Cole v. Holder: the Crips, Mara Salvatrucha, 18th Street, Santa Monica 13

Коул, 40-річний чорношкірий колишній член банди, народився в Гондурасі та переїхав до США в одинадцятирічному віці разом з матір’ю та двома сестрами.

Коул має довгу кримінальну історію в Сполучених Штатах, яка почалася, коли він був ще неповнолітнім. Перебуваючи у в’язниці, він приєднався до афроамериканської банди the Crips, щоб захистити себе від іспаномовних банд. Перебуваючи в банді the Crips, він зробив собі татуювання з символами та літерами, пов’язаними з бандою, на обличчі та тілі. У серпні 2007 року Коул став жертвою вогнепального поранення; він був серйозно поранений і потребує постійної медичної допомоги.

Коул свідчив, що, перебуваючи у в’язниці в молодості, він відчував загрозу з боку іспаномовних членів банд, приєднався до the Crips  для захисту та зробив собі кілька татуювань the Crips, зокрема, краплю сльози під оком, літеру «G» за вухом, а також татуювання на литках, руках і на спині.

Після звільнення з в’язниці Коул припинив зв’язки з the Crips і працював у службі допомоги бездомним. Тим не менш, конкуруючі банди все ще могли ідентифікувати його як члена банди the Crips через його татуювання. За словами Коула, іспаномовні банди ненавидять the Crips та вбивають членів банди the Crips. Коул не видалив татуювання, оскільки видалення татуювання – це болючий і тривалий процес.

Незважаючи на те, що Коул відмежувався від the Crips, він продовжував відчувати загрозу з боку іспаномовних членів банди. У серпні 2007 року Коул став жертвою вогнепального поранення, спричиненого іспаномовними членами банди. Він стояв з другом біля магазину, коли повз нього проїхала машина з чотирма чи п’ятьма іспаномовними людьми, які показували на нього пальцями і вигукували свою приналежність до банди – Santa Monica 13. Коул і його друг швидко повернулися в машину. Але не встиг його друг завести машину, як з пасажирського боку, де сидів Коул, під’їхала інша машина, та іспаномовний чоловік почав стріляти в Коула.

Луїс Хав’єр Родрігес дав свідчення як експерт з «структури та динаміки американських і центральноамериканських банд, включаючи расове суперництво між цими бандами».

Луїс Хав’єр Родрігес розповів про походження двох великих іспаномовних банд, Mara Salvatrucha (MS-13) та 18th Street а також про те, як ці банди поширилися в Центральній Америці, в першу чергу через членів банд, депортованих зі США.

Родрігес пояснив, що банда Crips розглядається як ворог іспаномовними бандами, в тому числі MS-13 та 18th Street, члени якої нападають на членів афроамериканських банд.

За словами Родрігеса, іспаномовні банди можуть легко розпізнати татуювання the Crips. Він також засвідчив, що іспаномовні члени банд принесли свою «античорну культуру» до Центральної Америки, коли їх депортували, і що людині з татуюванням Crips, швидше за все, погрожуватимуть, поб’ють або вб’ють у Центральній Америці члени банд MS-13 або 18th Street.

Другий експерт Коула, Ельмер Хав’єр Каналес Меса, мав близько дев’яти років досвіду роботи з членами банд і колишніми членами банд у Гондурасі.

Каналес засвідчив, що двома найбільшими бандами в Гондурасі є MS-13 та 18th Street, і що члени цих банд вбивають людей з татуюваннями з конкуруючих банд, таких як the Crips. З досвіду Каналеса, поліція Гондурасу не розслідує вбивства членів банд або підозрюваних у причетності до них.

Каналес також засвідчив, що в Гондурасі членство в банді є незаконним і що наявність татуювання, пов’язаного з бандою, може призвести до ув’язнення на строк від шести до дванадцяти років. За словами Каналеса, в районі, де він працює, підозрюваних членів банд затримує поліція два-три рази на тиждень, а іноді й ув’язнює. Гондураська поліція також застосовує фізичне насильство до підозрюваних членів банд, кидаючи їх на землю і б’ючи їх своєю зброєю. В одному випадку, про який він знав, поліцейський замучив двох членів банди до смерті. Цей офіцер, колишній начальник поліції, перебуває у в’язниці в результаті розслідування, проведеного організацією, на яку працює Каналес. Однак, як правило, поліція не несе відповідальності за заподіяння шкоди членам банд.

Каналес також розповів про конкретні випадки, коли поліцейські або в’язничні охоронці вбивали підозрюваних членів банд у в’язниці. Під час інциденту, що стався за три-чотири роки до слухань, 68 підозрюваних членів банд загинули від пострілів в’язничних наглядачів. Того року, коли він давав свідчення, у в’язниці було вбито понад 20 підозрюваних членів банди в перший же день їхнього прибуття; Каналес пояснив це вбивство «поліцейською недбалістю». Він також розповів про випадок, коли 104 члени банди загинули під час пожежі в їхньому блоці. Охоронці заблокували їм втечу, не відчинивши ворота, і пізніше було встановлено, що пожежа була влаштована поліцією.

На думку Каналеса, яка ґрунтується на статистиці, дослідженнях і його багаторічному досвіді, Коул має 90% шансів бути затриманим гондураською поліцією і понад 75% шансів бути вбитим членами банди в Гондурасі через свої татуювання the Crips. Каналес також свідчив про ризик, з яким Коул міг зіткнутися в Гондурасі з боку ескадронів смерті і соціальних чисток, спрямованих на ліквідацію членів банд. За словами Каналеса, групи поліцейських та інших впливових громадян катують і вбивають тих, кого вони вважають небажаними, в тому числі підозрюваних членів банд. Каналес повідомив, що такі групи діють в Гондурасі абсолютно безкарно.

Нарешті, Каналес розповів про неможливість підозрюваних членів банд отримати медичну допомогу в державних лікарнях Гондурасу. Він особисто супроводжував членів банд і колишніх членів банд до лікарень і бачив, як лікарі відмовлялися надавати їм допомогу. Один молодий чоловік, поранений і стікаючий кров’ю, помер у приймальні, тому що лікарі відмовилися його лікувати. Більшість лікарів у Гондурасі, за словами Каналеса, відмовилися б лікувати людину з татуюваннями, тому що запідозрили б, що вона є членом банди. Крім того, за його словами, уряд не робить нічого, щоб притягнути медичних працівників до відповідальності в таких ситуаціях, незважаючи на вимоги його організації. За словами Каналеса, Коулу було б відмовлено в екстреній медичній допомозі, якби він її потребував, а в неекстреній ситуації він міг би отримати лікування тільки в супроводі Уповноваженого з прав людини.

Враховуючи високий ризик шкоди, з якою стикаються колишні члени банд у Гондурасі з боку конкуруючих банд, поліції та груп самооборони, більшість колишніх членів банд, з якими він працює, намагаються видалити свої татуювання, щоб їх було легше впізнати. У Гондурасі існує кілька програм, які допомагають колишнім членам банд видалити татуювання, але, за словами Каналеса, вони не можуть задовольнити попит, а сам процес є довгим, надзвичайно болючим і часто призводить до появи видимих шрамів. У своїй письмовій заяві Каналес пояснив, що через те, що такі «шрами часто помітні… ці особи залишаються мішенню для членів банд, ескадронів смерті та поліції».

У доповіді також визнається, що в липні 2003 року в Гондурасі було прийнято закон, згідно з яким членство в банді карається позбавленням волі на строк до 12 років, і підтверджується, що в результаті пожежі у в’язниці в 2004 році загинуло 107 ув’язнених, в основному членів банд. Аналогічно, у звіті Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) 2006 року про банди в Гондурасі зазначалося, що уряд Гондурасу застосовує суворий підхід, який включає в себе облави на татуйованих осіб та їхнє ув’язнення за членство в банді. У звіті також зазначалося, що коли члени банд були вбиті або померли у в’язницях, часто ніхто не був покараний.

У доповіді Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) від серпня 2008 року серед найбільших проблем Гондурасу з правами людини названо «відсутність підзвітності та професіоналізму в поліції», «часті випадки жорстокого поводження із затриманими» та «культуру безкарності за порушення прав людини, включаючи позасудові страти». У доповіді також обговорюється ініціатива 2006 року по боротьбі з бандами, яка передбачала залучення від 30 тис. до 60 тис. приватних охоронців до зусиль 10 тис. військовослужбовців і 8 тис. поліцейських, а також надання приватним охоронцям «права використовувати будь-які засоби, необхідні для утримання нападників від вчинення злочинних дій». У доповіді зазначається, що ця політика призвела до масових арештів і що є повідомлення про надмірне і навіть смертельне застосування сили цими приватними силами безпеки. У доповіді УВКБ ООН також обговорюються докази того, що ескадрони смерті страчували членів банд, відзначаючи «надзвичайно поширене переконання, що незаконні вбивства здійснюються співробітниками нинішніх або колишніх сил безпеки».

Нарешті, численні газетні статті також обговорювали проблеми пов’язаних з урядом ескадронів смерті, позасудових страт і високого рівня насильства в гондураських в’язницях. Особливо тривожними були повідомлення про пожежі у в’язницях, деякі з яких, як повідомлялося, навмисно влаштовувалися силами безпеки, в результаті яких загинуло близько 200 ув’язнених, переважно членів банд. В одній зі статей зазначалося, що незалежний звіт, підготовлений на замовлення Президента Гондурасу, показав, що під час однієї з пожеж у в’язниці 51 з 68 загиблих були «страчені – застрелені, зарізані, побиті або спалені до смерті силами державної поліції, солдатів, в’язничних охоронців і ув’язнених, які працювали разом з охоронцями».

Коул не повинен доводити, що кожна група, розглянута окремо, з більшою ймовірністю, ніж ні, буде катувати його. Скоріше, він повинен довести, що, беручи до уваги всі можливі джерела катувань, він з більшою ймовірністю, ніж ні, буде підданий катуванням з боку або за згодою чи мовчазної згоди уряду в разі повернення до Гондурасу. Бюро помилилося, розглядаючи кожне потенційне джерело катувань окремо, ніколи не оцінюючи загальний ризик Коула бути підданим катуванням.

Бюро не надало обґрунтованої уваги потенційно диспозитивним свідченням свідків-експертів Коула, підтверджуючим документальним доказам або доказам, що стосуються видалення татуювань. Також не було розглянуто аргумент Коула щодо навмисної відмови у наданні медичної допомоги та не було оцінено ризик катування Коула в сукупності. Тому ми задовольняємо клопотання Коула, скасовуємо рішення Бюро та повертаємо справу для подальшого розгляду відповідно до цього висновку.

Hubert George Cole, Petitioner, v. Eric H. Holder Jr., Attorney General, Respondent. No. 09-73625 (9th Cir. 2011). On Petition for Review of an Order of the Board of Immigration Appeals. Argued and Submitted December 7, 2010. Pasadena, California. Filed September 22, 2011. Before: John T. Noonan, Marsha S. Berzon, and Consuelo M. Callahan, Circuit Judges. Opinion by Judge Berzon; Concurrence by Judge Noonan; Dissent by Judge Callahan.