Як виміряти суворість дисциплінарної системи адвокатури? Індекс пунітивності: перший досвід застосування
У цій статті здійснено аналіз стану дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні за 2023–2025 роки на підставі даних Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ВКДКА) і регіональних кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (КДКА). З використанням авторського аналітичного інструментарію – індексу пунітивності – досліджується якісна суворість дисциплінарної практики у динаміці.
ВСТУП І ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ
Дослідження дисциплінарних практик щодо адвокатів в Україні залишається малорозробленою ділянкою правової науки. У квітні 2026 року системний емпіричний аналіз стану дисциплінарних практик у вимірі доступності публічних даних і загальної ефективності наявних механізмів здійснено у праці М. Берези та Я. Кузишина. Авторами виокремлено три ключові виклики – неспроможність, закритість та неефективність – і обґрунтовано їх на підставі публічно задокументованих фактів.
Втім, описовий підхід до аналізу статистичних даних має очевидні обмеження: абсолютні кількісні показники не відображають якісної суворості дисциплінарної практики. Два органи з однаковою кількістю притягнень до відповідальності можуть мати принципово різну каральну логіку – якщо один переважно виносить попередження, а інший – зупиняє або позбавляє права на заняття адвокатською діяльністю. Саме для подолання цього аналітичного дефіциту запропоновано індекс пунітивності.
Мета цієї статті – застосувати індекс пунітивності до агрегованих загальнонаціональних даних про дисциплінарну практику КДКА за 2023–2025 роки і виявити тенденції, що залишаються прихованими при суто кількісному аналізі.
МЕТОДОЛОГІЯ: ІНДЕКС ПУНІТИВНОСТІ
Центральним аналітичним інструментом дослідження є індекс пунітивності (ІП) — показник, що відображає якісну суворість дисциплінарної практики конкретного органу незалежно від загального обсягу проваджень. Формула розрахунку є уніфікованою: ІП = (n_середні × 1 + n_серйозні × 2) / (N × 2)
де n_середні – кількість стягнень середньої тяжкості (зупинення права на заняття адвокатською діяльністю); n_серйозні – кількість найтяжчих стягнень (позбавлення права); N – загальна кількість стягнень.
Теоретичний діапазон індексу: від 0 (усі стягнення – попередження) до 1,0 (усі стягнення – позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю). Значення ІП у межах 0–0,25 свідчить про переважно м’яку дисциплінарну практику; 0,25–0,50 – про помірну; 0,50–0,75 – про підвищену суворість; понад 0,75 – про жорстку каральну логіку.
Вагова структура формули відображає якісну ієрархію стягнень: попередження не отримує ваги, оскільки є найменш обтяжливим заходом; зупинення права отримує вагу 1 (стягнення середньої тяжкості); позбавлення права – вагу 2 (найтяжче стягнення). Знаменник N×2 нормалізує значення до діапазону [0;1] за умови, що кожне стягнення теоретично могло б мати максимальну вагу 2.
Джерелом даних є публічна агрегована статистика ВКДКА, наведена у дослідженні М. Берези та Я. Кузишина. Слід зазначити, що ВКДКА відмовилась надати відповідь на запит авторів стосовно власних рішень про скасування рішень КДКА, що унеможливлює коригування наведених показників. Це обмеження береться до уваги при інтерпретації результатів.
ЗАГАЛЬНА ДИНАМІКА: АБСОЛЮТНІ ПОКАЗНИКИ
За 2023–2025 роки регіональні КДКА застосували дисциплінарні стягнення до адвокатів у 1452 випадках (таблиця 1). Загальна кількість рішень про притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності за три роки становить 1452.
Таблиця 1. Абсолютні показники дисциплінарних стягнень щодо адвокатів та індекс пунітивності
| Рік | Усього рішень про притягнення | Попередження | Зупинення права | Позбавлення права | ІП |
| 2023 | 298 | 75 | 108 | 31 | 0,285 |
| 2024 | 556 | 267 | 123 | 29 | 0,163 |
| 2025 | 598 | 194 | 203 | 60 | 0,270 |
| Разом | 1452 | 536 | 434 | 120 | 0,232 |
У динаміці спостерігається виражена тенденція до зростання кількості рішень про притягнення до відповідальності: з 298 у 2023 році до 556 у 2024-му та 598 у 2025 році, тобто вдвічі за три роки. Проте абсолютне зростання саме по собі не є свідченням підвищення якісної суворості дисциплінарної практики — це наочно демонструє аналіз через призму індексу пунітивності.
СТРУКТУРА СТЯГНЕНЬ У ВІДСОТКОВОМУ ВИМІРІ
Для глибшого розуміння динаміки дисциплінарної практики необхідно розглянути не лише абсолютні числа, але й відносну питому вагу кожного виду стягнень у загальній структурі (таблиця 2).
Таблиця 2. Структура дисциплінарних стягнень щодо адвокатів у відсотковому вимірі (2023–2025)
| Рік | Попередження, % | Зупинення, % | Позбавлення, % |
| 2023 | 35,0% | 50,5% | 14,5% |
| 2024 | 63,7% | 29,4% | 6,9% |
| 2025 | 42,5% | 44,4% | 13,1% |
| Загалом | 49,2% | 39,8% | 11,0% |
Структурний аналіз виявляє суттєві коливання у пропорціях застосовуваних стягнень. У 2023 році домінувало зупинення права на заняття адвокатською діяльністю (50,5%), тоді як частка попереджень була відносно невисокою (35,0%). Найтяжче стягнення – позбавлення права – становило 14,5% від загальної кількості.
У 2024 році картина кардинально змінилась: частка попереджень зросла до 63,7%, що є найвищим показником за аналізований період. Натомість частки зупинення (29,4%) та позбавлення права (6,9%) суттєво знизились. Таке зміщення у бік найм’якшого стягнення і зумовило найнижчий показник ІП за весь аналізований період.
У 2025 році структура стягнень знову реконфігурувалась: частка попереджень знизилась до 42,5%, тоді як зупинення права досягло найвищого значення за три роки – 44,4%. Частка позбавлення права також зросла до 13,1%, що свідчить про певне повернення до суворішої дисциплінарної логіки порівняно з 2024 роком.
ІНДЕКС ПУНІТИВНОСТІ: ДИНАМІКА ПО РОКАХ
Розрахунок індексу пунітивності (таблиця 3) дозволяє отримати єдиний інтегральний показник якісної суворості дисциплінарної практики, що не залежить від абсолютного обсягу застосовуваних стягнень.
Таблиця 3. Індекс пунітивності дисциплінарної практики КДКА щодо адвокатів (2023–2025)
| Рік | n_середні (зупинення) | n_серйозні (позбавлення) | N (усього рішень) | ІП |
| 2023 | 108 | 31 | 298 | 0,285 |
| 2024 | 123 | 29 | 556 | 0,163 |
| 2025 | 203 | 60 | 598 | 0,270 |
| 2023–2025 | 434 | 120 | 1452 | 0,232 |
Динаміка ІП демонструє нелінійний характер: 0,285 у 2023 році → 0,163 у 2024 році → 0,270 у 2025 році. Середній показник за три роки становить 0,232, що відповідає помірній дисциплінарній практиці (діапазон 0,25–0,50).
Найвищий ІП зафіксовано у 2023 році (0,285) – на початковому етапі аналізованого періоду. Порівняно невисока кількість рішень про притягнення у цьому році поєднувалась із відносно жорсткою структурою стягнень: понад половина з них (50,5%) припадала на зупинення права, а ще 14,5% — на позбавлення права. Це свідчить про те, що у 2023 році дисциплінарні органи рідше вдавались до формальних стягнень, але кожне з них мало більшу питому вагу.
Різке падіння ІП у 2024 році (0,163) є найбільш показовим феноменом аналізованого тривар’єтного масиву. При майже подвоєнні загальної кількості рішень відбулось значне пом’якшення структури стягнень. Дві третини всіх стягнень цього року становили попередження – найменш обтяжливий захід, що не унеможливлює подальшу адвокатську практику. Ймовірним поясненням цієї тенденції може бути організаційне розширення дисциплінарної активності КДКА з одночасним застосуванням консервативної (обережної) каральної логіки щодо виду стягнень.
Відновлення ІП у 2025 році (0,270) вказує на повернення до більш суворої дисциплінарної практики. Показово, що зростання ІП відбувалось на тлі подальшого збільшення загальної кількості рішень, що свідчить про одночасне підвищення і кількісних, і якісних параметрів дисциплінарної активності.
СИСТЕМНІ ПРОБЛЕМИ: ЗАКРИТІСТЬ ДАНИХ І ВУЗЬКІСТЬ САНКЦІЙНОГО ІНСТРУМЕНТАРІЮ
Аналіз М. Берези та Я. Кузишина фіксує критичну інституційну проблему: ВКДКА відмовилась надати відповідь на запит про власні рішення щодо скасування рішень КДКА. Відсутність цих даних унеможливлює розрахунок «очищеного» ІП – тобто показника, скоригованого з урахуванням тих рішень КДКА, які були скасовані апеляційним органом.
Існуюча вузькість санкційного меню може призводити до двох протилежних деформацій дисциплінарної практики: або до надмірної м’якості (застосування попередження там, де потрібне щось суворіше, але не настільки суворе, як зупинення права), або до надмірної жорсткості (застосування зупинення права у випадках, де достатньою була б проміжна санкція). Проблема ускладнюється ще й тим, що ІП у нинішньому вигляді не може відрізнити ці два сценарії – для цього необхідні дані про категорії проваджень і підстави для застосування конкретних стягнень.
ВИСНОВКИ
Проведений аналіз дозволяє сформулювати такі основні висновки.
По-перше, абсолютне зростання кількості дисциплінарних рішень щодо адвокатів за 2023–2025 роки є безперечним фактом. Загальна кількість рішень зросла вдвічі – з 298 до 598 на рік. Водночас це зростання не можна однозначно інтерпретувати як посилення дисциплінарної практики, оскільки якісна структура стягнень у цей самий період зазнала суттєвих коливань.
По-друге, індекс пунітивності є більш інформативним показником, ніж абсолютна кількість стягнень. ІП виявив нелінійну динаміку (0,285 → 0,163 → 0,270), що лишається невидимою при суто кількісному аналізі. Особливо показовим є 2024 рік, коли при максимальній кількості рішень зафіксовано мінімальну якісну суворість стягнень.
По-третє, середній ІП за аналізований період (0,232) відповідає м’якій дисциплінарній практиці (діапазон 0–0,25 є нижньою межею). Це означає, що КДКА загалом застосовують відносно м’які стягнення навіть з урахуванням кількісного зростання активності. Зважаючи на структурну обмеженість санкційного меню, цей висновок потребує подальшого дослідження з урахуванням категорій порушень.
По-четверте, закритість даних ВКДКА є критичною проблемою для якості будь-якого аналізу дисциплінарної практики. Відсутність інформації про рішення апеляційного органу не дозволяє ані верифікувати наведені показники, ані скоригувати ІП. Це саме по собі є свідченням того виклику закритості, про який пишуть М. Береза та Я. Кузишин.
По-п’яте, розширення переліку дисциплінарних стягнень для адвокатів є нагальною потребою, що відповідає міжнародним стандартам і проєкту Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки. Введення додаткових видів стягнень (догана, штраф, тимчасова заборона певних видів діяльності) не лише підвищить пропорційність дисциплінарних рішень, але й дозволить краще операціоналізувати ІП як аналітичний інструмент, надавши йому ширший діапазон значень.
Поділіться цим вмістом:
