ЄКЗК опублікував звіт про візит до України у 2025 році

Цей позачерговий візит є другим від початку повномасштабної військової агресії Росії у лютому 2022 року. Делегація Комітету запобігання катуванню (ЄКЗК) здійснила візит з метою перевірки умов утримання та поводження з особами, госпіталізованими до психіатричних лікарень проти їхньої волі, а також з особами, які проживають у закладах соціального догляду для людей з інвалідністю та осіб похилого віку.

У ході візиту делегація відвідала три психіатричні лікарні — Кульпарківську (Львів), Орлівську (Рівненська область) та Глеваську (Київська область) — а також три заклади соціального догляду: «Грушківський інтернат» (Львівська область), «Барабойський інтернат» (Одеська область) та «Пансіонат для осіб з інвалідністю та осіб похилого віку» у Вінниці. Комітет з особливим задоволенням відзначає відмінну співпрацю з боку українських органів влади на всіх рівнях.

Станом на час візиту Україна ратифікувала Конвенцію у 1997 році, і з тих пір “КЗК здійснив 18 візитів до країни, охопивши широкий спектр місць позбавлення волі — від поліцейських установ і в’язниць до психіатричних закладів і прикордонних ізоляторів.

ПСИХІАТРИЧНІ ЗАКЛАДИ

Поводження та умови проживання

Під час перевірки жодна із психіатричних лікарень не викликала занепокоєння щодо фізичного жорстокого поводження персоналу з пацієнтами. У всіх трьох закладах спостерігалася невимушена атмосфера та загалом позитивні стосунки між персоналом та пацієнтами. Конфлікти між пацієнтами траплялися, однак персонал щоразу реагував на них оперативно.

Умови проживання суттєво різнилися залежно від закладу. Найкращі умови виявлено у відремонтованих відділеннях Кульпаркова та Глевахи, де пацієнти мешкали у менших, добре облаштованих і персоналізованих кімнатах. Натомість найгірші умови зафіксовано у 2-му відділенні Кульпаркова, 2, 3 і 4-му відділеннях Орлівської лікарні та у 18-му відділенні Глевахи, де простежувалися тісні та скромно обладнані кімнати, відсутність особистого простору і замикальних шаф. У всіх трьох лікарнях тривають ремонтні роботи, і керівництво закладів наполегливо прагне поетапно привести умови до рівня вже відремонтованих відділень.

Персонал і лікування

Укомплектованість медичним персоналом загалом видається достатньою, хоча і залишаються вакантні посади — особливо в Орлівській та Глеваській лікарнях. Водночас у всіх трьох закладах гостро бракує психологів, ерготерапевтів, фізіотерапевтів та соціальних працівників.

Лікування у психіатричних лікарнях переважно зводиться до фармакотерапії. У Глевасі та більшості відділень Кульпаркова доступні також психосоціальні реабілітаційні заходи, тоді як в Орлівській лікарні такі заходи фактично відсутні. ЄКЗК рекомендує розширити спектр терапевтичних підходів і залучати більше пацієнтів до реабілітаційних програм. Комітет також звертає увагу на відсутність належних індивідуальних планів лікування та мультидисциплінарної командної роботи.

Усі пацієнти Орлівської та Глеваської лікарень мали щоденний доступ до прогулянок на свіжому повітрі тривалістю не менше двох годин, тоді як у Кульпарківській лікарні цього не забезпечено. ЄКЗК рекомендує невідкладно виправити цю ситуацію.

Засоби стримування та правові гарантії

Ізолювання пацієнтів у жодній з відвіданих лікарень не застосовувалося. Фіксація використовувалася нечасто, як крайній захід і на короткий час. Однак централізованих реєстрів обліку фіксацій не велося, а застосування медикаментозного стримування не фіксувалося у відповідних журналах. У Кульпарківській та Орлівській лікарнях пацієнтів часто фіксували на очах у інших пацієнтів, що є неприйнятним. У Кульпаркові до стримування пацієнтів іноді залучалися поліцейські.

Законодавство щодо примусової госпіталізації загалом дотримувалося у всіх трьох лікарнях. Разом з тим ЄКЗК висловив занепокоєння щодо якості поінформованої добровільної згоди: у Кульпарківській та Глеваській лікарнях майже не було формально примусово госпіталізованих «цивільних» пацієнтів, що є незвично низьким показником і свідчить про відповідні проблеми зі стандартами оформлення добровільної згоди.

ЗАКЛАДИ СОЦІАЛЬНОГО ДОГЛЯДУ

Поводження та умови проживання

У жодному з відвіданих закладів соціального догляду делегація не отримала достовірних заяв про навмисне фізичне жорстоке поводження персоналу з мешканцями. Загальна атмосфера та стосунки між персоналом і мешканцями видавалися досить невимушеними. Умови проживання у відремонтованих частинах закладів загалом були задовільними. Водночас у ще не відремонтованих приміщеннях — насамперед у Барабойському інтернаті та частинах Вінницького пансіонату — умови залишаються незадовільними: занедбані кімнати, переповненість окремих відділень, відсутність приватного простору та замикальних шаф. Найгірші умови виявлено для лежачих мешканців.

Мешканці трьох закладів могли вільно пересуватися у межах зелених територій протягом дня. Водночас для лежачих мешканців і осіб з обмеженою рухливістю доступ до прогулянкових зон залишається проблематичним.

Персонал, лікування та засоби стримування

У всіх трьох закладах соціального догляду відчувалася суттєва нестача медичного та реабілітаційного персоналу. Жоден із закладів не мав у штаті психолога або повністю кваліфікованого ерготерапевта; лише у Вінницькому пансіонаті був штатний фізіотерапевт. Лікування переважно зводилося до фармакотерапії на основі обмеженого переліку переважно антипсихотичних препаратів першого покоління.

ЄКЗК дотримується принципової позиції: засоби стримування не повинні застосовуватися у закладах соціального догляду. Комітет рекомендує поступово відмовлятися від їх використання і впроваджувати альтернативні методи деескалації.

Правові гарантії

Правова база щодо розміщення у закладах соціального догляду загалом дотримувалася. Однак мешканці, як правило, не отримували примірника укладеного з ними «договору» і не поінформовані про своє право вимагати виписки. ЄКЗК знову закликає владу забезпечити, щоб мешканці систематично отримували копію «договору» в доступній для них формі. Серйозне занепокоєння викликає також ситуація з опікунами: у трьох відвіданих закладах функції опікуна щодо численних мешканців, визнаних недієздатними, фактично виконував директор закладу, що є очевидним конфліктом інтересів.

Щодо скарг: мешканці могли звертатися до Омбудсмена онлайн або телефоном, проте в жодному з відвіданих закладів не існувало офіційних внутрішніх процедур розгляду скарг та реєстрів скарг. ЄКЗК рекомендує поінформувати мешканців про можливості подачі як внутрішніх, так і зовнішніх скарг на конфіденційній основі.

ПРІОРИТЕТНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЄКЗК

Продовжувати реалізацію стратегій деінституціоналізації та розвивати мережу громадських послуг.
Продовжувати реконструкцію психіатричних закладів і закладів соціального догляду, пріоритетно усунувши найгірші умови утримання.
Докласти зусиль для збільшення чисельності кваліфікованого соціально-терапевтичного персоналу в усіх відвіданих закладах.
Розширити спектр методів лікування — поза фармакотерапією — та забезпечити мультидисциплінарний підхід до складання індивідуальних планів лікування.
Припинити практику застосування засобів стримування у закладах соціального догляду та впровадити де-ескалаційні альтернативи.
Забезпечити справжню, вільну та усвідомлену згоду на госпіталізацію і лікування для всіх формально добровільних пацієнтів і мешканців.
Встановити централізовані реєстри засобів стримування та забезпечити їх моніторинг.
Гарантувати мешканцям закладів соціального догляду отримання копії «договору» та доступ до ефективних механізмів подачі скарг.
Знайти альтернативні рішення щодо призначення незалежних опікунів для мешканців, визнаних недієздатними.