Скорочення в’язничного населення в Росії як наслідок злочинів російського режиму

Кількість ув’язнених у Росії, безумовно, є найбільшою в Європі, і вона скоротилася на 59%. Без урахування Російської Федерації кількість ув’язнених в Європі з 2000 року, навпаки, зросла на 12%.

Проте можна впевнено сказати, що зменшення кількості ув’язнених в Росії – це не результат судової практики або гуманізації практики виконання покарань. Скорочення російського в’язничного населення – це результат найманства та масової мобілізації ув’язнених (як правило примусової) на війну з Україною у рамках злочинної імперської політики російського режиму (феномен «Вагнер»).

Публікація офіційної поліцейської статистики злочинності в Росії заборонена з 1 січня 2023 року. Проте на підставі офіційних даних поліцейської статистики до грудня 2022 року включно та окремих відомостей у російських засобах масової інформації проглядається динаміка більш ніж суттєвого «спустошення» російських в’язниць саме під час війни, що чи навряд є наслідком судової практики. Натомість це є наслідком масової мобілізації ув’язнених на війну з Україною.

Ще у грудні 2022 року представник Ради національної безпеки США Джон Кірбі заявив, що чисельність бійців ПВК «Вагнер» в Україні могла досягати 50 тис. осіб, з них близько 40 тис. — колишні ув’язнені.

У червні 2024 року BBC, вивчаючи номери жетонів загиблих російських ув’язнених, з’ясувала, що ПВК «Вагнер» завербувала свого часу з колоній не менше 48366 осіб.

Отже, зниження в’язничного населення в Росії – це абсолютно штучна тенденція, яка не має нічого спільного з пенітенціарною політикою демократичної держави. Масове звільнення ув’язнених, засноване на примусовій мобілізації та найманстві, є злочинною політикою, що додатково відображає імперську сутність російської держави.