Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 21 March to 1 April 2022 (extracts)

Більшість опитаних делегацією осіб, які перебували або нещодавно перебували під вартою у поліції, стверджували, що поліція поводилася з ними коректно. Тим не менш, делегація отримала кілька скарг на надмірне застосування сили під час затримання, включаючи ляпаси, удари кийком, надмірно туге затягування наручників (у тому числі за спиною), а також насильницьке штовхання особи обличчям до землі та стояння на колінах, коли, як стверджувалося, вона вже не чинила опору[1].

ЄКЗК закликає польську владу рішуче продовжувати свої зусилля по боротьбі з жорстоким поводженням з боку поліції. Співробітники поліції по всій країні повинні отримати чіткий сигнал про те, що всі форми жорстокого поводження (включаючи вербальні образи) із затриманими є незаконними та будуть відповідним чином покарані[2].

Слід також нагадати співробітникам поліції, що при здійсненні затримання не можна застосовувати більше сили, ніж це є суворо необхідним, і що після того, як затримані особи взяті під контроль, не може бути жодних виправдань для нанесення їм ударів.

Співробітники поліції повинні бути навчені запобіганню та мінімізації насильства в контексті затримання. У випадках, коли застосування сили стає необхідним, вони повинні вміти застосовувати професійні методи, які максимально знижують ризик заподіяння шкоди особам, яких вони намагаються затримати[3].

Якщо під час затримання або під час утримання під вартою необхідно одягти наручники, то вони за жодних обставин не повинні бути надмірно тугими й повинні застосовуватися лише на той час, на який це суворо необхідно[4].

Упродовж  усього діалогу з польською владою ЄКЗК неодноразово наголошував на тому, що три основоположні права (право затриманої особи повідомити третю сторону про своє затримання та право на доступ до адвоката та лікаря) мають реалізовуватися із самого початку затримання. Однак висновки делегації свідчать про те, що, як і в минулому, ці гарантії, як правило, не починають діяти з моменту затримання[5].

Що стосується повідомлення про затримання, то багато осіб, з якими спілкувалася делегація, скаржилися на несвоєчасне повідомлення про затримання або навіть стверджували, що їм було відмовлено в такому повідомленні; у кількох випадках затримані особи стверджували, що їхні сім’ї були повідомлені лише після судового засідання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою[6].

Крім того, від деяких затриманих осіб знову надійшли скарги на те, що їм не було надано зворотного зв’язку щодо повідомлення, і, як наслідок, вони не знали, чи були поінформовані їхні родичі або інші особи на їхній вибір про їхнє затримання[7].

ЄКЗК знову закликає польську владу активізувати свої зусилля для забезпечення права осіб, позбавлених волі поліцією, на інформування близького родича або іншої третьої особи про своє становище з самого початку їхнього позбавлення волі і без зволікань[8].

Комітет повторює свою рекомендацію щодо надання затриманим особам зворотного зв’язку про те, чи була можливість повідомити близького родича або іншу особу про факт їхнього затримання[9]. До відповідного законодавства потрібно внести зміни, які б зобов’язували поліцію фіксувати письмово, чи було здійснено повідомлення про затримання в кожному окремому випадку, із зазначенням точного часу повідомлення, особи, з якою було зв’язано, а також того, що затриману особу було поінформовано про успішне повідомлення. Відмова від права на повідомлення родича або третьої особи повинна систематично підписуватися особою, позбавленою волі, якщо вона не бажає скористатися цим правом[10].

Доступ до адвоката під час тримання під вартою в поліції залишається вкрай винятковим на практиці. Незважаючи на неодноразові рекомендації Комітету, у польському законодавстві досі немає положення, яке б передбачало призначення адвоката ex officio до початку судового розгляду. Таким чином, особи, які перебувають під вартою в поліції і не мають можливості оплатити юридичні послуги (більшість серед опитаних делегацією), фактично позбавлені права на доступ до адвоката[11].

Як зазначав Комітет за підсумками попередніх візитів, такий стан справ відображає нездатність Польщі включити в своє національне законодавство вимоги Директиви ЄС про доступ до правової допомоги[12].

ЄКЗК знову закликає польську владу негайно вжити заходів для забезпечення того, щоб право на доступ до адвоката ефективно гарантувалося всім особам, які перебувають під вартою в поліції, з самого початку їхнього позбавлення волі, відповідно до вищезгаданої Директиви ЄС[13].

ЄКЗК також знову закликає польську владу розробити, без подальших затримок і у співпраці з Радою адвокатів Польщі, повноцінну і належним чином фінансовану систему правничої допомоги особам, які перебувають під вартою в поліції і не в змозі оплатити послуги адвоката, яка б застосовувалася з самого початку їхнього затримання в поліції[14].

Делегація отримала повідомлення від затриманого неповнолітнього, який стверджував, що його допитували за відсутності адвоката або іншої довіреної особи[15]. ЄКЗК повторює свою рекомендацію польській владі вжити заходів для забезпечення того, щоб затримані неповнолітні ніколи не допитувалися, не робили жодних заяв і не підписували жодних документів, пов’язаних зі злочином, у вчиненні якого вони підозрюються, за відсутності адвоката і, в принципі, за відсутності іншого дорослого, якому вони довіряють, і який надає їм допомогу; опція “не бажає мати справу з адвокатом” не може застосовуватися до неповнолітніх[16].

Слід розробити спеціальну інформаційну форму про права, в якій викласти особливе становище затриманих неповнолітніх та вказати на необхідність присутності адвоката/іншої дорослої особи, якій вони довіряють, і надавати її усім таким особам, взятим під варту. Особливу увагу слід приділяти роз’ясненню інформації, щоб забезпечити її розуміння[17].

Що стосується доступу до лікаря, то особам, які потребували медичної допомоги, така допомога надавалася (або поліція викликала швидку допомогу, або доставляла затриману особу до відділення невідкладної допомоги лікарні); за повідомленнями, осіб у стані алкогольного сп’яніння завжди доставляли до лікарні для медичного огляду перед госпіталізацією[18].

Однак більшість опитаних осіб стверджували, що співробітники поліції систематично були присутні під час медичних оглядів, незважаючи на неодноразові рекомендації Комітету припинити таку практику[19].

Крім того, як і раніше, тілесні ушкодження, виявлені у осіб, доставлених до поліцейських ізоляторів, продовжували погано реєструватися або не реєструватися взагалі[20].

Комітет знову закликає польську владу виконати свою давню рекомендацію про те, що всі медичні огляди осіб, які перебувають під вартою в поліції, повинні проводитися непублічно і – якщо тільки медичний працівник не зажадає іншого в конкретному випадку – поза візуальним спостереженням співробітників поліції[21].

ЄКЗК ще раз повторює свою давню рекомендацію про те, що особам, затриманим поліцією, має бути чітко гарантовано право на доступ до лікаря (у тому числі до лікаря за їхнім власним вибором, при цьому мається на увазі, що огляд таким лікарем може здійснюватися за власний рахунок затриманої особи) з самого початку затримання. У відповідному положенні слід чітко зазначити, що прохання затриманої особи про побачення з лікарем завжди має бути задоволене; ні працівники поліції, ні будь-який інший орган не мають права «фільтрувати» такі прохання[22].

Як і під час попередніх візитів, делегація відзначила, що інформація про права все ще не завжди надається затриманим особам після затримання, а зазвичай через кілька годин (на початку першої офіційної бесіди зі слідчим), що суперечить Директиві ЄС про право на інформацію в кримінальному провадженні, яка також застосовується в Польщі[23].

Усне інформування, як правило, супроводжувалося наданням письмової інформації (хоча й у спосіб, який було важко зрозуміти особам без юридичної освіти) у документі, який затримана особа повинна була підписати, але не мала права залишити собі[24]. Делегація зазначила, що інформація іноземними мовами не містила переліку всіх відповідних прав[25].

ЄКЗК вкотре закликає польську владу забезпечити, щоб усі особи, затримані поліцією, були повністю поінформовані про свої права з самого початку їхнього позбавлення волі (тобто з моменту, коли вони зобов’язані залишатися в поліції), відповідно до вищезгаданої Директиви ЄС. Це має бути забезпечено шляхом надання чіткої усної інформації при затриманні, яка має бути доповнена при першій же можливості (тобто, відразу після першого входу до приміщення поліції) письмовою формою, в якій чітко викладені права затриманої особи. Ця форма повинна бути доступною відповідними мовами. Затриманим особам завжди слід надавати копію вищезгаданої письмової форми. Крім того, особливу увагу слід приділяти тому, щоб затримані особи дійсно розуміли свої права; співробітники поліції зобов’язані переконатися в тому, що це так[26].

Під час відвідування поліцейських установ делегація ознайомилася з низкою протоколів затримання та виявила, що деякі з них були заповнені працівниками поліції з використанням, зокрема, наступних стандартних формулювань: “Скаргу на обґрунтованість, законність і правомірність затримання подавати не буду“. Затриманих осіб просили підписати вищезазначені протоколи. На думку Комітету, таке формулювання у протоколі затримання може розглядатися як неправомірний тиск на затриману особу з метою змусити її утриматися від подання скарги на затримання. Тому ЄКЗК рекомендує працівникам поліції більше не використовувати такі формулювання при заповненні протоколів затримання[27].

На думку Комітету, електронний (тобто аудіо та/або відео) запис інтерв’ю є важливим додатковим засобом захисту від жорстокого поводження з затриманими[28].

ЄКЗК рекомендує польській владі запровадити систематичний електронний запис усіх поліцейських інтерв’ю (у тому числі будь-яких первинних допитів) [29].

Немає необхідності додавати, що аудіо- та відеозаписуючі пристрої повинні бути завжди у робочому стані, записані матеріали повинні зберігатися протягом розумного періоду часу (наприклад, 30 днів або довше) і бути доступними для відповідних осіб (включаючи осіб, відповідальних за моніторинг та інспекцію місць тримання під вартою, осіб, відповідальних за розслідування заяв про жорстоке поводження, а також затриману особу та/або її адвоката)[30].

ЄКЗК знову закликає польську владу виконати свою давню рекомендацію про те, щоб усім особам, які перебувають під вартою в поліції упродовж 24 годин і більше, щодня пропонувалися прогулянки на свіжому повітрі[31].

У більшості відвіданих поліцейських установ делегації повідомили, що до агресивних та/або збуджених затриманих (найчастіше у стані алкогольного сп’яніння) можуть застосовувати гамівну сорочку та/або м’який шолом з метою запобігання самоушкодженню та/або заподіянню шкоди іншим особам. За повідомленнями, один співробітник поліції спостерігав за затриманою особою, а інший залишався з нею в камері. За словами співробітників поліції, присутніх під час візиту, такі заходи застосовувалися не часто, хоча делегація не змогла це підтвердити, оскільки не було жодних журналів обліку їх застосування[32].

ЄКЗК рекомендує польській владі забезпечити, щоб у всіх випадках, коли доводиться вдаватися до захисту затриманих осіб, які перебувають у стані афекту, його застосування належним чином реєструвалося у спеціальному реєстрі. Такий реєстр є важливим інструментом управління, який забезпечує нагляд за частотою і тривалістю застосування такого заходу і дозволяє вживати заходів, у разі необхідності, для зменшення його використання. Запис має містити час початку та закінчення застосування заходу, обставини справи, причини застосування заходу, ім’я особи, яка наказала або схвалила його, а також опис будь-яких травм, отриманих затриманою особою або персоналом. Тривалість використання засобів захисту голови завжди повинна бути якомога коротшою[33].

Щодо гамівних сорочок, то Комітет вважає, що вони ніколи не повинні використовуватися у місцях тримання під вартою, зокрема, через ризики для безпеки при використанні їх у немедичному середовищі, а також через їхній принизливий та стигматизуючий вплив на затриманих[34].

ЄКЗК рекомендує вилучити гамівні сорочки із засобів обмеження свободи, що використовуються під час тримання під вартою в поліції[35].

У всіх відвіданих поліцейських установах новоприбулих затриманих осіб піддавали обшуку або обшуку з повним роздяганням, який, за словами працівників поліції, завжди проводився у два етапи, щоб гарантувати, що затриманий ніколи не був би повністю оголеним[36].

Однак кілька затриманих осіб, з якими спілкувалася делегація, у тому числі неповнолітній, стверджували, що вони пройшли обшук з повним роздяганням, і, за їхніми словами, їм також довелося кілька разів присісти навпочіпки. ЄКЗК має підкреслити, що будь-який обшук з повним роздяганням – це глибоке вторгнення до особистого життя людини, що може призвести до приниження її гідності[37].

Тому обшук з роздяганням слід проводити лише тоді, коли є достатні підстави підозрювати, що затримана особа може приховувати при собі предмети, які можуть бути використані для заподіяння шкоди собі або іншим, або які можуть бути доказами злочину, і такий обшук необхідний для їх виявлення, оскільки звичайний обшук навряд чи призведе до їх виявлення[38].

Щоб звести до мінімуму збентеження, затриманих осіб, яких обшукують, не слід, як правило, вимагати, щоб вони знімали весь свій одяг одночасно. Замість цього слід дозволити особі зняти одяг вище поясу і одягнути його назад, перш ніж знімати подальший одяг[39].

Вимога присісти навпочіпки під час обшуку з роздяганням також має бути винятковою і ґрунтуватися на індивідуальній оцінці. ЄКЗК рекомендує польській владі вжити заходів для забезпечення ефективного виконання цих приписів на практиці в усіх поліцейських установах[40].

Іноземні громадяни, які утримуються відповідно до законодавства про іноземців

ЄКЗК нагадує, що відповідно до принципу недопущення примусового повернення та усталеної практики ЄСПЛ, держави несуть абсолютне зобов’язання не висилати особу до країни, де існують серйозні підстави вважати, що їй загрожуватиме реальний ризик бути підданою катуванням або іншим формам жорстокого поводження[41].

Це зобов’язання застосовується до будь-якої форми примусового вислання, включаючи депортацію, вислання, неофіційну передачу або недопуск на кордоні, а також до повернення до будь-якої іншої країни, в яку ця особа може бути згодом вислана (так зване “ланцюгове примусове повернення“)[42].

Звідси випливає, що стаття 3 Конвенції про захист прав людини у поєднанні зі статтею 13 Конвенції вимагає від держав надати особам можливість подати заяву про надання притулку, а потім забезпечити незалежний ретельний розгляд цієї заяви[43].

Комітет вважає, що нелегальні мігранти повинні мати вільний доступ до процедури надання притулку (або іншої процедури перебування), яка гарантує як конфіденційність, так і об’єктивний і незалежний аналіз ситуації з правами людини в інших країнах[44].

Ця процедура повинна передбачати індивідуальну оцінку ризику жорстокого поводження у разі вислання відповідної особи до країни походження або третьої країни[45].

На думку Комітету, негайне і примусове повернення нелегальних мігрантів без будь-якої попередньої ідентифікації або перевірки їхніх потреб явно суперечило б принципам і стандартам, згаданим вище. Щоб ефективно запобігти ризику жорстокого поводження, ЄКЗК рекомендує польській владі привести законодавчу базу і практику у відповідність до процесуальних вимог статті 3 Конвенції та забезпечити, щоб нелегальні мігранти, які в’їхали на територію Польщі, не поверталися примусово до проведення індивідуальної перевірки з метою виявлення осіб, які потребують захисту, оцінки цих потреб та вжиття відповідних заходів[46].

Випадки міжособистісного насильства між затриманими іноземними громадянами виявилися рідкісними і добре вирішувалися персоналом. Однак делегація відзначила, що за кілька місяців до візиту ситуація у Венджинському охоронюваному центрі була дещо іншою, коли установа була переповнена і спостерігалася напруженість і навіть фізичне насильство між етнічними групами, що посилювалося випадками контрабанди наркотиків та наявністю саморобної зброї. ЄКЗК рекомендує керівництву та персоналу Венджинського центру охорони зберігати пильність і бути готовими до запобігання міжособистісному насильству та залякуванню[47].

ЄКЗК рекомендує польській владі переглянути закон, повернувши мінімальний стандарт житлової площі до 4 м.кв. на одного затриманого у багатомісних приміщеннях в охоронюваних центрах для іноземців[48].

ЄКЗК рекомендує польській владі значно активізувати зусилля, спрямовані на уникнення утримання сімей з дітьми в охоронюваних центрах для іноземців, а також забезпечити, щоб у виняткових випадках, коли діти утримуються в охоронюваному центрі, їхнє позбавлення волі тривало якомога коротший період[49].

ЄКЗК рекомендує польській владі забезпечити, щоб медичний огляд при прийомі включав такі аспекти, як реєстрація будь-яких ознак тілесних ушкоджень разом з відповідними заявами затриманої особи та висновками лікаря[50].

Необхідно створити спеціальний реєстр тілесних ушкоджень, виявлених у затриманих іноземців під час прийому та утримання під вартою[51].

Медичні працівники, які працюють в охоронюваних центрах для іноземців, повинні пройти спеціальну підготовку. Окрім розвитку необхідної компетентності в документуванні та інтерпретації тілесних ушкоджень, а також забезпечення повного розуміння обов’язків і процедур звітності, ця підготовка повинна охоплювати техніку опитування осіб, які могли зазнати жорстокого поводження. Крім того, особлива увага під час медичного огляду при надходженні повинна приділятися можливому існуванню травматичних психологічних розладів і ознак віктимізації[52].

ЄКЗК рекомендує провести оцінку потреб у всіх охоронюваних центрах для іноземців – у співпраці з відповідними органами охорони здоров’я – з метою забезпечення виявлення психіатричних і психологічних розладів та емоційного стресу серед затриманих і надання їм відповідної психологічної та психіатричної допомоги[53].

ЄКЗК рекомендує польській владі вжити заходів для забезпечення кваліфікованого перекладу в усіх випадках, коли медичний працівник не може провести належну діагностику та/або повідомити про потреби в лікуванні через мовні проблеми. За винятком виняткових обставин, слід уникати перекладу, здійснюваного колегою ув’язненого[54].

ЄКЗК повторює свою рекомендацію польській владі вжити належних заходів – у консультації з відповідними асоціаціями адвокатів – для забезпечення того, щоб у всіх охоронюваних центрах Польщі імміграційні затримані могли ефективно користуватися послугами адвоката на всіх етапах судових процедур (у тому числі шляхом надання безоплатної правової допомоги іноземним громадянам, які не в змозі оплатити послуги адвоката)[55].

ЄКЗК рекомендує польській владі негайно покласти край використанню примусових ліжок у місцях утримання іноземців та прибрати їх з усіх таких установ у країні[56].

ЄКЗК вважає, що обшук з роздяганням є дуже інвазивним і потенційно принизливим заходом, який повинен проводитися тільки в разі крайньої необхідності та на підставі виправданого ризику[57].

При проведенні такого обшуку слід докладати всіх розумних зусиль, щоб мінімізувати збентеження і зберегти якомога більше гідності; затриманим особам, яких обшукують, зазвичай не слід вимагати зняти весь одяг одночасно, наприклад, особі слід дозволити зняти одяг вище поясу та одягнутися, перш ніж знімати подальший одяг[58].

Крім того, обшук має проводитися співробітником, який перебуває під вартою, тієї ж статі, що й особа, яку обшукують, і, як правило, другий співробітник тієї ж статі також має бути присутнім під час будь-якого обшуку з роздяганням для захисту як затриманих, так і персоналу; слід також враховувати культурне походження, релігійні переконання, сексуальну орієнтацію тощо[59].

ЄКЗК рекомендує докласти більше зусиль у відвіданих центрах (і, за необхідності, в усіх інших установах тримання іноземців під вартою) для покращення підготовки персоналу з вивчення мов, якими зазвичай розмовляють затримані іноземці, та міжкультурної комунікації. Крім того, персонал повинен бути проінструктований про те, щоб припинити безособове спілкування і звертатися до іноземців на ім’я[60].

У відвіданих центрах затримані іноземці могли звертатися з проханнями або скаргами з різних питань і залишати їх у скриньках для скарг, розташованих на поверхах. Однак, як видається, не існує чіткої політики, що регулює систему подання скарг, і більшість затриманих іноземців або не знали про її існування, або неохоче нею користувалися. ЄКЗК рекомендує польській владі переглянути функціонування процедур подання скарг в охоронюваних центрах, щоб переконатися, що затримані іноземці дійсно мають можливість надсилати скарги конфіденційно і належним чином проінформовані про таку можливість. Усі письмові скарги повинні реєструватися у спеціальному журналі[61].

Внутрішні скарги повинні розглядатися швидко (будь-які затримки повинні бути належним чином обґрунтовані у письмовій формі), а ув’язнені повинні бути поінформовані у чітко визначені строки про заходи, вжиті для вирішення їхніх проблем, або про причини, з яких скарга була визнана необґрунтованою. Крім того, слід вести статистику типів внутрішніх скарг як індикатор для керівництва установ, що дозволяє виявити сфери невдоволення в установах[62].

Пенітенціарні установи

ЄКЗК з жалем знову констатує, що, незважаючи на його давні попередні рекомендації, офіційний мінімальний стандарт 3 м.кв. житлової площі на одного ув’язненого (за винятком санітарних приміщень) залишився незмінним. Слід визнати, що у в’язницях, відвіданих під час візиту 2022 року, вищезгаданий стандарт, як видається, дотримується[63].

ЄКЗК хоче повторити свою думку, що мінімальні правові стандарти особистого житлового простору в пенітенціарних установах повинні становити 6 м.кв. для одномісних камер і 4 м.кв. на одного ув’язненого в багатомісних камерах (за винятком санітарних приміщень)[64].

Надання житлової площі менше 4 м.кв. значно збільшує ризик порушення статті 3 Конвенції про захист прав людини, про що свідчить численна практика ЄСПЛ[65].

ЄКЗК закликає польську владу терміново внести зміни до відповідних законодавчих положень, щоб підвищити мінімальний стандарт житлової площі на одного ув’язненого принаймні до 4 м.кв. у камерах для кількох осіб (не враховуючи площу, зайняту санітарним вузлом у камері) і до 6 м.кв. в одномісних камерах. Офіційна місткість усіх в’язниць має бути переглянута відповідним чином[66].

ЄКЗК вкотре закликає польську владу вжити рішучих заходів для розробки програм діяльності для осіб, які перебувають у попередньому ув’язненні. Метою має бути забезпечення того, щоб ув’язнені могли проводити розумну частину дня (8 годин або більше) за межами своїх камер, займаючись цілеспрямованою діяльністю різного характеру (робота, освіта, спорт тощо)[67].

Комітет закликає польську владу виконати свою давню рекомендацію про те, щоб кожен новоприбулий ув’язнений якнайшвидше, але не пізніше, ніж через 24 години після прибуття, був належним чином опитаний і пройшов медичний огляд лікарем або кваліфікованою медичною сестрою, яка підпорядковується лікареві[68].

Ще більше занепокоєння ЄКЗК викликає збереження негативної практики, яка спостерігалася під час спеціального візиту 2019 року, а саме те, що обмеження систематично застосовувалися до контактів осіб, узятих під варту, з їхніми адвокатами (як особисто, так і по телефону)[69].

Ситуація була особливо парадоксальною (і дещо абсурдною) у випадку з ув’язненими під вартою, які просили надати їм безоплатну правову допомогу (і чиї прохання були задоволені), але фактично не могли отримати таку допомогу через неможливість зв’язатися зі своїм адвокатом ex officio. ЄКЗК закликає польську владу вжити невідкладних заходів для виправлення цього неприйнятного стану справ[70].

---

[1] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 21 March to 1 April 2022, Para 12.

[2] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 21 March to 1 April 2022, Para 12.

[3] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 21 March to 1 April 2022, Para 12.

[4] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 21 March to 1 April 2022, Para 12.

[5] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 21 March to 1 April 2022, Para 13.

[6] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 21 March to 1 April 2022, Para 14.

[7] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 21 March to 1 April 2022, Para 14.

[8] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 21 March to 1 April 2022, Para 14.

[9] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 21 March to 1 April 2022, Para 14.

[10] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 21 March to 1 April 2022, Para 14.

[11] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 21 March to 1 April 2022, Para 15.

[12] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 21 March to 1 April 2022, Para 15.

[13] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 21 March to 1 April 2022, Para 15.

[14] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 21 March to 1 April 2022, Para 15.

[15] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 21 March to 1 April 2022, Para 16.

[16] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 21 March to 1 April 2022, Para 16.

[17] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 21 March to 1 April 2022, Para 16.

[18] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 21 March to 1 April 2022, Para 16.

[19] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 21 March to 1 April 2022, Para 16.

[20] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 21 March to 1 April 2022, Para 16.

[21] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 21 March to 1 April 2022, Para 17.

[22] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 21 March to 1 April 2022, Para 18.

[23] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 21 March to 1 April 2022, Para 18.

[24] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 21 March to 1 April 2022, Para 18.

[25] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 21 March to 1 April 2022, Para 18.

[26] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 21 March to 1 April 2022, Para 19.

[27] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 21 March to 1 April 2022, Para 20.

[28] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 21 March to 1 April 2022, Para 21.

[29] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 21 March to 1 April 2022, Para 21.

[30] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 21 March to 1 April 2022, Para 21.

[31] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 21 March to 1 April 2022, Para 22.

[32] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 21 March to 1 April 2022, Para 23.

[33] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 21 March to 1 April 2022, Para 23.

[34] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 21 March to 1 April 2022, Para 23.

[35] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 21 March to 1 April 2022, Para 23.

[36] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 21 March to 1 April 2022, Para 24.

[37] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 21 March to 1 April 2022, Para 24.

[38] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 21 March to 1 April 2022, Para 24.

[39] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 21 March to 1 April 2022, Para 24.

[40] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 21 March to 1 April 2022, Para 24.

[41] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 21 March to 1 April 2022, Para 26.

[42] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 21 March to 1 April 2022, Para 26.

[43] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 21 March to 1 April 2022, Para 26.

[44] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 21 March to 1 April 2022, Para 26.

[45] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 21 March to 1 April 2022, Para 26.

[46] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 21 March to 1 April 2022, Para 26.

[47] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 21 March to 1 April 2022, Para 33.

[48] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 21 March to 1 April 2022, Para 34.

[49] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 21 March to 1 April 2022, Para 38.

[50] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 21 March to 1 April 2022, Para 41.

[51] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 21 March to 1 April 2022, Para 41.

[52] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 21 March to 1 April 2022, Para 41.

[53] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 21 March to 1 April 2022, Para 42.

[54] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 21 March to 1 April 2022, Para 45.

[55] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 21 March to 1 April 2022, Para 46.

[56] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 21 March to 1 April 2022, Para 47.

[57] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 21 March to 1 April 2022, Para 47.

[58] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 21 March to 1 April 2022, Para 47.

[59] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 21 March to 1 April 2022, Para 47.

[60] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 21 March to 1 April 2022, Para 49.

[61] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 21 March to 1 April 2022, Para 51.

[62] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 21 March to 1 April 2022, Para 51.

[63] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 21 March to 1 April 2022, Para 53.

[64] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 21 March to 1 April 2022, Para 53.

[65] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 21 March to 1 April 2022, Para 53.

[66] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 21 March to 1 April 2022, Para 53.

[67] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 21 March to 1 April 2022, Para 55.

[68] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 21 March to 1 April 2022, Para 56.

[69] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 21 March to 1 April 2022, Para 61.

[70] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 21 March to 1 April 2022, Para 61.