Спецдоповідь Омбудсмана щодо недопущення катувань в Україні

02 травня 2024 року Офіс Омбудсмана представив надзвичайно важливий документ – Спеціальну доповідь «Про стан справ щодо недопущення в Україні катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання у 2023 році». Змістовий документ містить аналіз численних випадків брутального порушення прав людини у місцях несвободи. Доповідь є достатньо критичною, але саме доповіді незалежних інституцій є корисними у забезпеченні дотримання прав людини у пенітенціарних установах та інших місцях несвободи



Загроза інкарцерації

Доповідь заслуговує на велику увагу. Її має прочитати кожен суддя, прокурор та слідчий, які, у межах своїх повноважень, як це їм іноді здається, намагаються з усіх сил відправити людину за грати. Тому, як на мене, червоною ниткою у доповіді проходить заклик до максимальної декарцерації.

Так, як зазначається у доповіді, станом на 31.12.2023 у 148 УВП та СІЗО трималося 44024 особи. У той же час, коли у 2022 році така цифра складала 42726 осіб.

Це є дуже важливим негативним індикатором того, що великі напрацювання щодо зменшення в’язничного населення можуть бути знищені під гаслами воєнного стану та «посилення відповідальності» українських громадян під час війни.


Катування як політика держави

Катування – це не проста сума «актів» та «випадків». Катування – це політика. Як правило – безсуб’єктна, проте й іноді – суб’єктна, хоча це не виключає суб’єктів політики катувань залишитися у тіні.

Як наголошується у доповіді, «міжнародна спільнота кілька десятиліть намагається вплинути на проблему катувань та інших форм жорстокого поводження, ухвалює різні правові акти з питань протидії катуванням і створює відповідні інституції, які зможуть виконувати ці функції». Фактично йдеться про те, що  політика протидії катуванням має постійно вдосконалюватися.


Статистика

За даними МЮ України, у структурі ДКВС України налічується 182 УВП. При цьому станом на 31.12.2023 не функціонують:

  • 29 УВП, розташовані на територіях Донецької та Луганської областей, тимчасово непідконтрольних Урядові України з 2014 року;
  • 5 установ на ТОТ АР Крим;
  • 7 УВП, розташованих на територіях, тимчасово непідконтрольних Урядові Україні з 24.02.2022;
  • в 9 УВП засуджені та ув’язнені не тримаються у зв’язку з проведенням евакуації та тим, що вони розташовані на деокупованих територіях Херсонської області;
  • 2 УВП перепрофільовано в табір для тримання військовополонених;
  • 1 виховна установа.

У 41 УВП засуджені не тримаються, у зв’язку з оптимізацією їх діяльності.


Недосконалі реформи

Доповідь містить критику щодо помилок реформування пенітенціарної системи України:

За даними World Prison Brief станом на січень 2022 року наповнення пенітенціарних установ в Україні складало менше 55%. Тому у неупередженого спостерігача може виникати питання: яке переповнення установ може бути, якщо пенітенціарні установи наполовину порожні? Гадаємо, що відповідь перебуває у площині менеджменту, а не фактичних «квадратних метрів».


Неформальні ієрархії

Окремо у доповіді виділяється проблема неформальних ієрархій та в’язничної субкультури. Доповідь містить посилання на безмежно важливе рішення ЄСПЛ у справі «S.P. and Others v. Russia» (заява № 36463/11).

Можливо, термінологія, мабуть, мала бути більш жорсткою, адже неформальні ієрархії та в’язнична субкультура не може звужуватися до «дискримінації, сегрегації та стигматизації». Тим більше, що навіть у чинній Стратегії реформування пенітенціарної системи прямо наголошується на впливі тюремної субкультури як системні проблемі вітчизняної пенітенціарної системи.


Є цікавим, що проблема створення неформальних ієрархій поширюється не лише не пенітенціарні установи, проте й на психіатричні заклади, і це не може залишатися непоміченим:


Матеріальні умови

Щодо матеріальних умов тримання ув’язнених, то доповідь Омбудсмана містить невтішний висновок:


На жаль, однією з найсумніших символів стану справ може стати цитата з доповіді:


У доповіді йдеться про банальне питання доступу до питної води, яке, як виявляється банальним аж ніяк не є:

Мушу нагадати, що питання доступу до питної води – це не лише питання доступу до води у вузькому розумінні цього слова. Це – передумова побудови неформальних відносин, на що неодноразово звертав увагу ЄКЗК:


Нестандартні предмети у поліцейських дільницях

Дуже слушним є питання, на яке звернув увагу Омбудсмен, а саме питання зберігання у поліцейських відділеннях нестандартних предметів:

Дійсно, ЄКЗК постійно наголошує:


Погляд у майбутнє

В цілому можна сказати, що доповідь потребує уваги та очевидно вимагає невідкладних заходів щодо координації органів влади у напрямку запобігання катуванням та іншим формам неналежного поводження.


Посилання 1 Посилання 2 Посилання 3

Поділіться цим вмістом:

1 коментар

Коментування закрито.

Ви, мабуть, пропустили