Кайган Керрі: Як це – бути тюремним офіцером у Великій Британії?

Коли тюремні працівники з’являються в новинах, це рідко буває з позитивної причини. Останнім часом в заголовках новин з’являються повідомлення про співробітників, які проносять контрабанду до в’язниць або мають неналежні стосунки з ув’язненими. Не дивно, що багато тюремних працівників, які просто хочуть добре виконувати свою роботу, відчувають себе недооціненими. Ми не часто чуємо про тих, хто рятує життя на волі.

Тюремні працівники мають погану репутацію. Дослідження показують, що громадськість вважає їх владолюбними “disciplinarians” з сумнівною мораллю. Не допомагає і те, що за минулий рік в Англії та Уельсі за неналежну поведінку було звільнено рекордну кількість співробітників – 165 осіб.

Але як це – бути тюремним офіцером у Великій Британії сьогодні? Я розмовляю з тюремними працівниками Шотландії та Фінляндії в рамках свого докторського дослідження і регулярно беру інтерв’ю у тюремних працівників по всьому світу для свого подкасту «В’язниці, що еволюціонують» (Evolving Prisons).

Тюремні працівники носять багато капелюхів. Вони є наставниками, пожежниками та лікарями першої допомоги. Самі офіцери порівнюють свою роботу з батьківською. Іноді вони вчать ув’язнених читати, допомагають з працевлаштуванням, а іноді просто ведуть бесіду, яка може допомогти комусь змінити своє мислення. Пенітенціарні працівники є наріжним каменем пенітенціарної системи.

Саме тому викликає занепокоєння той факт, що в’язниці в Англії та Уельсі хронічно недоукомплектовані персоналом. За 12 місяців, що передували 30 червня 2024 року, зі Служби виконання покарань і пробації Його Величності звільнилося понад 13% тюремних офіцерів. А 32% офіцерів, що залишилися, мають стаж роботи менше двох років, що ставить їх під загрозу через їхню недосвідченість.

Така неукомплектованість означає, що ув’язнені проводять більше часу в камерах, оскільки у них менше можливостей для прогулянок протягом дня. У поєднанні з безпрецедентною переповненістю це створює атмосферу «скороварки», що призводить до підвищення рівня насильства та збільшення кількості нападів на персонал.

Один офіцер, який пропрацював у британських в’язницях три десятиліття, сказав, що це все одно, що проходити через м’ясорубку і жити кожен день у страху.

У дослідженні 2023 року, проведеному комітетом з питань правосуддя Палати громад, було опитано 5113 тюремних офіцерів (близько 25% від загальної чисельності персоналу). Результати показали, що приголомшливі 50% з них не відчувають себе в безпеці у в’язниці, де вони працюють.

Міністерство юстиції виявило, що за 12 місяців до березня 2024 року кількість нападів на персонал у в’язницях Англії та Уельсу зросла на 24% порівняно з попереднім роком і склала 9847 нападів. Робота, на якій ви регулярно піддаєтеся насильству, негативно впливає на ваше фізичне та психічне здоров’я.

Втрати фізичного та психічного здоров’я

Пенітенціарні працівники постійно контактують з людьми, які вважаються занадто небезпечними для суспільства. Внаслідок цього, а також через брак ресурсів, необхідних для виконання своєї роботи, у них спостерігається підвищений рівень стресу та вигорання. Вони також мають підвищений ризик серцево-судинних захворювань та інсульту.

На додаток до ризиків, пов’язаних зі стресом, робота у в’язниці несе в собі й інші небезпеки, які мають як фізичний, так і психічний вплив.

Наприклад, у в’язницях Великої Британії поширене вживання синтетичного наркотику «спайс», психоактивної речовини, і тюремні працівники наражаються на ризик, вдихаючи його випари. Симптоми дуже різноманітні: одна співробітниця розповіла мені, що їй здавалося, ніби у неї шість пальців на руках, а інша була госпіталізована і залишилася з довгостроковими проблемами зі здоров’ям. Раніше цього року п’ятеро тюремних офіцерів потрапили до лікарні після того, як у каррі, приготованому для них ув’язненими, виникла підозра, що в нього були додані спеції.

Надмірна пильність є поширеним явищем серед тюремних працівників і проявляється як спосіб убезпечити себе. Однак дослідження показали, що це може негативно впливати на їхній сон і стосунки, а також призводити до психологічної втоми. Деякі дослідження припускають, що деякі співробітники можуть допомагати ув’язненим скоювати злочини в результаті вигорання, оскільки відчувають брак мотивації та відданості роботі.

Офіцери пенітенціарних установ також можуть зазнати «моральної травми» – форми психологічної травми, яка може виникнути, коли хтось діє всупереч глибоко вкоріненим переконанням, оскільки в своїй роботі вони стикаються з тим, що йдуть всупереч їхнім внутрішнім переконанням. Одна співробітниця розповіла мені, що, працюючи з ув’язненими жінками, які раніше стали жертвами домашнього насильства, вона відчувала, що замінила їм кривдника, і ще більше травмувала їх, вказуючи їм, коли вони можуть прийняти душ, поїсти і вийти з камери.

Офіцери пенітенціарних установ стають свідками багатьох травм, таких як самоушкодження, спроби самогубства та насильство. Існує мало досліджень щодо рівня посттравматичного стресового розладу (ПТСР) серед працюючих пенітенціарних працівників у Великій Британії. Однак дослідження, проведене у 2018 році в США, показало, що рівень ПТСР серед пенітенціарних працівників у шість разів вищий, ніж серед населення загалом.

Очевидно, що британські тюремники борються за своє психічне здоров’я. У 2022 році кожен восьмий брав лікарняний з причин психічного здоров’я.

Представник Міністерства юстиції нещодавно заявив, що відомство «візьме ситуацію під контроль … і зробить наші в’язниці безпечнішими для працьовитих співробітників».

Але поки цього не сталося, в’язниці країни залишаються в стані безладу. А тюремні працівники – це люди, яких просять тримати їх разом, ризикуючи власним здоров’ям і благополуччям.

Author – Kaigan Carrie, PhD Candidate in Criminology, University of Westminster

Text – Kaigan Carrie