Країни ЄС не розслідують побиття та сексуальні напади на мігрантів з боку поліції

Агентство ЄС з фундаментальних прав (FRA) опублікувало викривальний звіт, в якому звинуватило членів ЄС у неспроможності розслідувати достовірні твердження про «серйозні, повторювані і широкомасштабні порушення прав мігрантів і біженців під час управління кордонами».

Звіт стосується національних розслідувань випадків загибелі людей і ймовірного жорстокого поводження, що сталися під час управління кордонами на зовнішніх сухопутних і морських кордонах ЄС.

Стаття 47 Хартії передбачає, що кожен, чиї права і свободи, гарантовані законодавством ЄС, були порушені, має право на ефективний засіб правового захисту в суді. Те, як держави-члени ЄС організовують і функціонують свої системи правосуддя, є насамперед питанням національного законодавства. Право ЄС спирається на функціонуючі національні системи правосуддя.

Агентство Європейського Союзу з фундаментальних прав (FRA) – разом з органами ООН і Ради Європи, національними правозахисними установами та організаціями громадянського суспільства – регулярно повідомляє про серйозні, повторювані і широкомасштабні порушення прав людини, що стосуються мігрантів і біженців на зовнішніх сухопутних і морських кордонах ЄС.

Чимало інцидентів, про які повідомляється, включають фізичне насильство, неналежне поводження, ненадання допомоги людям, які потрапили в біду, роздягання людей, крадіжку та/або знищення їхнього майна, примусове розлучення сімей і примусове вислання осіб, які шукають притулку. Такі дії часто є кримінальним злочином згідно з національним законодавством.

П’ять прикладів ілюструють різноманітність інцидентів, про які повідомлялося, а також проблеми та прогалини в розслідуваннях.

У 2020 році хорватська поліція перехопила чотирьох афганців, які в’їхали в країну в обхід прикордонного контролю. Їх утримували 2 дні, нібито залякуючи, принижуючи і б’ючи. Їхній адвокат повідомив, що один з них також зазнав сексуального насильства. Афганців без попередження повернули до сусідньої країни. За фактом інциденту ведеться слідство. За словами адвоката потерпілих, особи злочинців не встановлені.

У квітні 2020 року літак Європейського агентства з прикордонної та берегової охорони (Frontex) виявив у морі непридатний для плавання човен з людьми, які зазнали лиха. Мальтійська влада координувала рятувальну операцію. Вони доручили врятувати людей рибальському судну, яке доставило їх назад до Лівії. За 6 днів перебування в морі 12 осіб, які перебували на судні, загинули або зникли безвісти в морі. Після повідомлення громадянського суспільства про те, що Мальта не врятувала 56 шукачів притулку, які дрейфували в морі, судові органи відкрили розслідування за фактом умисного вбивства і замаху на умисне вбивство. Через шість тижнів суддя дійшов висновку, що немає достатніх підстав для порушення кримінальної справи. У 400-сторінковому звіті лише побіжно згадуються свідчення потерпілих.

У вересні 2021 року жінка з Сирії, яка явно була вагітною, прибула на Кіпр морем зі своїм чоловіком та дітьми відповідно 3 роки та 1 рік. Їй дозволили зійти на берег, тоді як решту сім’ї відправили назад до Лівану, звідки вони прибули. Жінку відвідав лікар. Потім її залишили на пірсі, де вона провела ніч на саморобному ліжку з дерев’яних піддонів. Наступного дня у неї відійшли води, і її перевезли до лікарні, де вона народила. Незалежний орган з розслідування заяв і скарг на дії поліції розслідував цю справу і встановив, що поліція вчинила належним чином, зазначивши також, що жінка-поліціцейська супроводжувала вагітну жінку, поки вона чекала на медичний огляд. Генеральний прокурор дав вказівку закрити справу, оскільки не було ніякої кримінальної або дисциплінарної відповідальності.

У червні 2022 року двоє людей з Палестини, визнаних Грецією біженцями, були зупинені співробітниками поліції для перевірки документів на острові Кос. Поліція нібито забрала їхні документи, гроші та мобільні телефони. Потім вони нібито відвезли їх до місця, де їх піддали фізичному та сексуальному насильству, а потім покинули на рятувальному плоту в морі. Звідти їх врятувала турецька берегова охорона. Офіційна скарга перебуває на розгляді у прокурора.

У жовтні 2022 року французька поліція зупинила дитину без супроводу дорослих, яка ховалася у вантажівці, що прямувала до Великої Британії. Волонтери знайшли дитину непритомною – у неї був проломлений череп, а вилиці та губа розпухли. Вони викликали швидку допомогу. Волонтери зробили висновок, що травми були отримані в результаті застосування сили при зупинці дитини. Вони повідомили про випадок прокурору міста Булонь-сюр-Мер. Коли слідчі спробували зв’язатися з дитиною через місяць, вона виїхала до Великої Британії, і її не змогли знайти.

Незважаючи на регулярні та постійні повідомлення про серйозні порушення прав людини на кордонах, інформації про розслідування таких заяв дуже мало.

Європейський комітет з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (ЄКЗК) висловлює занепокоєння тим, що проводиться мало розслідувань заяв про жорстоке поводження та інші форми нелюдського та такого, що принижує гідність, поводження на кордоні. Він також зазначає, що існуючі розслідування «часто не відповідають» критеріям ефективності Ради Європи. Якщо винні не встановлені і не притягнуті до відповідальності, цикл жорстокого поводження залишається безкарним.

Жертвам порушень прав людини на кордоні важко домагатися відшкодування в національних судах. Для жертв порушення справи часто не є пріоритетом. Це також ускладнюється відсутністю правових знань, браком коштів для порушення справи і побоюваннями щодо негативних наслідків, якщо вони подадуть скаргу. Оскільки більшість інцидентів трапляються у віддалених районах, часто вночі, достовірних доказів зазвичай бракує.

Щоб виправити ситуацію, FRA закликає до створення механізмів моніторингу дотримання фундаментальних прав на кордонах. Воно також закликає до швидких і ефективних розслідувань усіх передбачуваних порушень прав.

У своєму звіті про верховенство права Європейської комісії за 2023 рік FRA підкреслила більш широкий вплив неефективного судового захисту від широкомасштабних порушень прав на кордонах. Це створює ризик для дотримання принципу верховенства права, закріпленого в статті 2 Договору про Європейський Союз.