешканців були ще погано оздоблені, і взагалі не було будь-якої персоналізації та візуальної стимуляції. Визнаючи, що більшість мешканців могли вільно заходити до саду та дворів навколо палат, Комітет заохочує керівництво SSI полегшити повсякденний доступ мешканців до відкритого повітря, надаючи мешканцям з важкими порушеннями належну допомогу персоналу.

Що стосується персоналу, Комітет рекомендує заповнити вакантні посади двох медсестр, одного працетерапевта та одного рядового лікаря, а також якомога швидше прийняти на роботу фізіотерапевта, враховуючи, що значна кількість мешканців має обмежену рухливість.

Рівень соматичної медичної допомоги, що надається мешканцям, виявився дуже хорошим.

Однак Комітет стурбований відсутністю психіатричної допомоги, оскільки психіатр-консультант припинив відвідування SSI у травні 2020 року.

Комітет хоче наголосити, що кожне звернення до психотропних ліків має бути заздалегідь дозволено лікарем, чого не було у випадку час візиту, і що його діяльність має бути належним чином зафіксована.

Тому Комітет рекомендує відповідним органам вжити необхідних заходів, щоб забезпечити постійне відвідування психіатра у SSI.

Комітет визнає зусилля, докладені керівництвом SSI для забезпечення мешканців професійною терапією та іншими психосоціальними видами діяльності.

Однак для багатьох мешканців, зокрема у відділенні В, можливості були недостатніми або взагалі не існували. Комітет рекомендує розробити план догляду для кожного мешканця та значно збільшити пропозицію психосоціальних реабілітаційних заходів; як мінімум, кожному мешканцю, якщо це дозволить здоров’я, має бути надана можливість брати участь в одному організованому заході щодня.

Схоже, що приміщення для фізичного стримування та усамітнення не використовувались у SSI. Незважаючи на те, що хімічне стримування, здавалося, не було частою практикою в SSI, не можна виключити, що такі випадки можуть статися з огляду на профіль деяких мешканців.

Тому Комітет рекомендує розробити письмові вказівки щодо використання засобів стримування у відповідності з рекомендаціями, зробленими стосовно психіатричних закладів, а також створити спеціальний реєстр для використання засобів стримування (включаючи хімічні засоби стримування).

Що стосується гарантій, то Комітет вітає той факт, що, всупереч ситуації, що склалася у 2010 році, майже усі мешканці були прийняті на підставі рішення суду, а суд переглядав їх справи, як того вимагає вищезгадане законодавство. Однак суддя особисто не заслухав мешканців. Крім того, прикро, що інформаційної брошури для мешканців та їх родини/опікунів, що містить, зокрема, розділ про права мешканців, досі не було. Комітет рекомендує усунути ці недоліки.

Kosovo – report – 2021

Kosovo – response – 2021