Українська армія: Повернення дідівщини?

26 листопада 2025 року курсанта першого курсу військової академії в Одесі виявили повішеним поза межами розташування підрозділу. Пресслужба вищого військового навчального закладу  повідомила, що підозрюють самогубство, але перевіряють і версію щодо перевищення службових повноважень. Проте за інформацією курсантсько-офіцерського Telegram-каналу, курсанта виявили повішеним після знущань із боку п’ятьох сержантів.

Висловлюю щирі й глибокі співчуття рідним та близьким, наголошуючи на необхідності розслідування факту смерті. Водночас хотілося б нагадати позицію ЄСПЛ та відповідну релевантну практику, яка має стати до нагоди родичам загиблого курсанта.

CASE OF PEREVEDENTSEVY v. RUSSIA (application no. 39583/05, judgment 24 April 2014)

ОСНОВНІ ФАКТИ

Заявники: Віра Іванівна Переведенцева та Сергій Іванович Переведенцев – батьки загиблого військовослужбовця.

Обставини справи: 26 травня 2003 року їхній син Михайло Переведенцев (18 років) був призваний до армії для проходження дворічної обов’язкової військової служби у військовій частині № 52157. 16 лютого 2004 року його знайшли мертвим з петлею на шиї.

Ключові докази:

• Листи М.П. до батьків систематично описували знущання з боку старших призовників (“дідівщину”): вимагання грошей (до 1000 рублів щомісяця), побиття, позбавлення сну, фізичні покарання
• М.П. повідомляв, що спав лише 8 годин за тиждень замість добової норми
• Він писав про можливу втечу через невиносимі умови
• Заявники регулярно надсилали сину великі суми грошей (1000-1500 рублів)
• Непосередній начальник М.П. (сержант Колядова) регулярно конфліктувала з ним та погрожувала відправити назад допідрозділу.
• Свідок бачив, як за 1-2 години до смерті Колядова вдарила М.П. ополоником по потилиці

РОЗСЛІДУВАННЯ

Тривалість: понад 6,5 років (2004-2010)

Основні недоліки:

1. Затримки: 3-тижнева пауза на початку; 3,5-річна затримка у виконанні судового рішення
2. Неповнота:
   • Не встановлено, чи справді мало місце вимагання грошей та знущання
   • Не з’ясовано, куди поділися гроші М.П.
   • Не перевірено наявність травм у інших солдатів
   • Не допитано близьких родичів та друзів М.П. для встановлення його психологічного стану
   • Підозріло ідентичні свідчення товаришів по службі
3. Виключення заявників:
   • Відмовлено у статусі потерпілих до 2009 року
   • Не надано доступу до матеріалів справи
   • Копію рішення про закриття справи отримали лише через 15 місяців

Висновок слідства: М.П. вчинив самогубство через особливості психологічного складу та страх повернення до підрозділу. Кримінальне провадження тричі закривалося через відсутність доказів злочину.

РІШЕННЯ ЄСПЛ

Порушення матеріального аспекту статті 2 (право на життя)

Позитивні зобов’язання держави:

• Призовники перебувають під виключним контролем держави (як особи під вартою)
• Держава зобов’язана захищати їх від небезпек, властивих військовому життю, включно з “людським фактором”

Встановлені факти:

1. Внутрішнє законодавство покладало на командира особисту відповідальність за психологічне благополуччя підлеглих
2. Психологічні обстеження показали, що М.П. належав до 3-ї групи ризику (з 4-х) за психологічною стабільністю
3. М.П. був замкнутим, некомунікабельним, без друзів
4. Командир знав про поширеність “дідівщини” в російській армії
5. Регулярні великі грошові перекази М.П. мали викликати занепокоєння, особливо під час “стоднівки”

Висновок ЄСПЛ: Органи влади знали або повинні були знати про реальну та безпосередню загрозу життю М.П., але не вжили належних заходів для її запобігання.

Порушення процесуального аспекту статті 2

Вимоги до ефективного розслідування:

• Незалежність ✓ (виконано – розслідувала окрема Військова прокуратура)
• Оперативність ✗ (порушено – 6,5 років з тривалими затримками)
• Ретельність ✗ (порушено – численні упущення та поверховість)
• Громадський контроль ✗ (порушено – виключення батьків із процесу)

Конкретні недоліки розслідування:

• Не встановлено реальність знущань, описаних у листах М.П.
• Не узгоджено суперечливі свідчення (одні підтверджували “дідівщину”, інші заперечували)
• Не перевірено витрати грошей та фінансові операції солдатів
• Не з’ясовано суперечності у свідченнях Колядової та заявників
• Не розшукано особу, яка погрожувала свідку після смерті М.П.
• Поверховий огляд місця події
• Після відновлення у 2009 році повторено ті самі висновки без усунення виявлених недоліків

КОНТЕКСТ: ПРОБЛЕМА “ДІДІВЩИНИ”

ЄСПЛ посилався на звіт Human Rights Watch (2004) та документи Ради Європи, які встановили:

• “Дідівщина” – системна практика знущань новобранців старшими призовниками
• Щороку гинуть десятки призовників, тисячі отримують серйозні травми
• Сотні вчиняють самогубство, тисячі дезертирують
• Новобранці живуть у стані “безглуздого рабства”
• Вимагання грошей, позбавлення сну, побиття, сексуальне насильство
• Офіцери або ігнорують, або заохочують цю практику
• Більше 80% російської громадськості вважає знущання поширеним явищем
• Російська влада мінімізує проблему та не вживає ефективних заходів

СПРАВЕДЛИВА САТИСФАКЦІЯ

Моральна шкода: 40 000 євро батькам Судові витрати: 6 380 євро

ПРАВОВЕ ЗНАЧЕННЯ

Рішення встановлює:

1. Підвищену відповідальність держави за життя призовників, які перебувають під її повним контролем
2. Обов’язок реагувати на системні проблеми: знання про поширеність “дедовщини” накладає обов’язок вживати превентивних заходів щодо вразливих осіб
3. Критерії ефективного розслідування смерті військовослужбовця:
   • Встановлення не лише причини смерті, але й відповідальності системи
   • Обов’язкова участь родичів із наданням процесуальних прав
   • Неприпустимість багаторічних затримок
   • Необхідність перевірки системних проблем (знущань), а не лише індивідуальних обставин
4. Неприйнятність формального підходу: повторення тих самих висновків без усунення виявлених недоліків є порушенням Конвенції

Справа демонструє недостатність внутрішніх механізмів контролю за умовами військової служби в Росії та системні проблеми у розслідуванні смертей призовників.