Global Prison Trends 2023

Penal Reform International опубліковано звіт «Глобальні в’язничні тенденції 2023», в якому представлено як традиційні проблеми сучасних пенітенціарних систем, так і нові проблеми. Краще сказати, що нарешті дослідження про в’язниці частково позбулися зайвої декларативності. Переклад висновків наведено нижче:  

1. У в’язницях світу перебуває понад 11,5 мільйонів людей, переважно чоловіків

Близько 120 країн зафіксували рівень наповнюваності в’язниць, що перевищує можливості тюремних систем.

2. Близько третини ув’язнених у світі вважаються невинуватими, але залишаються в місцях попереднього ув’язнення

У понад 50 країнах світу більше людей перебувають у попередньому ув’язненні, ніж тих, хто відбуває покарання у в’язниці. Деякі зусилля, спрямовані на подолання практики застосування попереднього ув’язнення як запобіжного заходу, включають обмеження строків та скасування обов’язкового досудового ув’язнення за певні злочини.

3. Понад 740 000 жінок та дівчат перебувають у в’язницях у всьому світі, і ця цифра зростає майже в усіх регіонах.

Жінки та дівчата становлять меншість серед ув’язнених у світі (7%), але їхня кількість зростає швидше, ніж чоловіків: з 2000 року їхня кількість зросла на 60% порівняно з 22% для чоловіків. Бідність є першопричиною ув’язнення жінок, а різке збільшення кількості жінок у в’язницях у деяких країнах Латинської Америки та Азії пов’язане з каральною політикою щодо наркотиків, яка непропорційно впливає на жінок.

4. Майже 23 мільйони дітей у всьому світі постраждали від ув’язнення, безпосередньо або через батьків.

За оцінками, у 2020 році 261200 дітей перебували під вартою в системі кримінального правосуддя. Крім того, за оцінками, у світі налічується понад 22,5 мільйона дітей, принаймні один з батьків яких перебуває в ув’язненні (понад 1% дитячого населення світу), і ще 19 000 дітей живуть у в’язниці разом зі своєю матір’ю.

5. Зростання вартості життя та заходи жорсткої економії гостро відчуваються людьми в місцях позбавлення волі та їхніми сім’ями

Зростання цін на продукти харчування, транспорт та енергоносії ще більше перенапружує і без того невідповідні пенітенціарні бюджети. Крім того, зменшується можливість родин підтримувати близьких у в’язниці, що особливо відчувається там, де пенітенціарна система не забезпечує достатню кількість їжі або предметів першої необхідності, таких як ліки, де існує плата за телефонні дзвінки або високі транспортні витрати на побачення.

6. Цифровий потенціал в’язниць у всьому світі продовжує набирати обертів, хоча і зі зростаючою різницею в цифровій зрілості

Все більше тюремних служб розробляють цифрові рішення у сфері безпеки та реабілітації, включаючи штучний інтелект і віртуальну реальність, іноді замінюючи функції персоналу. Дослідження показало, що ключовими факторами цифрової зрілості в’язниць є рішення, орієнтовані на потреби, міжорганізаційні стратегії та партнерства, а також тестування та оцінка результатів.

7. Віртуальні слухання та відеодзвінки швидко поширюються в усіх регіонах

Спочатку спричинене обмеженнями на пересування під час пандемії COVID-19, використання віртуальних слухань стало новою нормою в багатьох країнах. Це викликало широке занепокоєння щодо права на справедливий суд і нерівних результатів для вразливих і маргіналізованих груп.

8. У багатьох частинах світу існує величезна прогалина в наданні фінансованої державою правничої допомоги людям у в’язницях

Як правило, люди в місцях позбавлення волі не можуть отримати доступ до правничої допомоги з питань, що виходять за межі їхньої кримінальної справи, незважаючи на високі потреби в ній. Громадянське суспільство часто заповнює цю прогалину, надаючи послуги правової допомоги та інноваційні рішення в усіх частинах світу, такі як параюридичні програми, університетські юридичні клініки та тюремні адвокати.

9. Переваги заходів, не пов’язаних з позбавленням волі, таких як пробація, не підкріплені достатніми ресурсами для впровадження, розширення та забезпечення успішної реалізації

Там, де доступні альтернативи, не пов’язані з позбавленням волі, вони не завжди призводять до зменшення кількості ув’язнених у країні, що свідчить про проблеми з їх розширенням та впровадженням. Все більше систем правосуддя звертають увагу на електронні системи моніторингу, при цьому повідомляється про проблеми та різний вплив цих систем.

10. Глобальне скасування смертної кари триває, з деякими виключеннями

144 країни або офіційно скасували смертну кару, або не практикують її, але невелика кількість держав стратили щонайменше 883 особи у 2022 році, що на 53% більше, ніж у 2021 році. Кількість страт за злочини, пов’язані з наркотиками, в усьому світі різко погіршилася: у 2022 році було зафіксовано щонайменше 285 страт, пов’язаних із наркотиками, що на 118% більше, ніж у 2021 році.

11. Багато реформ у сфері покарань призвели до збільшення термінів ув’язнення, включно з довічним ув’язненням

За деякими винятками, реформи системи ув’язнення призводять до збільшення тривалості покарань, зокрема довічного ув’язнення, та збільшення мінімальних термінів. За оцінками, півмільйона людей відбувають офіційне довічне ув’язнення, і невідома кількість перебуває у в’язниці за фактичними або віртуальними довічними вироками, які, хоча і не називаються довічним ув’язненням, призводять до ув’язнення до самої смерті.

12. Дедалі більше країн відмовляються від каральної наркополітики, яка призвела до того, що, за оцінками, 2,2 мільйона людей перебувають у в’язницях за злочини, пов’язані з наркотиками

63 юрисдикції в 36 країнах впровадили альтернативний підхід шляхом декриміналізації в тій чи іншій формі. На міжнародних форумах з’являються ознаки того, що все більше країн приймають більш збалансований підхід до наркополітики, заснований на правах людини.

13. Тюремні системи охорони здоров’я борються з високим рівнем інфекційних захворювань, психічних розладів та збільшенням кількості людей похилого віку, які перебувають під їхнім наглядом

Дані за 2022 рік свідчать, що ймовірність інфікування ВІЛ у в’язницях у п’ять разів вища, ніж на волі, але лікування часто відсутнє, а доведені заходи зменшення шкоди залишаються фрагментарними та неадекватними. Криза психічного здоров’я у в’язницях загострюється через брак персоналу з охорони психічного здоров’я, а спеціалізований догляд за літніми або хворими людьми, наприклад, паліативний догляд та догляд наприкінці життя, надається рідко.

14. Відсутність прозорості щодо смертності у в’язницях перешкоджає цілеспрямованим заходам із запобігання втратам життя

Нове дослідження виявило недостатній збір даних і відсутність прозорості щодо причин і демографічних характеристик смертей у в’язницях, що призводить до неефективного реагування на випадки смерті в тюрмах у всьому світі. Менше половини з 25 країн, опитаних PRI у 2022 році, публікують офіційну інформацію про смертність у в’язницях, а в багатьох країнах дані повністю відсутні або вкрай ненадійні.

15. В’язниці залишаються розсадниками насильства, включаючи катування та жорстоке поводження, незважаючи на певні зусилля, спрямовані на його запобігання

Звіти показують, що катування і жорстоке поводження продовжують застосовуватися в багатьох місцях при абсолютно неадекватному реагуванні на випадки, які стають відомими, а одиночне ув’язнення використовується надмірно, завдаючи шкоди, яка може бути непоправною. Позитивним моментом є те, що нагляд за в’язницями розширюється: 77 країн призначили національний превентивний механізм як зовнішній превентивний механізм як механізм зовнішнього моніторингу.

16. Насильницькі та кримінальні субкультури у в’язницях є ключовим викликом для більшості пенітенціарних систем у всьому світі

Тюремні банди в тій чи іншій мірі зберігають контроль над установами виконання покарань у значній кількості країн. Кримінальні субкультури у в’язницях пов’язані з насильством, корупцією та організованою злочинністю; фактори, що сприяють їх виникненню та збереженню, включають переповненість, відсутність доступу до предметів першої необхідності, недостатнє кадрове забезпечення та відсутність належного управління.