ВКДКА, 19–20 березня 2026 року: цифри, що змушують замислитися

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури провела чергові засідання. Офіційна статистика — лаконічна. Але якщо подивитися на неї очима науковця і практика, за цифрами проступає системна проблема, про яку в адвокатській спільноті говорять пошепки, але яка заслуговує на відкриту дискусію.

ФАКТИ

З 44 дисциплінарних проваджень, розглянутих ВКДКА:

• 11 — скарга залишена без задоволення, рішення КДКА регіону — без змін
• 26 — рішення КДКА скасовано з ухваленням нового рішення
• 7 — рішення КДКА скасовано з направленням на новий розгляд
• Додатково — 1 рішення щодо кваліфікаційного іспиту також скасоване з направленням на новий розгляд.

Разом: 34 скасування з 45 вирішених по суті справ.

ДЕЛІКАТНЕ ЗАПИТАННЯ

Рівень скасування регіональних рішень КДКА — ~75%.

Це не виняток і не флуктуація одного засідання. Це — стійка тенденція, яка відтворюється з року в рік у звітності ВКДКА, яка зумовлює питанння, яке незручно ставити, але необхідно: якщо три чверті рішень регіональних КДКА не витримують перевірки ВКДКА — де відповідальність за це? І що саме є нормою: скасування чи підтвердження?

Порівняймо з іншими правовими системами. У адміністративних судах України рівень скасування оскаржуваних рішень суб’єктів владних повноважень становить, залежно від категорії справ, приблизно 30%. У ЄСПЛ частка визнаних прийнятними справ — менше 10% від поданих. Навіть у касаційних інстанціях загальних судів відсоток скасувань рідко перевищує 30–35%.

75% — це індикатор системної дисфункції, який значно перевантажує ВКДКА.

ДУМКИ

1. Відсутність єдності практики як інституційна проблема

Високий відсоток скасувань свідчить не стільки про «поганих» членів регіональних КДКА, скільки про відсутність уніфікованих стандартів розгляду дисциплінарних справ. Регіональні комісії — 27 окремих органів — фактично формують власну прецедентну базу, не завжди узгоджену між собою та з позицією ВКДКА.

2. Асиметрія процесуальних гарантій

Значна частина скасувань (7 з 33) супроводжується направленням справи на новий розгляд із зобов’язанням вчинити певні дії — тобто ВКДКА фіксує не лише неправильне застосування норми, а й процесуальні порушення. Це означає, що частина регіональних КДКА досі не забезпечує мінімальних стандартів fair hearing у розумінні ст. 6 ЄКПЛ.

3. Питання легітимності та довіри

Орган, рішення якого скасовуються у ~75% випадків, має серйозну кризу інституційної легітимності. Це підриває виховну та превентивну функцію дисциплінарної відповідальності.

4. Де розумна межа?

При 75% скасувань ВКДКА de facto є першою реальною інстанцією, а регіональні КДКА — лише формальним попереднім фільтром, хоча і занадто жорстким.

ЗАМІСТЬ ВИСНОВКУ

Дисциплінарна система адвокатури — це не лише механізм покарання. Це інструмент підтримки стандартів професії і, водночас, гарантія прав адвоката від корпоративного свавілля. Обидві функції підриваються, коли система генерує 75% скасувань.

Потрібна відкрита розмова: про методологічні стандарти КДКА, про публічність узагальненої практики ВКДКА, про відповідальність за системні процесуальні порушення при первинному розгляді.