Дмитро Ягунов: Щодо повноважень КДКА здійснювати повторний розгляд, або які наслідки для адвокатури може нести Рішення РАУ № 51
До Київського окружного адміністративного суду мною подано позов до НААУ про скасування рішення РАУ №51 від 20 вересня 2024 року за участі третіх осіб.
Центральним елементом цього публічно-правового спору є аналіз законності Рішення РАУ № 51 від 20 вересня 2024 року, яке стало реакцією системи адвокатського самоврядування на судову практику Верховного Суду щодо питання повторного розгляду тієї ж самої дисциплінарної справи тим же самим складом тієї ж самої КДКА регіону.
Цей аналіз проведено крізь призму адміністративної справи № 320/50642/24, що розглядається Київським окружним адміністративним судом, а також низки пов’язаних справ (№ 420/509/21 та № 420/27049/21).
Витоки цього публічно-правового спору сягають судового розгляду цивільної справи № 500/2395/18, що перебувала у провадженні Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області. У даній справі адвокат Ягунов Д.В. здійснював представництво інтересів позивачів –Слободенюка С.А. і ТОВ «Злагода». Предметом спору було визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Опонентами клієнтів адвоката Ягунова у цій справі виступали, зокрема, Ніколенко С.І., який 26 червня 2020 року звернувся до КДКА Одеської області зі скаргою на дії адвоката Ягунова.
Зміст скарги Ніколенка С.І. зводився до звинувачень адвоката Ягунова Д.В. у зловживанні процесуальними правами. Скаржник стверджував, що адвокат Ягунов Д.В. подавав клопотання, які суд відхиляв або визнавав зловживанням правами.
Зокрема, йшлося про:
1. Клопотання про залучення третіх осіб (Міністерства інфраструктури, СБУ, ГПУ тощо), які суд вважав безпідставними.
2. Заяви про відвід головуючого судді Жигуліна С.М., які були розцінені судом як спроба затягування процесу всупереч вимогам статті 44 ЦПК України.
При цьому сам суд будь-яких скарг проти адвоката Ягунова Д.В. не подавав.
На підставі цієї скарги член дисциплінарної палати КДКА Одеської області Чудновський М.З. провів перевірку і 21 вересня 2020 року запропонував порушити дисциплінарну справу, вбачаючи в діях адвоката Ягунова Д.В. ознаки порушення Правил адвокатської етики.
22 вересня 2020 року КДКА Одеської області прийняла рішення про порушення дисциплінарної справи № 364/19.
15 грудня 2020 року дисциплінарна палата КДКА ухвалила рішення про притягнення адвоката Ягунова Д.В. до дисциплінарної відповідальності та застосувала дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців. Підставою стало начебто грубе одноразове порушення Правил адвокатської етики.
Однак, процедура прийняття цього рішення супроводжувалася численними порушеннями, які згодом стали предметом судового розгляду. Адвоката Ягунова Д.В. не було належним чином повідомлено про розгляд справи, внаслідок чого він був позбавлений права на захист, надання пояснень та заявлення відводів.
Постановою П’ятого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2021 року у справі № 420/509/21 позов було задоволено: суд визнав протиправним та скасував рішення КДКА від 15 грудня 2020 року.
Аналіз постанови П’ятого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2021 року виявив критичні вади у роботі КДКА Одеської області:
1. Неналежне повідомлення: Суд встановив, що кореспонденція надсилалася адвокату, але поверталася за закінченням терміну зберігання або через невідповідність телефонного номера в реєстрі. Суд констатував, що формальне направлення листів без доказів вручення не є належним повідомленням, що порушує гарантії ст. 40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
2. Порушення права на захист: Розгляд справи за відсутності адвоката, який не був належним чином повідомлений, є порушенням принципу змагальності.
3. Конфлікт інтересів: Це один з найважливіших аспектів справи. Ягунов Д.В. наголошував на наявності конфлікту інтересів у членів КДКА Іванової П.В. та Пришляк Т.О. Зокрема, адвокат Іванова П.В. здійснювала захист підозрюваного Ніколенка І.С. у кримінальному провадженні, де Ягунов представляв потерпілих. Цей факт ставив під сумнів неупередженість складу дисциплінарного органу. Суд визнав, що позбавлення адвоката можливості заявити відвід через його відсутність є порушенням процедури.
4. Вперше в історії української адвокатури суд встановив конфлікт інтересів у діях членів КДКА регіону.
31 серпня 2021 року, ігноруючи природу скасування рішення судом, КДКА Одеської області прийняла рішення про новий розгляд тієї ж дисциплінарної справи № 364/19 за тією ж скаргою у тому ж самому складі.
30 листопада 2021 року КДКА прийняла нове рішення — про закриття справи у зв’язку зі спливом строків притягнення до відповідальності, але у мотивувальній частині встановила наявність дисциплінарного проступку в діях адвоката Ягунова Д.В.
Адвокат Ягунов Д.В. оскаржив і це рішення, дійшовши до Верховного Суду. Постановою Верховного Суду від 30 листопада 2023 року у справі № 420/27049/21 позов було задоволено повністю, а рішення КДКА про закриття справи (з встановленням вини) — скасовано.
Ключові правові висновки Верховного Суду є наступними:
1. Відсутність дискреції у КДКА Одеської області на повторний розгляд: Закон № 5076-VI не надає КДКА повноважень здійснювати повторний розгляд справи після скасування її рішення судом.
2. Вичерпання дії рішення про порушення: Рішення про порушення дисциплінарної справи вичерпує свою дію в момент прийняття кінцевого рішення по суті. Скасування кінцевого рішення судом не «реанімує» проміжне рішення про порушення провадження.
3. Порушення принципу законності: Дії КДКА Одеської області щодо повторного розгляду були визнані такими, що вчинені поза межами повноважень та у спосіб, не передбачений законом.
У відповідь на формування Верховним Судом практики, яка забороняє довільний повторний розгляд тієї ж самої дисциплінарної справи по суті, Рада адвокатів України вдалася до свавільного і незаконного нормативного регулювання.
20 вересня 2024 року було ухвалено Рішення № 51 «Про розгляд кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури регіону скарги після скасування судом рішення КДКА».
Офіційна публікація рішення на сайті НААУ супроводжувалася коментарем «Як має діяти КДКА, якщо суд скасував її рішення у дисциплінарній справі». У публічній площині НААУ акцентує увагу на тому, що скасування рішення судом з процедурних питань не означає виправдання адвоката. Орган самоврядування наполягає на тому, що «розгляд здійснюється відповідно до адреси робочого місця адвоката на час первісного звернення скаржника», фактично зобов’язуючи той самий склад КДКА повертатися до справи.
У відзиві на позов адвоката Ягунова Д.В. представник НААУ адвокат Романенко Я.М. розкриває глибинну логіку цього рішення: захист прав скаржника (але не адвоката). Аргументація адвоката Романенка Я.М. зводиться до того, що якщо суд скасував рішення через процедурні вади, але не висловився по суті порушення, скаржник залишається без захисту, а істина – не встановленою. Тому «продовження розгляду» є, мовляв, необхідним механізмом відновлення справедливості.
Позовна заява адвоката Ягунова Д.В. у справі № 320/50642/24 є концентрованим виразом протесту частини адвокатської спільноти проти розширення дискреційних повноважень органів самоврядування. До справи як треті особи на стороні позивача долучилися такі відомі адвокати як Канікаєв Ю.О., Донець А.А. та Козлов О.О., що свідчить про суспільний резонанс спору.
Позиція адвоката Ягунова Д.В. базується на тезі про те, що Рішення РАУ № 51 є актом ultra vires (прийнятим з перевищенням повноважень) і таким, що суперечить Конституції, законам України, статті 6 Конвенції про захист прав людини та практиці ЄСПЛ.
Адвокат Ягунов Д.В. стверджує, що РАУ фактично перебрала на себе повноваження Верховної Ради України. Встановлюючи процедуру «продовження розгляду», якої немає в Законі № 5076-VI, РАУ створює нову процесуальну норму: «Відповідач в оскаржуваному рішенні фактично підмінив собою Верховну Раду України та Верховний Суд та створив нові норми права».
Адвокат Ягунов Д.В. наголошує, що дозвіл на безкінечне «продовження» розгляду справи після її судового скасування порушує принцип правової визначеності. Адвокат опиняється у стані «вічного підсудного», коли жодне судове рішення на його користь не є остаточним, оскільки КДКА може негайно відновити переслідування. Це, на думку позивача, є формою психологічного тиску та втручанням у незалежність адвоката.
Фундаментальним аргументом адвоката Ягунова Д.В. є теза про те, що КДКА у дисциплінарних провадженнях діє як квазісудовий орган, на який поширюються гарантії статті 6 ЄКПЛ.
Адвокат Ягунов Д.В. посилається на постанову Верховного Суду від 12 грудня 2018 року (справа № 826/8976/17) та практику ЄСПЛ (Le Compte, Van Leuven and De Meyere v. Belgium, Oleksandr Volkov v. Ukraine), які визнають, що органи, які вирішують питання права на професію, повинні відповідати стандартам «суду». Якщо КДКА є «судом», то вона повинна бути «судом, встановленим законом».
Більше того, Верховний Суд у справі № 420/27049/21 прямо вказав: КДКА, яка здійснює повторний розгляд без законодавчих підстав, не відповідає критерію «суд, встановлений законом». Рішення РАУ № 51, яке санкціонує таку діяльність, фактично легітимізує «незаконний суд».
У своєму відзиві НААУ вибудовує захист на запереченні судового статусу КДКА та апеляції до прав потерпілих.
Відповідач категорично заперечує, що КДКА є судом. У відзиві зазначено: «КДКА регіону не є судом у розумінні вітчизняного законодавства, ані в розумінні статті 6 Конвенції… Таку офіційну позицію було доведено до відома позивача листом НААУ».
Проте така позиція НААУ суперечить попереднім актам самої РАУ (зокрема, Рішенню № 83 від 11-12.08.2023), де визнавалося поширення гарантій статті 6 ЄКПЛ на дисциплінарні процедури. Така непослідовність послаблює позицію відповідача.
НААУ намагається обійти заборону Верховного Суду на «повторний розгляд» шляхом введення нового і не передбаченого законом терміну «продовження розгляду». Логіка відповідача така: оскільки суд скасував лише кінцеве рішення, а рішення про порушення справи залишилося чинним (хоча ВС вказав, що воно вичерпало дію), процедура не завершена. Отже, КДКА не починає справу заново, а продовжує її з тієї стадії, де вона була перервана незаконним рішенням.
НААУ наголошує, що неможливість розглянути справу по суті через процедурні помилки порушує права особи, яка подала скаргу. Скаржник має право на встановлення істини: чи винен адвокат, чи ні. Закриття провадження лише через помилку КДКА залишає скаржника без захисту.
Публічно-правовий спір між адвокатом Ягуновим Д.В. та НААУ є класичним прикладом колізії між судовою практикою та адміністративною нормотворчістю.
| Судове рішення | Предмет розгляду | Ключові висновки суду | Вплив на адміністративну справу № 320/50642/24 |
| Постанова 5-го ААС від 13.07.2021 (справа № 420/509/21) | Скасування 1-го рішення КДКА про притягнення до відповідальності. | 1. Встановлено факт неналежного повідомлення адвоката. 2. Встановлено порушення права на захист і відвід. 3. Підтверджено факт конфлікту інтересів членів КДКА Одеської області. | Створює преюдицію щодо процедурної неспроможності КДКА у даній справі. Спростовує тезу НААУ про «добросовісність» КДКА Одеської області. |
| Постанова Верховного Суду від 30.11.2023 (справа № 420/27049/21) | Скасування 2-го рішення КДКА (про закриття справи з встановленням вини). | 1. Закон не надає КДКА права на повторний розгляд без рішення суду про це. 2. Рішення про порушення справи вичерпує дію в момент прийняття рішення по суті. 3. КДКА при повторному розгляді не є судом, встановленим законом. | Прямо заперечує легітимність механізму, закладеного в Рішенні РАУ № 51. Є основним аргументом позивача (адвоката Ягунова Д.В.). |
Рішення РАУ № 51 фактично ігнорує висновок Верховного Суду про те, що рішення про порушення справи «вичерпує свою дію». РАУ нормативно закріплює протилежне: що це рішення залишається «діючим». Це створює пряму колізію між індивідуальним актом правосуддя (постанова ВС) та нормативним актом самоврядування. Відповідно до ст. 129-1 Конституції, судове рішення є обов’язковим до виконання. Спроба РАУ подолати судову заборону шляхом прийняття загального роз’яснення має ознаки втручання у незалежність судової влади.
РИЗИКИ ДЛЯ АДВОКАТУРИ І ПРАВОСУДДЯ
Легітимізація підходу, закладеного в Рішенні РАУ № 51, створює низку небезпечних прецедентів та ризиків для української адвокатури.
Якщо КДКА має право (і обов’язок) продовжувати розгляд справи після кожного скасування рішення судом, процес стає нескінченним. Адвокат може роками перебувати під дамокловим мечем дисциплінарної відповідальності. Це грубо порушує право на повагу до приватного життя та професійну стабільність.
Повернення справи на «продовження розгляду» зазвичай означає повернення до того ж складу КДКА. У справі Ягунова це означало повернення справи членам комісії Івановій П.В. та Пришляк Т.О., які, відповідно до постанови П’ятого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2021, мали прямий конфлікт інтересів (представництво опонентів адвоката, спільні інтереси у інших справах). Логіка РАУ змушує адвоката знову проходити через принизливу процедуру відводів перед тими ж особами, які вже одного разу проігнорували його права.
Якщо орган самоврядування може своїм рішенням «перекрити» висновки Верховного Суду, це руйнує систему стримувань і противаг. Судовий контроль втрачає сенс, якщо його результати можна «обнулити» адміністративним розпорядженням про «продовження розгляду».
ВИСНОВКИ
1. Конфлікт правових доктрин: Справа № 320/50642/24 викрила глибокий конфлікт між доктриною “судового контролю” (сповідується Верховним Судом) та доктриною “самоврядної автономії” (сповідується НААУ).
2. Незаконність Рішення РАУ № 51: Оскаржуване рішення з високою ймовірністю суперечить частині 2 статті 19 Конституції України та статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», оскільки вводить процедуру, не передбачену законом, і прямо суперечить правовій позиції Верховного Суду у справі № 420/27049/21.
3. Порушення статті 6 ЄКПЛ: Механізм “продовження розгляду” тим самим складом КДКА після скасування рішення через упередженість порушує право на “суд, встановлений законом” та право на безсторонній розгляд.
4. Інституційні наслідки: Залишення в силі Рішення № 51 призведе до перетворення дисциплінарних проваджень про адвокатів на інструмент систематичного тиску на незручних адвокатів, нівелюючи гарантії незалежності професії.
СЦЕНАРІЙ «БЕЗКІНЕЧНОЇ ПЕТЛІ
НААУ створює у діяльності дисциплінарних органів адвокатури сценарій «безкінечної петлі» за принципом:
КДКА → Рішення → Суд скасував → КДКА “продовжує” →
Нове рішення → Суд знову скасував → КДКА знову “продовжує”…
ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ
20 жовтня 2025 року Одеський апеляційний суд ухвалив ухвалу, якою остаточно підтвердив висновки, встановлені ухвалою слідчого судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 24 січня 2025 року, що остаточно констатувала факт підроблення документів на ім’я Чебана П.Г. на так званий «пором «Кислицький»», в основу чого покладено inter alia встановлений факт підписання людиною документу після біологічної смерті такої людини.
Між тим як скаржник Ніколенко С.І. та суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Жигулін С.М., так і КДКА Одеської області наполягали, що документ, підписаний людиною документу після біологічної смерті такої людини, не є підробленим.
20 серпня 2025 року Європейський суд з прав людини ухвалив рішення, яким встановив факт порушення Державою Україна розумних строків у цивільній справі № 500/2395/18, у тому числі внаслідок використання відповідачами підроблених документів та, як наслідок, здійснення тиску на адвоката Ягунова Д.В. через встановлення ним факту підроблення документів та використання підроблених документів.
Поділіться цим вмістом:
1 коментар