Абсолютна заборона у відносному застосуванні: інституційна безкарність катування в Україні (2022–2026)

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну докорінно змінило соціально-правовий ландшафт країни. Однак по-справжньому тривожним виявився не лише зовнішній агресор – всередині самої держави продовжували діяти механізми насильства, успадковані від попередніх десятиліть. Катування в поліцейських відділках, знущання в пенітенціарних установах, побиття військовозобов’язаних у стінах ТЦК та СП – усі ці явища не зникли з початком війни, а подекуди набули нових, ще більш небезпечних форм.

Справжній масштаб проблеми важко переоцінити. За даними Офісу Генерального прокурора України, станом на початок 2026 року в провадженні перебувало 1401 кримінальне провадження щодо катувань, із яких 704 відкрито лише у 2025 році (Hlavkom, 2026). Водночас до реального суду доходить лише незначна частина справ: за весь період з 2022 по 2025 роки підозру оголошено 56–67 особам на рік, тоді як обвинувальних актів до суду скеровано значно менше (Yagunov, 2026). Ці цифри, навіть самі по собі, свідчать про системну кризу кримінального переслідування за катування.

Початок повномасштабного вторгнення у 2022 році спричинив різке статистичне падіння зареєстрованих злочинів цієї категорії до 68 випадків – не тому, що катувань поменшало, а тому, що значна частина подій відбувалась на окупованих або прифронтових територіях, де будь-яке документування практично унеможливлено (Yagunov, 2026). У наступні роки – 2023–2025 – показники відновилися до 94–124 випадків на рік, що відповідає довоєнному базовому рівню, але є значно меншим від реального числа подій.

Справжньою системною проблемою є не лише самі факти катувань, а й алгоритмічна неефективність їх переслідування. ЄСПЛ ще у справі Афанасьєв проти України констатував: в Україні не тільки застосовують катування, а й фактично не карають за них (Hlavkom, 2026). Цей вирок не застарів – він підтверджується щорічно новими скандалами, хиткими вироками та безкарністю катів у погонах.

Цей огляд охоплює найрезонансніші конкретні справи трьох категорій: катування в підрозділах Національної поліції, катування в пенітенціарній системі, а також катування у Територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Кожна справа аналізується за єдиним принципом: дата та обставини події, опис задокументованих дій, реакція органів влади та суспільства, оголошені підозри та судова доля фігурантів.

РОЗДІЛ І. КАТУВАННЯ В ОРГАНАХ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ

Справа Кагарлика: зґвалтування та катування у відділку (2020–2026)

Хоча безпосередні події відбулися у травні 2020 року, справа кагарлицьких поліцейських стала лакмусовим папірцем стану реформування поліції саме в досліджуваний нами період – через її судову розв’язку в 2023–2026 роках.

Опис подій. У травні 2020 року в Кагарлицькому відділенні поліції Київської області двоє офіцерів – оперуповноважений та начальник сектору кримінальної поліції– утримували жінку, яку підозрювали у причетності до злочину. Протягом тривалого часу вони завдавали ій тяжких тілесних ушкоджень, застосовували електричний струм, прикути кайданками до батареї в коридорі, вивозили за місто у багажнику та зґвалтували. У вересні–жовтні того ж року жертви катувань серед затриманих чоловіків розповіли, що слідчі також вивозили їх за межі міста у багажниках та катували електрошоком, вимагаючи зізнань у крадіжках (LB.ua, 2026; NV, 2026).

Реакція. Суспільний резонанс був безпрецедентним. Справа стала символом поліцейського насильства пострадянського зразку в «реформованій» поліції. Офіс Генерального прокурора взяв справу на контроль. Обидва поліцейські були звільнені зі служби та взяті під варту.

24 травня 2023 року Кагарлицький районний суд виніс обвинувальний вирок: обом засудженим призначено по 11 років позбавлення волі за сукупністю статей – катування (ст. 127), незаконне позбавлення волі (ст. 146-1) та зґвалтування (ст. 152 КК України) (Hlavkom, 2023). У листопаді 2024 року Київський апеляційний суд залишив вирок без змін (OBOZ.UA, 2024). 19 лютого 2026 року Верховний Суд України остаточно підтвердив обвинувальний вирок, поставивши крапку в 5,5-річній судовій боротьбі потерпілої за свої права (NV, 2026; LB.ua, 2026). Справа стала одним з небагатьох прикладів доведення катування поліцейськими до реального обвинувального вироку, що набрав законної сили.

Катування у Харківському відділенні поліції: сексуальне насильство з метою отримання зізнань

Хоча ця справа стала відомою у 2021 році, її слідчо-процесуальний контекст охоплює досліджуваний період.

Заступник начальника одного з харківських відділів поліції затримав чоловіка за підозрою у вбивстві і доставив його до відділку. Понад годину правоохоронці завдавали затриманому ударів по голові пластиковою пляшкою з водою. Далі заступник начальника вдягнув гумові рукавички та застосував сексуальне насильство – почав здавлювати і відтягувати геніталії потерпілому. Не витримавши катувань, чоловік взяв на себе провину за вбивство товариша. Суд обрав йому міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, але він добився звільнення зі СІЗО і заявив про своє невинуватство (SBI, 2021).

ДБР оголосило підозру заступнику начальника відділу поліції за катування із застосуванням сексуального насильства. Справа набула широкого розголосу через виразний збіг методів «допиту» з практиками радянської міліції.

Вінниця: катування до клінічної смерті за підозрою у дрібній крадіжці (вересень 2023 – лютий 2026)

Ця справа є одним із найбільш задокументованих прикладів поліцейського насильства в досліджуваний нами період, оскільки охоплює всі стадії – від злочину до судового розгляду.

У вересені 2023 року троє поліцейських з Вінниці перевіряли інформацію про можливу причетність чоловіка до крадіжки сумки з документами та банківськими картками. Уночі вони доставили його до службового кабінету та розпочали так зване «вибивання зізнань». Упродовж ночі поліцейські завдавали затриманому численних ударів кулаками та гумовим кийком переважно в живіт. Побиття супроводжувалось системним психологічним тиском, спрямованим на те, щоб зламати волю людини та змусити її зізнатись у злочині. Внаслідок катувань потерпілий отримав множинні тяжкі ушкодження внутрішніх органів, зазнав внутрішньочеревної кровотечі та пережив клінічну смерть – зупинку серця на операційному столі. Йому видалили селезінку (SBI, 2026; TSN, 2026).

Інформація про подію стала відомою публіці лише у січні 2026 року – через понад два роки після самого злочину – коли ДБР та Офіс Генерального прокурора оприлюднили деталі справи.

У січні 2026 року трьом поліцейським оголошено підозру за катування, вчинене групою осіб за участю представника держави, та умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень. Двом підозрюваним обрано домашній арешт; щодо третього, який вже звільнився з поліції, вирішувалося питання оголошення підозри. У лютому 2026 року справу скеровано до суду (OGP, 2026; Dzerkalo Tyzhnia, 2026).

Ключова обставина, що викликає занепокоєння: між фактом катування (вересень 2023) та оголошенням підозр (січень 2026) минуло більше двох років. Жертва у цей час залишалась без офіційного статусу потерпілого від катувань.

РОЗДІЛ ІІ. КАТУВАННЯ В ПЕНІТЕНЦІАРНІЙ СИСТЕМІ

Висновки Офісу Омбудсмана: спецдоповідь 2024 року

2 травня 2024 року Офіс Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини оприлюднив Спеціальну доповідь «Про стан справ щодо недопущення в Україні катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання у 2023 році» (Ombudsman, 2024). Документ зафіксував тривожні тенденції, якими характеризувалась пенітенціарна система під час воєнного стану.

Станом на 31 грудня 2023 року у 148 установах виконання покарань та слідчих ізоляторах перебувало 44 024 особи, тоді як у 2022 році ця цифра становила 42 726 осіб. Паралельно не функціонують 29 УВП, розташованих на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей (Ombudsman, 2024).

Доповідь зафіксувала численні факти насильства з боку персоналу установ щодо засуджених та осіб під вартою: побиття руками, ногами і гумовими кийками, примус займатись фізичними вправами до повного виснаження, погрози сексуальним насильством. Особливу стурбованість викликала ситуація із засудженими до довічного позбавлення волі, які утримуються у своїх камерах 23 години на добу, а годину прогулянки проводять у тісній кабінці (Focus, 2026; Ombudsman, 2024).

За даними Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, у 2024–2025 роках зареєстровано лише поодинокі кримінальні провадження за частиною 3 статті 127 КК України стосовно персоналу установ – 1 у 2024 році та кілька у 2025-му (Pravo.Ua, 2026). Ця статистика є разюче заниженою відносно реального стану речей, що свідчить про системну латентність насильства в пенітенціарних установах.

Рішення ЄСПЛ: «Чорнодубравський та інші проти України» (2026)

У 2026 році Європейський суд з прав людини виніс рішення у справі Сhornodubravskyy and Others v. Ukraine стосовно 12 заявників. Суд констатував порушення статті 3 Конвенції через переповненість камер, відсутність санітарних умов, брак доступу до душу та свіжого повітря в українських СІЗО (Pravo.Ua, 2026). Це рішення продовжує довгу серію аналогічних вердиктів ЄСПЛ, зокрема справи Sukachov v. Ukraine (2020), і підтверджує системний характер порушень у вітчизняній пенітенціарній системі.

Статистична картина (2022–2026)

Узагальнюючи наявні дані, станом на початок 2026 року суди ухвалили лише 20 остаточних вироків у справах про катування правоохоронцями – за весь час спостереження (Hlavkom, 2026). Найчастіше у таких провадженнях фігурують працівники поліції, на яких припадає близько трьох чвертей усіх підозр. Друге місце посідають співробітники пенітенціарної системи – на них припадає щонайменше 36 справ у 2025 році (Hlavkom, 2026).

Водночас дослідники фіксують: зареєстровані дані за 2022–2025 роки є значно заниженими, оскільки охоплюють лише випадки, що відбулися на контрольованій урядом території, де є доступ для розслідування (Yagunov, 2026). Реальна кількість катувань – у поліції, вязницях і, особливо, в установах ТЦК – залишається невідомою.

РОЗДІЛ ІІІ. КАТУВАННЯ В ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ЦЕНТРАХ КОМПЛЕКТУВАННЯ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ (ТЦК ТА СП)

Системне насильство як «новий фронт»: загальна картина 2023–2026

З початком масштабної мобілізації у 2023 році в публічний простір вихлинула нова хвиля скандалів, пов’язаних із насильством у стінах ТЦК та СП. Офіс Уповноваженого Верховної Ради з прав людини зафіксував, що за 2022–2023 роки від громадян надійшло понад 500 звернень щодо порушення прав під час мобілізації. У 2024 році ця кількість зросла в 6 разів – до 3312 скарг, а у 2025 році – до 6127 звернень (UNIAN, 2026). Загалом за 2022–2025 роки до Омбудсмана надійшло майже 12 тис. скарг на дії ТЦК.

Омбудсман Дмитро Лубінець у 2025 році назвав мобілізацію «найгострішим питанням», з яким зіткнувся його офіс. Він наголосив, що «громадяни України повинні відчувати свою захищеність у приміщеннях ТЦК і СП, а не навпаки» (RBK-Ukraine, 2026).

ДБР кваліфікувало боротьбу з катуваннями у ТЦК як один із «пріоритетних напрямів» своєї роботи, зазначивши: «Такі дії є неприпустимими, особливо в умовах воєнного стану, та підривають довіру суспільства до державних інституцій» (SBI, 2026).

Тернопіль: відеозапис побиття мобілізованих у ТЦК (жовтень 2023 – травень 2026)

7–8 жовтня 2023 року у мережі Інтернет було поширено відео про побиття мобілізованих, що мало місце днем раніше. Наступного дня було відкрите кримінальне провадження. Вирок було постановлено у жовтні 2026 року (Zaxid.net, 2026; Radio Svoboda, 2023).

Так, ввечері 6 жовтня 2023 року у центрі Тернополя солдат-гранатометник відділення охорони ТЦК разом з іншими військовослужбовцями зупинили місцевого мешканця для перевірки документів. Чоловіка доставили до ТЦК. На відеозаписі, таємно знятому і пізніше опублікованому в соціальних мережах, зафіксовано: двоє військовослужбовців жорстоко б’ють двох людей, що лежать на ліжках; чути прохання не бити. Один з потерпілих отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, інший – легкі (SBI, 2024; NV, 2024).

Відео викликало широкий суспільний резонанс. Омбудсман Лубінець особисто оголосив про початок перевірки, написавши у Facebook: «Тернопіль. Із ЗМІ і соцмереж побачив кадри із побиттям мобілізованих. Так не повинно бути!» (Radio Svoboda, 2023). Тернопільська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону відкрила кримінальне провадження. 13 жовтня 2023 року суд обрав двом підозрюваним – командиру відділення охорони та солдату-гранатометнику – нічний домашній арешт.

На початку 2024 року обвинувачені повернулися на роботу у ТЦК – до закінчення судового розгляду. Розгляд справи тривало затягувався, деякі свідки виїхали за кордон. 20 травня 2026 року Тернопільський міськрайонний суд виніс вирок: обоє обвинувачених визнали провину і отримали 1 рік іспитового терміну та штраф 850 гривень. При призначенні покарання суд врахував бойове минуле засуджених, наявність у них дітей, щире каяття та задокументовані донати на ЗСУ по 50 тисяч гривень (Zaxid.net, 2026).

Цей вирок став символом безкарності у справах про насильство в ТЦК. Мінімальне покарання за реально задокументоване жорстоке побиття, оприлюднене на відео, виявилось настільки непропорційним суспільній шкоді, що справа спровокувала нову дискусію про незалежність судів у справах проти представників силових структур.

Верховинський ТЦК (Івано-Франківщина): системне катування та вимагання (листопад 2025 – травень 2026)

Після перевірки скарг громадян та народних депутатів щодо побиття, катування та вимагання грошей в одному з прикарпатських ТЦК ДБР розпочало розслідування. Воно встановило: підполковник, заступник начальника Верховинського районного ТЦК та СП, систематично принижував і бив новобранців. Один потерпілий – військовослужбовець – публічно розповів про факти насильства. Слідство встановило, що до побиття причетні щонайменше четверо підлеглих підполковника (Suspilne Ivano-Frankivsk, 2026).

21 листопада 2025 року підполковника затримали і взяли під варту. У ДБР зазначили: після публікацій у медіа та офіційних звернень до правоохоронців почали звертатися ще більше постраждалих. У січні 2026 року затримано ще одного підлеглого підполковника – військовослужбовця взводу охорони, причетного до побиття.

Дії керівника та трьох його підлеглих кваліфіковано як катування, вчинене представником держави. Суд узяв усіх фігурантів під варту без права застави. 18 травня 2026 року ДБР скерувало обвинувальний акт до суду (Podrobnosti, 2026; Leopolis News, 2026). 29 травня 2026 року відбулося підготовче судове засідання, в якому вперше взяв участь другий потерпілий; суд задовольнив клопотання про колегіальний розгляд справи (Pravda.If.Ua, 2026).

Тернопіль (другий епізод): катування у ТЦК з флюорографією та видаленням органу (2025–2026)

ДБР провело перевірку через скарги від громадян щодо побиття, катування та вимагання грошей в одному з районних ТЦК. Встановлено щонайменше два кримінальних епізоди. В першому – потерпілого побили через відмову пройти флюорографічне обстеження: його спершу били у коридорі лікарні, потім у приміщенні ТЦК. В другому – військовослужбовці силоміць утримували чоловіка, його керівник особисто завдавав ударів, застосовувалося сльозогінний газ; потерпілий лежав на бетонній підлозі. Внаслідок отриманих травм він переніс складну операцію з видалення одного з органів (Leopolis News, 2026; Focus, 2026).

Підозрюваним оголошено про підозру у листопаді 2025 року та у січні 2026 року. Після публікацій у ЗМІ кількість потерпілих, що зверталися до правоохоронців, зросла.

Харківський ТЦК: катування та стрілянина, вимагання грошей (квітень 2026)

ДБР повідомило про підозру групі військовослужбовців одного з районних ТЦК Харкова, а також військовим інших підрозділів, що діяли спільно. Серед фігурантів – майор ТЦК, що обіймав керівну посаду та організовував дії спільників. За даними слідства, група вимагала гроші від людей, а у разі відмови – вдавалася до насильства та погроз. У справі зафіксовано також епізоди стрілянини. Підозри оголошено за катування, вчинене за попередньою змовою групою осіб (SBI, 2026; Hlavkom, 2026).

Досудове розслідування тривало. Прокурорське керівництво здійснювала Харківська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону.

Миколаїв: офіцер ТЦК, підозрюваний у побитті (січень 2026)

8 січня 2026 року ДБР оголосило підозру офіцеру одного з районних ТЦК у Миколаєві за побиття та приниження військовозобов’язаних (Hlavkom, 2026). ДБР нагадало, що «боротьба з катуваннями є одним із пріоритетних напрямів» роботи бюро, а подібні дії «підривають довіру суспільства до державних інституцій» (SBI, 2026).

Київщина: офіцер ТЦК за побиття та приниження (лютий 2026)

3 лютого 2026 року ДБР затримало та повідомило про підозру начальнику групи забезпечення заходів цивільно-військового співробітництва одного з районних ТЦК Київщини за побиття та систематичне приниження військовозобов’язаних (SBI, 2026). Справа свідчить про те, що насильство у ТЦК – не локальна аномалія, а поширена практика в різних регіонах країни.

Рівненський ТЦК: побиття биткою та корупція (травень 2025)

У травні 2025 року ДБР повідомило про додаткові підозри колишньому начальнику Рівненського районного ТЦК. Спочатку проти нього порушили кримінальне провадження за побиття биткою одного зі своїх підлеглих. Під час обшуку виявлено наркотики. Наступне обвинувачення стосувалося допомоги особам у ухиленні від мобілізації: «Посадовець створював умови для уникнення мобілізації окремими військовозобов’язаними» (ArmyInform, 2025). Цей випадок демонструє типову «комплексну корупцію» у ТЦК: насильство поєднувалося з корупційними схемами ухилення від служби.

Дніпро: побиття у ТЦК, відео у Telegram (серпень 2025)

8 серпня 2025 року на одному з Telegram-каналів оприлюднено відеозапис, на якому зафіксовано ймовірне побиття колишнього військовослужбовця працівниками Дніпровського ТЦК. Дніпровська спеціалізована прокуратура у сфері оборони негайно зареєструвала кримінальне провадження (Donbas Patriot, 2025). Справа є показовою: відеозапис у публічних месенджерах став основним «тригером» для відкриття провадження.

РОЗДІЛ IV. СТАТИСТИЧНИЙ ВИМІР І СИСТЕМНІ ВИСНОВКИ

Кількісна картина 2022–2025

Згідно з офіційними даними Офісу Генерального прокурора станом на початок 2026 року (Hlavkom, 2026), загальна кількість кримінальних проваджень за фактами катувань, що перебувають у провадженні, становить 1401, з яких 704 були відкриті впродовж 2025 року. Кількість осіб, яким оголошено підозру, склала 56 у 2022 році та 67 – у 2025 році; до суду у 2025 році скеровано 41 обвинувальний акт. Загальна кількість остаточних обвинувальних вироків за весь досліджуваний період становить 20. Наведені показники засвідчують вкрай низьку ефективність кримінального переслідування: із понад 1400 розпочатих проваджень лише 20 завершилися ухваленням остаточного вироку, що відповідає коефіцієнту конверсії «вирок / провадження» менше ніж 1,5 %.

Структурні причини безкарності

Аналізуючи задокументовані справи, можна виділити кілька системних факторів, що забезпечують відтворення безкарності катування в Україні навіть в умовах тривалої правозахисної боротьби та задекларованих реформ.

По-перше, тривалість розслідування. У справі Вінниці між фактом (вересень 2023) та підозрою (січень 2026) минуло понад два роки. У тернопільській справі ТЦК між відео (жовтень 2023) та вироком (травень 2026) – майже три роки. Процесуальна тяганина виснажує жертв і збільшує ризик втрати доказів.

По-друге, непропорційність покарань. Вирок у тернопільській справі ТЦК (1 рік іспитового строку та штраф 850 грн за задокументоване на відео жорстоке побиття) наочно демонструє, що суди не завжди адекватно оцінюють суспільну небезпеку катування, вчиненого представниками держави.

По-третє, страх і латентність. Офіс Омбудсмана, ДБР та незалежні дослідники одностайно вказують: реальна кількість катувань у рази перевищує зареєстровану. Жертви бояться повторних переслідувань, не вірять у ефективність системи, а в умовах воєнного стану – й опиняються у стані залежності від тих самих структур, що їх знущались (Yagunov, 2026).

По-четверте, інституційна лояльність. Повернення обвинувачених у тернопільській справі ТЦК на робочі місця до набрання вироком законної сили, виправдання ситуативними обставинами тощо – усе це свідчить про те, що окремі інституції продовжують захищати «своїх» і чинять опір зовнішньому контролю.

По-п’яте, системний характер насильства у ТЦК. Зростання кількості скарг з 500 у 2022–2023 роках до 6 127 у 2025 році (UNIAN, 2026) означає не лише більшу готовність людей скаржитись, а й реальне поширення насильницьких практик у контексті масштабної мобілізації.

ВИСНОВКИ

Документальний огляд найрезонансніших справ 2022–2026 років малює похмуру картину системного насильства та корпоративної безкарності в ключових силових інституціях України. Поліція, пенітенціарна служба та ТЦК – три окремі відомства, між якими немає жодного організаційного зв’язку, – демонструють однакові патерни поведінки: застосування фізичного болю для отримання бажаного результату (зізнання, покора, гроші), мінімізація ризику відповідальності, лояльність керівництва до підлеглих-катів.

Розпочата реформа ДБР та активізація прокуратури у сфері оборони є позитивними сигналами. Однак без подолання системної безкарності – через посилення незалежності судів, законодавче посилення невідворотності покарання за катування, реальну функціональність парламентського та громадського контролю – будь-які реформи залишаться косметичними.

Україна взяла на себе зобов’язання перед Радою Європи, ЄСПЛ та, потенційно, перед майбутнім членством в ЄС. Виконання цих зобов’язань потребує не лише статистичного зростання числа підозр, а й реального покарання катів – незалежно від їх погонів і відомчої приналежності.

References:

20 Khvylyin Vinnytsia. (2026, April 7). Clinical death after interrogation: how the case is progressing against Vinnytsia police officers who tortured a suspect [in Ukrainian]. https://vn.20minut.ua/Kryminal/klinichna-smert-pislya-dopitu-yak-yde-sprava-schodo-politseyskih-yaki–11992753.html

ArmyInform. (2025, May 8). Колишньому начальнику ТЦК, який бив битою підлеглого, повідомили про ще одну підозру – ДБР. https://armyinform.com.ua/2025/05/08/kolyshnomu-nachalnyku-tczk-yakyj-byv-bytoyu-pidleglogo-povidomyly-pro-shhe-odnu-pidozru-dbr/

Donbas Patriot. (2025, August 12). Possible beating of former serviceman by TRC employees in Dnipro: criminal proceedings opened [in Ukrainian]. https://donpatriot.news/mozhlyve-pobyttya-kolyshnogo-vijskovosluzhbovczya-praczivnykamy-tczk-u-dnipri-rozpochato-kryminalne-provadzhennya

Focus. (2026, January 7). Mobilisation in Ukraine: TRC servicemen tortured a man for refusing a fluoroscopy [in Ukrainian]. https://focus.ua/uk/voennye-novosti/739562

Hlavkom. (2023, May 24). Rape in Kaharlik: court handed down verdict against former police officers [in Ukrainian]. https://glavcom.ua/kyiv/news/zhvaltuvannja-u-kaharliku-sud-vinis-virok-ekspolitsejskim–929569.html

Hlavkom. (2026, April 22). Case of torture and shooting in Kharkiv: TRC employees charged with suspicion [in Ukrainian]. https://glavcom.ua/country/criminal/sprava-pro-katuvannja-i-striljaninu-v-kharkovi-pratsivniki-ttsk-otrimali-pidozru-1115283.html

Hlavkom. (2026, March 6). Cases of torture by law enforcement officers: the Prosecutor General’s Office published statistics [in Ukrainian]. https://glavcom.ua/country/criminal/spravi-pro-katuvannja-pravookhorontsjami-ofis-henprokurora-opriljudniv-statistiku-1106707.html

Informator Ivano-Frankivsk. (2026, May 18). Head of one of the district TRCs in Frankivsk region and three subordinates to stand trial [in Ukrainian]. https://if.informator.ua/2026/05/18/sudytymut-kerivnyka-odnogo-iz-rajonnyh-tczk-frankivshhyny-ta-troh-jogo-pidleglyh

LB.ua. (2026, April 6). Former head of prison in Luhansk region who tortured Ukrainian POWs served with suspicion notice [in Ukrainian]. https://lb.ua/society/2026/04/06/731212_povidomleno_pro_pidozru.html

LB.ua. (2026, February 19). Supreme Court upheld verdict against former police officers in the Kaharlik torture and rape case [in Ukrainian]. https://lb.ua/society/2026/02/19/723268_verhovniy_sud_zalishiv_sili.html

Leopolis News. (2026, May 18). TRC commander and three servicemen to stand trial in Prykarpattia for torturing conscripts [in Ukrainian]. https://leopolis.news/na-prykarpatti-sudytymut-kerivnyka-tczk-ta-troh-vijskovyh-za-katuvannya-mobilizovanyh/

NV (New Time). (2026, February 19). Supreme Court draws a line under the Kaharlik police case [in Ukrainian]. https://nv.ua/ukr/ukraine/events/verhovniy-sud-postaviv-krapku-v-spravi-ekspoliciyantiv-yaki-zgvaltuvali-zhinku-v-kagarliku-50585359.html

NV (Новое Время). (2024, November 4). Справа про катування і зґвалтування у Кагарлицькому відділенні поліції – суд відхилив апеляцію колишніх поліцейських. https://incident.obozrevatel.com/ukr/crime/sud-vidhiliv-apelyatsiyu-kolishnih-politsejskih

Office of the Parliamentary Commissioner for Human Rights of Ukraine (Ombudsman). (2024, May 2). Special report on the state of affairs regarding the prevention of torture and other cruel, inhuman or degrading treatment and punishment in Ukraine in 2023 [in Ukrainian]. https://www.yagunov.in.ua/ombuds-2024/ [Summary by Yagunov, D.]

Podrobnosti. (2026, May 18). TRC employees to stand trial in Prykarpattia for beating and torture [in Ukrainian]. https://podrobnosti.ua/2515825-na-prikarpatt-suditimut-pratsvnikv-ttsk-cherez-pobittja-ta-katuvannja.html

PRAVDA.IF.UA. (2026, May 29). The torture case at Verkhovyna TRC: how the hearing proceeded [in Ukrainian]. https://pravda.if.ua/sprava-pro-katuvannya-u-verhovynsiokomu-tczk-yak-prohodyv-sud/

PRAVO.UA. (2026, February 23). Bohatyr, V. The Ukrainian penitentiary system: between statistics and the standards of the European Convention [in Ukrainian]. https://pravo.ua/ukrainska-penitentsiarna-systema-mizh-statystykoiu-i-standartamy-ievropeiskoi-konventsii-bloh-volodymyra-bohatyria

Radio Svoboda. (2023, October 9). Criminal proceedings opened over beating of conscripts at Ternopil TRC — Prosecutor General’s Office [in Ukrainian]. https://www.radiosvoboda.org/a/news-ternopil-tck-pobyttia-mobilizovanykh/32628230.html

RBK-Ukraine. (2026). Lubinets stated that complaints about mobilisation violations increased 333-fold [in Ukrainian]. https://www.rbc.ua/rus/news/skargi-porushennya-mobilizatsiyi-zrosli-333-1778661505.html

State Bureau of Investigations (SBI). (2021, September 30). SBI suspects Kharkiv police official who perversely tortured a man at a police station [in Ukrainian]. https://dbr.gov.ua/news/dbr-pidozryue-posadovcya-harkivskoi-policii-yakij-iz-zbochennyam-katuvav-cholovika-u-viddilenni

State Bureau of Investigations (SBI). (2024, January 8). SBI referred to court the case of torture of men at the Ternopil TRC [in Ukrainian]. https://dbr.gov.ua/news/

State Bureau of Investigations (SBI). (2026, April 22). SBI announced suspicion in the case of torture and shooting in Kharkiv involving TRC servicemen [in Ukrainian]. https://dbr.gov.ua/news/katuvannya-ta-strilyanina-u-harkovi-za-uchasti-vijskovosluzhbovciv-tck

State Bureau of Investigations (SBI). (2026, February 3). SBI charged a district TRC officer in Kyiv region for beating and humiliating conscripts [in Ukrainian]. https://dbr.gov.ua/news/dbr-povidomilo-pro-pidozru-oficeru-rajonnogo-tck-kiivshhini-za-pobittya-ta-prinizhennya-vijskovozobovyazanih

State Bureau of Investigations (SBI). (2026, January 26). SBI exposed Vinnytsia police officers: torture and clinical death [in Ukrainian]. https://www.myvin.com.ua/news/45433

State Bureau of Investigations (SBI). (2026, January 7). Mobilisation in Ukraine: TRC servicemen tortured a man for refusing a fluoroscopy [in Ukrainian]. https://focus.ua/uk/voennye-novosti/739562

State Bureau of Investigations (SBI). (2026, January 8). SBI charged TRC officer in Mykolaiv with beating of conscripts [in Ukrainian]. https://glavcom.ua/country/incidents/dbr-oholosilo-pidozru-ofitseru-ttsk-u-mikolajevi-za-pobittja-vijskovozobovjazanikh-1097025.html

Suspilne Dnipro (Public Broadcasting). (2026, March 18). TRC forced conscription in Dnipro: what the police bodycam video revealed [in Ukrainian]. https://suspilne.media/dnipro/1257444

Suspilne Ivano-Frankivsk (Public Broadcasting). (2026, April 2). Lt.-Colonel Chornei of Verkhovyna TRC, suspected of torture, kept in custody [in Ukrainian]. https://suspilne.media/ivano-frankivsk/1255284

Suspilne Ivano-Frankivsk (Public Broadcasting). (2026, January 7). Torture at TRC in Frankivsk region: SBI detained another suspect [in Ukrainian]. https://suspilne.media/ivano-frankivsk/1207794

TSN. (2026, January 26). In Vinnytsia three law enforcement officers beat a theft suspect during interrogation, causing clinical death [in Ukrainian]. https://tsn.ua/ukrayina/u-vinnytsi-pravookhorontsi-pid-chas-dopytu-dovely-pidozriuvanoho-do-klinichnoyi-smerti-3008084.html

UNIAN. (2026). The Ombudsman’s Office received almost 12,000 complaints about TRC actions during mobilisation in Ukraine [in Ukrainian]. https://www.unian.ua/society/mobilizaciya-v-ukrajini-stalo-vidomo-skilki-skarg-podali-ukrajinci-na-diji-tck-13378455.html

Yagunov, D. (2026, January 25). The paradox of war: the effectiveness of criminal prosecution for torture in Ukraine (2013–2025) [in Ukrainian]. https://www.yagunov.in.ua/paradox-prosecution-torture/

Zaxid.net. (2026, May). Two servicemen from Ternopil received a suspended sentence and a fine for brutally beating conscripts [in Ukrainian]. https://zaxid.net/za_zhorstoke_pobittya_mobilizovanih_dvoye_viyskovih_z_ternopolya_otrimali_ispitoviy_termin_i_shtraf_n1637832