Злочин втручання в діяльність судових органів в Україні: міраж чи реальність?

Незалежність суддів у будь-якій демократичній державі є одним із стовпів сталого розвитку та захисту прав людини. Тому втручання у діяльність судових органів визначено як злочин у статті 376 Кримінального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 376 КК України, втручання в будь-якій формі в діяльність судді з метою перешкодити виконанню ним службових обов’язків або добитися винесення неправосудного рішення карається штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до трьох років.

Відповідно до частини другої статті 376 КК України, ті самі дії, якщо вони перешкодили запобіганню кримінальному правопорушенню чи затриманню особи, яка його вчинила, або вчинені особою з використанням свого службового становища, караються позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років або пробаційним наглядом на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

У світлі численних скарг українських суддів на втручання в їхню незалежність є дуже дивним, що у 2019 році було зареєстровано 168 злочинів, за якими у жодному з проваджень жодній особі не було повідомлено про підозру.

У 2020 році – 143 кримінальних провадження з 2 підозрюваними.

У 2021 році – 122 (жодній особі не було повідомлено про підозру).

У 2022 році – 64 кримінальних провадження з 2 підозрюваними.

У 2023 році – 102 злочини (жодній особі не було повідомлено про підозру).

Нарешті, у 2024 році – 98 кримінальних провадження з 2 підозрюваними.

Отже, за останні шість років 697 дій були визнані злочинами втручання в діяльність судової влади. Однак лише 6 кримінальних проваджень за останні шість років мали конкретних підозрюваних.

Відповідь може лежати у двох площинах.

По-перше, це може бути пов’язано з відсутністю належних розслідувань з боку відповідних правоохоронних органів.

По-друге, це може стосуватися хибної оцінки конфліктних ситуацій суддями, які, як правило, ініціюють такі кримінальні провадження.

Ці злочини не є латентними порівняно з іншими злочинами. Тому ключовим моментом може бути правильна оцінка ситуації суддями, щоб уникнути таврування ярликом «злочин» дій, які можуть мати конфліктний характер під час судового розгляду, або дій, пов’язаних з іноді емоційним вираженням думок сторонами під час судового розгляду.