Комісія ООН з розслідування порушень в Україні знайшла додаткові докази розповсюджених схем застосування катувань з боку російської влади

Незалежна міжнародна комісія з розслідування порушень в Україні виявила нові докази широко поширеної практики застосування катувань російською владою протиукраїнських цивільних осіб та військовополонених на окупованих українських територіях та в Російській Федерації. 

Широке географічне охоплення та розповсюджені схеми застосування катувань демонструють, що катування здійснювалися як звичайна та прийнятна практика з почуттям безкарності – заявила сьогодні Комісія у своєму останньому оновленні Раді з прав людини.

Подальше розслідування Комісією випадків катувань свідчить про те, що російська влада застосовувала катування в тих регіонах України, які взяла під контроль. Нові докази підтверджують попередній висновок Комісії про те, що катування, вчинені російською владою, були широко поширені.

Комісія визначила додаткові спільні елементи у застосуванні катувань російською владою, підтвердивши попередні висновки про систематичний характер цих дій. Одним з таких елементів є неодноразова практика насильницьких методів у місцях позбавлення волі в Російській Федерації, де утримуються ув’язнені з України. Така практика спостерігається в декількох великих пенітенціарних установах на окупованих територіях України.

Ще один спільний елемент, що випливає з доказів, вказує на скоординоване залучення співробітників конкретних служб Російської Федерації до катувань у всіх місцях позбавлення волі, розслідуваних Комісією.

Систематичне застосування сексуального насильства переважно щодо чоловіків також використовується як метод катувань, який спостерігається майже у всіх зазначених місцях позбавлення волі. 

Крім того, Комісія бере до уваги свідчення колишніх ув’язнених про персонал в’язниць у Російській Федерації, які вказують на накази про жорстоке поводження. Докази також свідчать, що в деяких місцях позбавлення волі накази про жорстоке поводження видавалися вищими посадовими особами російської влади, які або схвалювали, або не вживали заходів для припинення такого поводження.

Постраждалий (цивільна особа), якого катували десять днів поспіль, повідомив Комісії: “Найгірше те, що злочинці робили все мовчки й професійно. Я зрозумів, що вони роблять це з багатьма, і вони нас не вважають людьми”.

Ці порушення спричинили багатьом постраждалим серйозні або непоправні фізичні ушкодження та травми. Більшість з них підкреслювали глибокий психологічний вплив пережитого на них та їхні сім’ї.

Деякі постраждалі повідомили про значні труднощі з реінтеграцією в суспільство та відновлення відносин з близькими. Вони наголосили на необхідності психологічної та соціальної підтримки як для себе, так і для своїх сімей.

Комісія також продовжує документувати атаки зі застосуванням зброї вибухової дії на цивільні об’єкти в населених районах, що призводить до руйнівних наслідків. Вона розслідувала атаки, від яких постраждали медичні установи, об’єкти культури, житлові будинки та супермаркети на підконтрольних Україні територіях.

Продовжуючи розслідування масштабних атак Російської Федерації на енергетичну інфраструктуру України, частина яких спричинила перебої в подачі електроенергії та торкнулася мільйонів громадян, Комісія виявила нові докази впливу цих атак на здоров’я та добробут населення.

Відключення електроенергії особливо вплинули на вразливі групи населення. Наприклад, літні люди та люди з інвалідністю натрапляють на труднощі з доступом до бомбосховищ під час надзвичайних ситуацій, обмеженим доступом до життєво важливих медичних пристроїв та підвищеною ізоляцією, що значно підвищує їхню вразливість.

Перебої в електропостачанні також порушили онлайн-освіту, що особливо вплинуло на дітей-переселенців та дітей з інвалідністю, які частіше розраховують на дистанційне навчання.

Комісія підтвердила важливість продовження розслідувань, виявлення винних та притягнення до відповідальності, а також надання всебічної підтримки постраждалим. Вона закликає всі сторони співпрацювати та координувати зусилля з цих важливих питань.

З усним звітом, поданим до Ради ООН з прав людини, можна ознайомитися тут