Місто Зеро: До питання про сутність російського імперіалізму

В день прокуратури мені пригадався фільм «Місто Зеро». Власне, не сам фільм, а монолог прокурора з фільму, який є, безумовно, безмежно актуальним сьогодні. Фільм – фільмом, але мало хто пам’ятає цей уривок, який, як на мене, є сутністю відображення причин російського неоімперіалізму та відповідних збройних агресій проти сусідів.

«Починаючи з часів татаро-монгольської навали, основна ідея, яка всіх нас об’єднує, ідея, якій служили покоління наших предків — це ідея Державності.

Могутня, велика Держава — це той ідеал, заради якого російська людина готова страждати, готова терпіти будь-які поневіряння, готова, нарешті, віддати своє життя.

Це ірраціональна ідея. Це не те прагматичне, європейське прагнення отримати максимальну вигоду для себе особисто. Це ідея Російського Духу, який підпорядковує і розчиняє в собі вашу, мою індивідуальність, але натомість і вам, і мені дає в сто разів більше. Ось це відчуття причетності до Великого Організму, дає відчуття духу, дає відчуття сили і безсмертя.

Захід завжди прагнув скомпрометувати ідею нашої державності. Але найбільша небезпека для нашої ідеї полягає не в Заході, а в нас самих. Це ми самі хапаємося за ці нескінченні модні західні ідеї, спокушаючись їх очевидною практичністю, раціональністю, не розуміючи при цьому, що саме в цьому полягає їх згубна для нас сила.

Але нічого. Наша власна ідея в кінцевому рахунку завжди бере верх. Подивіться, всі наші революції в кінцевому рахунку приводили не до руйнування, а до зміцнення і посилення Держави. І так буде завжди».