US v. Bingham, US v. Hevle: Війна між афроамериканськими та білими в’язничними бандами

У грудні 1996 року в Льюїсбурзі в’язнична банда афроамериканців вбила білого ув’язненого. Після цього вбивства Хевл передав повідомлення Дьюї Лі, ув’язненому, якого переводили з в’язниці Льюїсбург до в’язниці Маріон, «щоб він сказав Дейву Саакяну або Майклу МакЕлхіні, а саме, нікому іншому, що у в’язниці Льюїсбург виникли расові проблеми, і щоб він готувався». Дьюї Лі зрозумів фразу «готуватися» як початок виготовлення ножів та організацію членів the Aryan Brotherhood. Дьюї Лі передав повідомлення приблизно після 02 січня 1997 року.

02 січня 1997 року близько десятка членів the DC Blacks напали на шістьох білих ув’язнених у в’язниці Маріон. Члени the Aryan Brotherhood у Маріоні зустрілися та вирішили «рухатися далі» й «вбивати всіх членів та асоційованих членів банди the DC Blacks, яких ми зможемо вбити». Майкла Вагнера, члена the Aryan Brotherhood, в’язничні офіцери перевели з Маріона до в’язниці суворого режиму у Флоренції, щоб запобігти нападу Вагнера на інших членів банди the DC Blacks. Під час переведення Вагнер передав кілька повідомлень «комісару» Міллсу, в тому числі повідомлення про те, що в Маріоні «йде війна».

Бінгем стверджує, що немає достатніх доказів для засудження його за вбивства Джойнера і Салама, оскільки його повідомлення Бентону про «війну з the DC Blacks» можна було зрозуміти лише як попередження. На підтвердження цього Бінгем посилається на докази того, що в’язниця Льюїсбург була небезпечним місцем для членів the Aryan Brotherhood, і він просто намагався попередити Бентона про цей факт; що його повідомлення до Льюїсбурга від 14 серпня було надіслано до того, як він підтвердив це Міллсу 17 серпня; що заголовок його листа до Міллса не мав самостійного значення; що телефонні розмови Бентона зі Слокумом свідчать про неправильне розуміння Бентоном повідомлення Бінгема; що жоден член банди the DC Blacks за межами Льюїсбурга не був вбитий; і що послання Роучу було попередженням, тому що містило слова «приготуватися» і «утриматись».

Бінгем також стверджує, що немає достатніх доказів, які б підтверджували його причетність до вбивств Френка Джойнера та Абдула Салама, а також до замаху на вбивство Байрона Болла. Однак, як ми вже пояснювали, існували докази, з яких присяжні могли раціонально зробити висновок, що Бінгем віддав наказ розпочати війну з the DC Blacks, що призвело до нападів членів the Aryan Brotherhood на Джойнера, Салама і Болла.

Аналогічно, ми вважали, що саме по собі членство в банді не може довести, що особа вступила в злочинну змову з метою нападу на членів конкуруючих банд. Але у справі Garcia, на відміну від цієї справи, уряд не зміг довести існування домовленості між обвинуваченим та членами банди the Bloods про стрілянину в членів банди the Crips. Відповідно, «загальна практика підтримки один одного в бійках» була недостатньою для того, щоб довести, що Гарсія та його товариші з банди the Bloods змовилися напасти на членів конкуруючої банди з летальною зброєю.

United States of America, Plaintiff-Appellee, v. T. D. Bingham, aka Seal B; Bull; Tyler Davis Bingham; the Hulk, Defendant-Appellant; United States of America, Plaintiff-Appellee, v. Edgar Wesley Hevle, aka Seal R; Snail, Defendant-Appellant. United States Court of Appeals for the Ninth Circuit. Appeal from the United States District Court for the Central District of California David O. Carter, District Judge, Presiding. Argued and Submitted March 8, 2011, Pasadena, California. Filed August 4, 2011